Сьогодні курс на інтеграцію з Європейським Союзом закріплений у Конституції України, а повне виконання Угоди про асоціацію є одним із завдань, визначених Стратегією національної безпеки. Чому так і які перспективи відкриває для нас реалізація Угоди? Інтеграція з Європейським Союзом - це свідомий вибір громадян та ключова вимога Революції Гідності 2013-2014 років. Повна назва документу - Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Обсяг документу - 486 статей з 44 додатками, протоколами і спільною декларацією, а офіційний текст налічує близько 2000 сторінок. Недарма Герман ван Ромпей (президент Європейської Ради 2010-2014) назвав нашу угоду «однією з найбільш детальних угод про асоціацію, яку коли-небудь укладав Європейський Союз». Угода має на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію України з Європейським Союзом, що, своєю чергою, залежать від прогресу в імплементації цієї Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в наближенні з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбувалося в два етапи. 21 березня 2014 р. під час позачергового саміту Україна – ЄС було підписано політичну частину Угоди та Заключний акт саміту. Зокрема, було підписано преамбулу, статтю 1, розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» Угоди. На саміті також була зроблена заява, що зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 р. будуть виконані після внесення відповідних змін до Конституції України. 27 червня 2014 р. в ході засідання Ради ЄС було підписано економічну частину Угоди – розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством». 16 вересня 2014 р. Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Українська сторона передала депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі внутрішньодержавні процедури. З 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію набула повної юридичної чинності після її ратифікації парламентами усіх 28 держав-членів ЄС (після виходу Британії Союз нараховує 27 країн-учасниць)
Якщо Ви бажаєте більше знати про Угоду про асоціацію, зокрема, знайти відповіді на питання, чи передбачає Угода членство України в ЄС, чи має вона термін дії, що таке acquis ЄС та багато інших, пропонуємо Вам пройти навчальний курс, розроблений спецпроектом EdEra та міжнародним фондом «Відродження» за підтримки ЄС в рамках проєкту «Громадська синергія» за посиланням.
Тут Ви можете ознайомитися з повним текстом Угоди
Якщо Ви цікавитеся питаннями європейської інтеграції та бажаєте знати про усі новини пропонуємо перейти за посиланням на євроінтеграційний портал «Україна - Європа»
Хто і як виконує Угоду про асоціацію?
В Україні питання координації та узгодження заходів в рамках євроінтеграційного політичного вектору покладено на Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Втім ситуація дещо змінилася з утворенням у 2020 році Комісії з координації виконання Угоди про асоціацію, яку очолює Прем’єр-міністр, а до складу входять усі члени Уряду.
З метою виконання Угоди про асоціацію Урядом розроблено і затверджено національний план заходів.
Крім того, для моніторингу прогресу виконання завдань, визначених планом заходів, за підтримки ЄС спільно з експертами проєкту «Association4U» було розроблено електронний інструмент «Пульс Угоди», перегляд якого відкритий для усіх охочих та доступний за посиланням
Місія МВС
Міністерство є складовою сектору національної безпеки та виконує свою частину завдань в рамках виконання Угоди про асоціацію. Для цього були вжиті інституційні та організаційні заходи, зокрема наказом Міністра внутрішніх справ від 17.05.2018 № 421 затверджено відомчий план заходів з виконання Угоди (оновлений план затверджений наказом від 03.09.2020 № 644). Для забезпечення належної організації визначених завдань та сталості результатів в структурі МВС утворено Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції. Координацію та моніторинг виконання Угоди покладено на відділ європейської інтеграції головного управління європейської та євроатлантичної інтеграції. Зокрема, МВС забезпечує виконання завдань розділу ІІІ Угоди «Юстиція, свобода та безпека», а також частково розділу ІІ « Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики», та окремі завдання в рамках секторальної інтеграції, зокрема у сферах навколишнього середовища, транспорту, транскордонного та регіонального співробітництва. На сьогодні комунікація між державними органами України та відповідними партнерами з Європейського Союзу – це безперервний процес. Однак, найбільшою формальною та найефективнішою платформою для особистого діалогу є засідання двосторонніх органів асоціації, які відбуваються щороку. Це Саміт Україна - ЄС, Рада асоціації, Комітет асоціації та його підкомітети. Відповідно до компетенції МВС залучене до організації та проведення Комітету асоціації, Підкомітету з питань юстиції, свободи і безпеки, Діалогу з прав людини та кластерних засідань.
