Повернення загиблих Героїв: у МВС відбулась дискусійна панель щодо ідентифікації репатрійованих осіб
5 березня, у межах презентації фільму «Повернення. Герої на щиті», у Міністерстві внутрішніх справ України відбулася дискусійна панель щодо ключових аспектів ідентифікації загиблих, роботи правоохоронних органів у цьому напрямку, а також важливість міжвідомчої взаємодії для ефективного проведення репатріаційних процесів.

«Ми чітко розуміємо нашу відповідальність та важливість кожного етапу репатріації та подальшого процесу ідентифікації – від моменту отримання тіла, де залучені підрозділи цивільно-військового співробітництва, СБУ та ГУР, проведення огляду, де проводиться спільна робота судово-медичних експертів МОЗ та слідчих НПУ, відбір матеріалу для виведення ДНК-профілю, подальше залучення експертних установ системи МВС, та робота Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Роботі підрозділів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру передує ретельний процес огляду за участі родичів та побратимів, відібрання відбитків пальців, розпізнавання по фото та, в окремих випадках, перевірка по зубній формулі. Лише після цього, якщо позитивного результату не отримано, відбувається відбір біологічного матеріалу для виведення ДНК-профілю. Важливо, що на кожному етапі нам допомагають міжнародні партнери», – наголосив заступник Міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко.

Своєю чергою заступник голови Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими Андрій Юсов подякував команді Міністерства внутрішніх справ України, яка працювала над створенням фільму. Він наголосив на важливості цієї теми для українського суспільства та підкреслив, що процес повернення загиблих воїнів потребує постійної уваги та зусиль:

«Ця тема дуже складна, утім про неї необхідно говорити. Пошук загиблих Героїв та повернення їх додому на щиті – це, на жаль, стало невід’ємною складовою життя українського суспільства з 2014 року та після повномасштабного вторгнення. І це постійна кропітка робота. Дякуємо усім, хто на різних етапах пошуку, встановлення, повернення тіл, бере у цьому участь. Ми повинні повернути кожного живого і кожного полеглого – це наш пріоритет».

Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов зазначив, що часто родичі мають багато запитань щодо етапів повернення та ідентифікації тіл, і саме ця стрічка допомагає зрозуміти всі деталі складного процесу.

«У нас працює Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. І саме в цьому реєстрі накопичується уся інформація, як про зниклих безвісти, так і про всі тіла та останки, які надходять в тому числі і по репатріації. І одне з важливих наших завдань, яке ми вже змогли вирішити – це взаємообмін з Центральним обліком генетичних ознак людини. Це дає можливість відстежувати майже у режимі онлайн інформацію, яка надходить по кожному тілу», – додав Артур Добросердов.

Щодо роботи слідчих у репатріаційних процесах докладніше розповів Перший заступник Голови Національної поліції – начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе:
«Хочу подякувати усім, хто залучений до процесу репатріації, ідентифікації та пошуку безвісти зниклих. Ми розуміємо, наскільки це важливо для нашої країни, нашого майбутнього покоління, яке має пам’ятати подвиг кожного Героя. У порівнянні з довоєнним часом, навантаження на слідчих зросло на 300%. Наразі майже 2 тисячі слідчих розслідують близько 70 тисяч кримінальних проваджень за фактами безвісти зниклих осіб – як військовослужбовців, так і цивільних. Але така кількість проваджень не означає аналогічну кількість тіл на території ворога: наприклад, відступаючи з Київщини окупанти забирали з собою цивільних і дотепер їх тримають у полоні, вони живі. Якщо військовослужбовець перебуває у полоні, ми також розслідуємо кримінальне провадження. Крім того, ми реєструємо заяви тих, хто втратив звʼязок з рідними та близькими на окупованих територіях».

Своєю чергою заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Руслан Аббасов розповів про роботу електронного реєстру геномної інформації людини, який відіграє ключову роль у процесі ідентифікації загиблих.

Після завершення молекулярно-генетичної експертизи ДНК-профіль надсилається до електронного реєстру геномної інформації людини – національної бази ДНК, що ведеться на рівні закону, а її держателем є Міністерство внутрішніх справ. Завдяки цій базі можна швидко встановлювати відповідність між наявними зразками та родичами зниклих безвісти.
«На сьогодні чисельність електронного реєстру геномної інформації людини складає понад 160 тисяч ДНК-профілів. З них близько 16 тисяч – це профілі невпізнаних тіл, та понад 94 тисячі – близьких, які шукають рідних, зниклих безвісти за особливих обставин. У разі виявлення збігу за електронним реєстром йде інформування з чітким наданням рекомендацій, які потрібно зробити та пропрацювати, аби ідентифікація була завершена», – зазначив Руслан Аббасов.


Майже 200 учасників заходу, серед яких керівництво Міністерства внутрішніх справ України, глави центральних органів виконавчої влади, представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України, об'єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ, Бюро судово-медичної експертизи, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Уповноважена Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, ДСНС України, члени громадських організацій, представники родин зниклих безвісти осіб та інші зібралися, аби обговорити питання повернення та ідентифікації тіл загиблих Героїв. Також на захід були запрошені понад 30 українських та іноземних медіа.
Департамент комунікації МВС України