Історія нацгвардійця з позивним «Фін» , який повернувся з того світу й отримав Героя України

clock
31.05.2023 17:00

З дитинства Дмитро Фінашин мріяв бути військовим. Спершу він потрапив до частини НГУ в столиці. А вже за три роки служби пішов до батальйону імені Кульчицького та здобув бойовий досвід на Донбасі.

Нацгвардієць з позивним «Фін» ще до повномасштабного вторгнення став командиром взводу аеророзвідки. А потім, маючи звання старший сержант, перекваліфікувався на снайпера.

Про це він розповів в інтерв’ю «Українській правді».

24 лютого 2022 року майбутній Герой України зустрів у Попасній на Луганщині, куди приїхав зі своїм підрозділом за день до того.

Три місяці по тому під час зачистки «зеленки» в Яковлівці на Луганщині Дмитро Фінашин із товаришами потрапив в оточення. У багатогодинному бою він вижив, але залишився з групи один, із численними пораненнями.

У рацію одного із загиблих бійців ЗСУ окупанти повідомили: «Всі ваші «двохсоті», поранених ми добили».

Дві доби Фінашин спливав кров'ю, пив воду з болота, намагався зігрітися. Провалювався в галюцинації, під час яких до нього приходили свої, але чомусь ніяк не могли евакуювати.

«У ті дві доби після поранення я постійно подумки звертався до своїх: «Давайте, шукайте мене, бо ще трошки – і помру». Але це було не через страх, а більше через інстинкт самозбереження. Страшно було лише тоді, коли я побачив, як йдуть хлопці до мене. Я подумав, що то росіяни. І так мучився два дні, а тепер ще вони замучають. Дуже не хотілось цього», – пригадує Дмитро.

На третю добу ледь живого старшого сержанта, який рухався в бік своїх, знайшов повний кавалер ордена «За мужність», Максим Бугель з 80-ої бригади. У шпиталі в Дніпрі Дмитру Фінашину ампутували ліву руку. 

Вражений спасінням Фіна та його жагою до життя, Президент присвоїв Дмитрові звання Героя України та вручив орден «Золота Зірка».

«Україна має перемогти. Іншого вибору в нас немає. Боротьба йде на виживання. Я пробував уявити собі ситуацію, як тут з'являються росіяни: військові, поліцаї, хто завгодно. Як несолодко буде мені, моїй родині. І я так і не зміг таку ситуацію уявити. Нам немає куди відступати. Ми вже заплатили надто велику ціну, щоб програти», – наголошує нацгвардієць.

Національна гвардія України

Схожі матеріали