В умовах триваючої агресивної війни росії проти України органи системи Міністерства внутрішніх справ України продовжують поряд з виконанням своїх основних правоохоронних функцій у надскладних умовах воєнного стану брати безпосередню участь у бойових діях, відновленні життєдіяльності та правопорядку на деокупованих територіях.
Попри всі виклики сьогодення МВС в межах компетенції забезпечує виконання завдань, визначених Угодою про асоціацію, рекомендацій, що містяться у звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення 2024 року та критеріїв функціонування безвізового режиму з ЄС.
Основним завданням та орієнтиром у впровадженні реформ органів правопорядку є реалізація Плану заходів, спрямованих на виконання Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2024 року № 792-р.
Ключовими пріоритетами реформування визначено підвищення ефективності та результативності діяльності правоохоронних органів, забезпечення послідовної кримінальної політики шляхом запровадження стратегічного планування та забезпечення координації, сприяння швидкому кримінальному провадженню, запровадження системи управління, орієнтованого на результат, цифрова трансформація, а також відкритість, прозорість, підзвітність та незалежність.
Протягом 2024 року Міністерством вжито наступних заходів:
Співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами (стаття 16 Угоди про асоціацію)
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 року № 43-р внесено зміни до Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2024 року № 837-р затверджено План заходів на 2024 і 2025 роки щодо її реалізації.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 листопада 2024 року № 1322 «Деякі питання співробітництва з Європейською міграційною мережею», якою утворено Координаційний центр із співробітництва з Європейською міграційною мережею (ЄММ) у якості тимчасового консультативно-дорадчого органу Кабінету Міністрів України, та уповноважено Державну міграційну службу України на виконання функцій Національного контактного пункту ЄММ.
07 жовтня 2024 року у м. Ужгород підписано українсько-словацький імплементаційний протокол у сфері реадмісії осіб. Триває виконання сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цим міжнародним договором чинності.
20 жовтня 2024 року набрав чинності українсько-латвійський імплементаційний протокол (підписано 28 листопада 2023 року у м. Київ).
У 2024 році продовжувалася реалізація Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року. У квітні 2024 року утворено Координаційний центр інтегрованого управління державним кордоном на базі Ситуаційного центру МВС. На законодавчому рівні Стратегію інтегрованого управління державним кордоном України закріплено як окремий напрям стратегічного планування у сфері національної безпеки. Тимчасовою робочою групою з проведення аналізу стану інтегрованого управління державним кордоном України проведено оцінювання якості виконання завдань інтегрованого управління державним кордоном та започатковано роботу щодо розроблення нової Стратегії інтегрованого управління державним кордоном України та Плану заходів на 2026 – 2028 роки щодо її реалізації.
Протягом 2024 року тривала модернізація інформаційно-комунікаційної системи прикордонного контролю «Гарт-1». Усі міжнародні та міждержавні пункти пропуску обладнані автоматизованими робочими місцями з пристроями для зчитування біометричних паспортів та сканерами відбитків пальців, а роботу над заміною застарілих автоматизованих робочих місць користувачів першої та другої лінії прикордонного контролю планується завершити у 2025 році.
На українсько-польській ділянці кордону організовано та здійснюється спільний контроль у п’яти міжнародних пунктах пропуску: «Смільниця – Кросценко», «Устилуг – Зосін», «Угринів – Долгобичув», «Грушів – Будомєж» та «Нижанковичі – Мальховичі».
Боротьба зі злочинністю (стаття 22 Угоди про асоціацію)
Поступово реалізовується Стратегія боротьби з організованою злочинністю. Відповідно до Плану заходів з її виконання в березні 2024 року проведено оцінювання загроз тяжких злочинів та організованої злочинності за методологією SOCTA.
Оновлено Методику оцінювання загроз організованої злочинності та тяжких злочинів відповідно до системи оцінки SOCTA Україна, яку схвалено на засіданні Міжвідомчої робочої групи з координації запровадження в діяльність центральних органів виконавчої влади системи оцінки SOCTA Україна 31 липня 2024 року.
