Артур Добросердов: Єдиний центр ідентифікації тіл може почати працювати в Україні цьогоріч
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України зникло безвісти за особливих обставин понад 70 тисяч осіб. Серед них — як військовослужбовці, так і цивільні, в тому числі діти та іноземці. Координацію роботи з розшуку цих людей здійснює Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Про виклики і завдання цієї системної роботи розповів Артур Добросердов, очільник Секретаріату в інтерв’ю Укрінформу.
Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, формується з тієї інформації, яка спочатку надходить до нас із поліції. Обов’язкова умова — подана відповідна заява до Національної поліції про зникнення особи. Без цього людина не може потрапити до реєстру», — зазначив Добросердов.
На сьогодні, за його словами, у розшуку перебуває понад 70 000 осіб, з них 2 740 — це неповнолітні, яким не виповнилося на момент зникнення 18 років і дані щодо яких є у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Розшук було припинено щодо понад 12 000 осіб, які були знайдені — живими або повернулися під час обмінів із полону, або були звільнені, або, на жаль, були ідентифіковані серед тіл.
У Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин також є окремий розділ для неідентифікованих тіл. Ці цифри постійно змінюються – надходять тіла з лінії фронту, відбуваються репатріації.
Громадяни отримали понад 62 тисячі витягів з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Деякі родини отримували ці витяги не один раз. Наприклад, один раз витяг могла замовити дружина, потім – мати зниклого безвісти, потім під час оформлення певних соціальних виплат або гарантій могла бути вимога оформити більш свіжий витяг.
Що для родини на сьогодні може дати цей витяг?
«Це – відстрочка від мобілізації іншого члена родини, це – оформлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника, це – оформлення документів щодо отримання грошового забезпечення родиною військовослужбовця, який зник безвісти», —підкреслив Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
У Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин є 866 рішень суду про оголошення особи померлою.
У чому полягає суть цього: деякі родини володіють інформацією, що зниклий безвісти фактично загинув, однак тіла немає і неможливо у Реєстрі актів цивільного стану зареєструвати факт смерті особи. По суті має бути лікарське свідоцтво про смерть і поки лікар не огляне тіло, то таке свідоцтво не видається.
Тому у родин є таке право – не обов’язок, а право – маючи певні відповідні докази, фактичні дані – звернутися до суду, і суд за результатами розгляду такого позову може винести це рішення.
На що впливає це рішення?
«Це більше впливає на можливість родини розпоряджатися певним майном цього військового – тобто, на можливість розділити майно в порядку розподілу спадщини, подати певні заявки щодо пошкодженого\знищеного майна, дружина може оформити розлучення і вирішити низку інших побутових питань, пов’язаних, у тому числі, зі спільними дітьми тощо», — зазначив Добросердов.
Але розшук такого захисника як зниклого безвісти точно не припиняється. Розшук припиняється або якщо він повернеться живий, або якщо буде проведено розслідування і слідчий або прокурор винесе постанову про ідентифікацію тіла.
Особливої уваги потребує питання полону: навіть за наявності офіційного підтвердження полону особа не виключається з Реєстру, бо вона вважається зниклою безвісти за особливих обставин.
«У нас є факти, коли по репатріації надходять тіла тих, хто перед цим був підтверджений у полоні. Тому ми логічно вважаємо, що кожен, навіть той, хто перебуває в полоні, має бути оголошений у розшук і мають бути проведені першочергові слідчі дії. Ми маємо взяти біологічні зразки. І тоді, не дай Боже, якщо громадянин, перебуваючи в полоні, загине і його тіло повернуть, у нас буде шанс ідентифікувати це тіло», — пояснив він.
Водночас відкрита публікація чутливої інформації про зниклих, зокрема в соцмережах, створює серйозні загрози.
«Чим більше інформації про зниклого потрапляє в Інтернет, тим більше ризиків для родин. Ми фіксували випадки шахрайства, маніпуляцій та навіть спроб залучення до диверсійних дій з боку РФ», — попередив Артур Добросердов.
Окремо Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин наголосив на важливості взаємодії родин із поліцією та слідчими, особливо в умовах перенавантаження слідчих у прифронтових областях. У зв’язку з цим розробляються зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які дозволять родинам повернути свої провадження у ті області, де вони живуть та більш якісно комунікувати зі слідчими.
Створюється нова єдина електронна база тіл, що перебувають у бюро судово-медичної експертизи, з уніфікованою системою нумерації. Це дозволить швидше ідентифікувати загиблих і співставляти ДНК з даними родин.
У Міністерстві внутрішніх справ планується створити єдину інформаційну платформу з питань осіб, зниклих безвісти.
«Ми плануємо запуск цієї платформи вже у травні. Серед питань, які ми хотіли вирішити – це дійсно відобразити всіх, хто займається розшуком зниклих безвісти, надати інформацію про психологічну допомогу, про те, як взаємодіяти зі слідчими підрозділами, експертними установами. Ми там хочемо розмістити основні документи, які потрібні родинам, зразки документів, які родина може скачати, заповнити і подати в державний орган», — розповів Добросердов.
Також, запрацює Єдиний центр ідентифікації тіл. Ідея в тому, що відбувається репатріація, тіла надходять у тяжкому стані й дійсно потрібно залучати найкращих експертів і спеціалістів для їхньої ідентифікації. Щоб можна було провести ідентифікацію у найскладніших випадках, коли з тілами вже багато хто попрацював, однак не було отримано результатів.
«До цієї роботи будуть залучені судово-медичні експерти системи МОЗ і обов’язково – співробітники поліції. Маються на увазі слідчі, оперативні працівники, криміналісти. Будуть залучатися й експерти з експертної служби МВС. І що дуже важливо – передбачено залучення експертів і спеціалістів із міжнародних організацій з інших країн. Ми розраховуємо на те, що цей центр почне функціонувати у цьому році », пояснив Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Гаряча лінія, постійні зустрічі з родинами, обмін інформацією з поліцією, СБУ, МОЗ, міжнародними організаціями — усе це дозволяє діяти максимально швидко, оперативно, ефективно щодо розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та підтримки їхніх родин.
«Наша задача – почути кожного і зробити максимум того, чим ми можемо їм допомогти. Тому ми співпрацюємо і готові співпрацювати абсолютно з усіма об’єднаннями родин, з усіма громадськими організаціями. І завжди під час діалогу ми можемо знайти консенсус і допомогти у тій частині, у якій це від нас залежить», — підсумував керівник Секретаріату.
Фото Укрінформу
Департамент комунікації МВС
