Взявши на себе функцію допомоги людині, яка пережила трагічну подію, або стала її свідком, важливо поважати її гідність та захищати безпеку, для цього необхідно дотримуватись наступних етичних правил:

     - бути чесним і гідним довіри;

     - дотримуватись конфіденційності довіреної Вам інформації;

     - не забувати про важливість відкритості у сприйнятті досвіду іншої людини. Варто усвідомити й нейтралізувати власні упередження, щодо оцінок вчинків іншої людини. Слід розуміти, скільки людей стільки і ситуацій, кожен має свою унікальну палітру почуттів і емоцій;

     - поважати права людини на автентичність і самостійність. Чітко дайте людині зрозуміти, що, навіть, якщо вона відмовляється від допомоги зараз, вона може звернутися за нею згодом;

     - виявляти повагу і розуміння до того, хто цього потребує, це не тільки приносить людині впевненість, створює відчуття захищеності та безпеки, а й усуває відчуття самотності й безпорадності, які часто виникають у складних життєвих або кризових ситуаціях;

     - проявляти емпатію, емоційний резонанс, що досягається через здатність до співпереживання, спроможність розуміти почуття, психоемоційні стани іншої людини;

     - активно слухати. Важливо враховувати, що той, хто уважно слухає й повністю емоційно залучений у контексті діалогу з іншим, може зрозуміти його стан, думки, сприйняття і відчуття, що в цілому сприяє зближенню.

Категорично забороняється:

     - примушувати людину розповідати про те, що з нею сталося;

     - зловживати своїм становищем та перебільшувати свої повноваження; 

     - давати неправдиві обіцянки чи повідомляти неперевірену інформацію;

     - нав'язувати свою допомогу, поводити себе настирливо;

     - поширювати отримані відомості особистого характеру;

     - давати оцінки вчинків і переживань людини.