Підготовлено звіт про результати оцінювання загроз організованої злочинності, у якому визначено пріоритети у протидії серйозній та/або організованій злочинності. До Європолу направлено інформацію до запитальників про сфери злочинної діяльності та злочинні мережі, заповнених відповідно до методологічного посібника «EU SOCTA 2025».
Проведено навчання працівників, залучених до процесу оцінювання державних органів, які заповнюють облікові картки «Організована група та злочинна організація, злочинна спільнота» та «Сфера злочинної діяльності» для здійснення оцінювання загроз організованої злочинності та тяжких злочинів за системою оцінки SOCTA Україна за 2021 – 2024 роки.
Напрацьовано комплексний план практичних заходів з протидії організованій злочинності на 2025 рік відповідно до пріоритетів, визначених за результатами проведеного оцінювання загроз тяжких, особливо тяжких злочинів та організованої злочинності.
Національна поліція України бере участь у всіх 15 оперативних планах Європейської міждисциплінарної платформи проти кримінальних загроз (EMPACT).
Національна поліція України бере участь у виконанні Плану реалізації спільних заходів, запропонованих Європейським Союзом, щодо протидії незаконному обігу зброї та недопущення її витоку за межі України, затвердженого наказом МВС від 26 вересня 2023 року № 786 (у редакції наказу МВС від 01 квітня 2024 року № 206). Регулярно здійснюється обмін інформацією з Європолом та Інтерполом.
25 листопада 2024 року набрав чинності Закон України № 3899-ІХ від 20 серпня 2024 року «Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення участі цивільного населення у захисті України” щодо удосконалення порядку придбання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю», яким встановлено порядок декларування громадянами вогнепальної зброї, яка була знайдена або отримана ними під час дії правового режиму воєнного стану.
На виконання рекомендацій ЄС постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року № 790 утворено Координаційний центр з питань протидії незаконному обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї.
У сфері протидії торгівлі людьми виконувалися заходи у межах Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року. Забезпечено регулярний обмін інформацією з Координатором ЄС із протидії торгівлі людьми.
Співробітництво у сфері цивільного захисту (стаття 361 Угоди про асоціацію)
Протягом 2023-2024 років одним із ключових напрямів діяльності стало впровадження системи єдиного номера екстреного виклику 112 відповідно до Директиви 2002/22/ЄС та Директиви (ЄС) 2018/1972.
З 16 грудня 2024 року МВС забезпечено функціонування та упровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 на всій території України (крім тимчасово окупованих областей).
Комунікаційні центри «Служби 112» в Україні активно працюють над забезпеченням доступності екстрених служб з урахуванням потреб осіб з інвалідністю, зокрема, впроваджено можливість опрацювання викликів за допомогою жестової мови у режимі відеодзвінка.
На реалізацію ініціативи Міністра внутрішніх справ України Державною службою України з надзвичайних ситуацій у співпраці з Координаційним центром (ERCC) в Україні забезпечено роботу Консультативної місії з РХБЯ загроз у рамках Механізму цивільного захисту ЄС.
У рамках Механізму цивільного захисту ЄС забезпечено регулярний обмін інформацією 24/7 з Центром координації реагування на надзвичайні ситуації (ERCC) Генерального директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та операцій гуманітарної допомоги (DG ECHO).
У 2024 році пошуково-рятувальна група Мобільного рятувального центру ДСНС України (сертифікована системою ООН INSARAG як пошуково-рятувальна група важкого класу в містах) була сертифікована як модуль Механізму цивільного захисту ЄС.
Для забезпечення технічної спроможності імплементації вимог Директив 2008/50/ЄС від 21 травня 2008 року та 2004/107/ЄС від 15 грудня 2004 року для проведення моніторингу якості атмосферного повітря придбано аналітичні прилади та обладнання для переоснащення хімічних лабораторій та базової мережі спостережень за забрудненням атмосферного повітря (8 одиниць): атомно-абсорбційний спектрометр та 7 електроаспіраторів для відбору проб повітря.
