Леонід Тимченко: Повертаючи тіла військових, росіяни не пояснюють причин смерті людини
Про те, як саме Україна повертає полеглих героїв, скільки триває процес ідентифікації, що робити, якщо ДНК-профіль не вдається вивести, в інтерв'ю "Цензор.НЕТ" розповів заступник Міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко.
Аналітика: як в Україні шукають зниклих безвісти захисників
Україна продовжує боротьбу не лише на фронті, а й за кожного свого захисника, який зник безвісти. В умовах повномасштабної війни пошук військових, які потрапили в полон чи загинули, став однією з ключових функцій не лише силових структур, а й аналітичних підрозділів. Про це розповів заступник Міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко.
«В Секретаріаті Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, крім основних функцій, додалась ще й аналітична. Наші співробітники працюють не лише з інформацією, яку надають рідні, а й активно самі її збирають», – пояснює Тимченко.
Аналітики відслідковують ворожі ресурси, телеграм-канали, де можуть з’являтися фото та відео військовополонених. У випадках, коли публікуються інтерв’ю з українськими захисниками в полоні, аналітики використовують спеціальне програмне забезпечення для розпізнавання облич.
«І вже маємо чимало випадків, коли неофіційно можемо встановити, що людина перебуває в полоні. Хоча жодна міжнародна організація, навіть Червоний Хрест, офіційно це не підтверджує», – додає заступник Міністра.
На відміну від формалізованих процесів у кримінальному провадженні, аналітики Секретаріату оперативно реагують на нову інформацію.
«Якщо співробітники знаходять потенційно важливі відео чи фото, вони не чекають, що поліція це зареєструє і почне розслідування. Вони самі проводять первинний аналіз і, у разі встановлення особи, передають дані слідчим», – каже Тимченко.
Водночас поліція також має технічні інструменти для ідентифікації осіб за відеоматеріалами, однак аналітична функція Уповноваженого значно прискорює процес.
Алгоритм дій для родин
Леонід Тимченко наголосив, що у випадку втрати зв’язку з військовим, родичі повинні:
- Подати заяву в поліцію.
- Встановити контакт зі слідчим і домовитися про регулярну комунікацію.
- Звернутися до Секретаріату Уповноваженого.
- Передати будь-яку знайдену інформацію – фото, відео, геолокації – слідчому в першу чергу.
«Після подачі заяви дуже важливо налагодити контакт зі слідчим. Домовитися, що будете з ним на зв’язку, наприклад, щотижня. І також встановити зв'язок з його керівником — слідчі можуть змінюватися, а люди не розуміють, чому їм більше не відповідають», – пояснює заступник Міністра.
Також слід обов’язково звернутися до Секретаріату Уповноваженого, адже він має доступ до баз не лише в межах МВС, а й інших відомств.
Виклики ідентифікації
Ідентифікація тіл — процес комплексний і складний. Він починається з поверхневого огляду — речей, татуювань, шрамів. Якщо цього недостатньо, тіло фотографують і проводять розпізнавання облич за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. У випадках, коли тіло сильно ушкоджене, беруться відбитки пальців або проводиться ДНК-експертиза.
«Наразі основний метод – це саме ДНК-ідентифікація. Але буває, що тричі береться біологічний матеріал, і профіль не вдається вивести. Причини – гнилісні зміни, опіки, атрофована кісткова тканина», – пояснює Тимченко.
Що відбувається з тілами людей, які не вдається ідентифікувати?
«Тіла, що не підлягають ідентифікації, тимчасово зберігаються або ховаються з можливістю ексгумації. Відповідні рішення раніше ухвалювали у Сумській, Дніпропетровській областях, а тепер плануємо поховання на військовому меморіальному кладовищі. Перші з них мають відбутися вже у травні», – повідомив Тимченко.
Репатріація тіл: як працює система
Повернення тіл відбувається без чітких критеріїв – росія передає тіла вибірково, часто без пояснень, що трапилось.
«Окремих репатріацій людей, які загинули в колоніях чи СІЗО, немає. Причини смерті не повідомляють. Часто на тілі – лише маркування чи номер», – каже заступник Міністра.
У разі ознак катувань або страт слідчі фіксують усі деталі в протоколах. Такі дії кваліфікуються як воєнні злочини за ст. 438 Кримінального кодексу.
Леонід Тимченко також повідомив, що законопроєкт про зміну місця розгляду кримінальних справ (за місцем подання заяви) вже пройшов комітет Верховної Ради. Очікується, що його ухвалення полегшить координацію між родинами і слідчими.
Українська держава робить усе можливе, аби кожен захисник був знайдений, повернутий додому та гідно похований. А родини — отримали відповіді на найважчі запитання.
Раніше у Міністерстві внутрішніх справ України відбулася презентація документального фільму «Повернення. Герої на щиті». Стрічка про репатріаційні заходи розкриває залаштунки кропіткої та надважливої роботи експертів науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС України.
У разі втрати зв'язку з рідними під час бойових дій – телефонуйте 1698.
Департамент комунікації МВС
