На Дніпропетровщині завершилися стрільби артилеристів
Табірний збір артилерійських підрозділів Східного оперативно-територіального об’єднання завершився виконанням вогневих завдань. Він тривав понад місяць і проходив на загальновійськовому полігоні поблизу Черкаського на Дніпропетровщині. Його характеристики дозволяють максимально повно відпрацювати потенціал артилерійського озброєння гвардійців.
Стрільби артилеристів – останній вогневий акорд табірного збору! Офіцери, сержанти та рядовий склад до них сумлінно готувалися. Навички та вміння доводили до автоматизму. Всі розрахунки та обчислення багато разів ретельно перевірялися, адже будь-яка помилка могла коштувати аж надто дорого – все ж таки гвардійці мали справу з досить потужними зразками озброєння: гаубицями та мінометами різних калібрів та модифікацій.
Кульмінація табірного збору перед фінальною частиною зайняла дві доби. О 03:00 ночі гвардійці отримали довгоочікуваний сигнал тривоги. За якусь мить табір перетворився на «мурашник», бійці кинулись споряджатися та отримувати зброю. Після цього вони приєднали гаубиці та міномети до тягачів і вирушили до місця зосередження. Там вони замаскувалися та провели технічне обслуговування техніки, вивірку артилерійського озброєння та підготували боєприпаси до нього. Наступної ночі, виконавши всі необхідні маневри, артилеристи перемістилися та зайняли командно-спостережний пункт, облаштувалися на позиціях. Вогневі завдання гвардійці виконували у складі батареї та дивізіону.
«Це був мій перший табірний збір на полігоні. Я працював з гаубицею Д-30. Враження – шикарні! Ці відчуття – звуки заряджання, пострілу та розриву, яскравий спалах, запах пороху – щось неймовірне, думаю таке складно забути. Якщо кудись і варто йти на строкову службу – то до нашого підрозділу!» – запевняє навідник гармати Костянтин Чмельов. Він призвався цього року, але вже встиг завоювати довіру та повагу свого розрахунку.
«Я, взагалі-то, – зв’язківець. І на стрільбах далеко не вперше, проте враження кожного разу, безумовно, нові! Моє завдання – просто чітко та точно передати інформацію з контрольно-спостережного пункту до старшого офіцера батареї, який керує бойовою стрільбою. Але це – величезна відповідальність. Ти не маєш права на помилку! Ти – єдине ціле з батареєю! Тебе захоплює це піднесення та азарт, коли «пристрілочний» лягає максимально близько до цілі, а потім ми її вражаємо. Кажу «Ми», бо це – командна робота, її результат залежить від кожної ланки», – поділився радіотелефоніст батареї Олександр Бородінов.
Точне виконання вогневого завдання, влучна стрільба та неухильне дотримання всіх можливих заходів безпеки – непроста задача, погоджується лейтенант Ярослав Клочков. Але це – суть роботи артилериста, незалежно від посади та звання, яка вимагає наполегливої праці, фактично до «кривавих мозолів», а також суворої самодисципліни.
«Я – цьогорічний випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Вперше зі своїм підрозділом виїхав на бойові стрільби в ролі командира. Хотів показати хороший результат, а ще – спробувати себе в якості керівника на стрільбах. Перші враження – чудові! До того ж керувати довелося навченим особовим складом, який пройшов не один тиждень тренувань перед стрільбою!» – розповів лейтенант Ярослав Клочков.
Нагадаємо, протягом місяця гвардійці проходили бойове злагодження дій під час виконання завдань з вогневого ураження противника, відпрацьовували ведення оборонного бою, офіцери вдосконалювали навички управління підрозділами під час бойової роботи.
Підрозділи інформації та комунікації військових частин 2240, 3017
