«23 поранення не відібрали в мене бажання захищати та йти до Перемоги», – нацгвардієць «Донбасу» на псевдо Вольф
Боєць батальйону «Донбас» 15 Слов’янського полку НГУ Вольф вижив після 23 поранень. Він демонструє непересічну силу духу та готується обов’язково повернутися у стрій після того, як одужає.
Нацгвардієць Ігор на псевдо Вольф починав військову службу у 2014 році, з батальйону «Київ-1». Потім проходив службу в десантних військах, а у 2018 році потрапив у батальйон спеціального призначення «Донбас» 15-го Слов’янського полку Національної гвардії України.
«З повномасштабного вторгнення я брав участь в боях у районах таких населених пунктів: Кремінна, Яківля, Дронівка, також у Харківській та Лиманській наступальних операціях», – згадує Вольф.
У жовтні 2022 року, розпочалася наступальна операція біля населеного пункту Терни, завданням наших бійців було пробити крайню лінію оборони противника, та витіснити його на кордон Донецької та Луганської областей.
«Коли ми висувались на виконання бойового наказу, то по дорозі був нанесений авіаудар противником і там з’явилася вирва велика. Наш бронеавтомобіль, перекинувся, потім БТРи застрягли праворуч. Наш рух зупинився, довелося допомагати витягати техніку, вже потім я дізнався, що нас “зчитав” Орлан-10 і саме він спровокував вогонь», – розповідає спецпризначенець.
Через хвилин 10-15, по них було завдано удару реактивної системи УРАГАН, а точніше 4 повних касети ураганів. Вольф, у той час, знаходився поміж двох бронетранспортерів, де отримав одразу 23 поранення, уламки перебили кістки та судини на обох руках та ногах, але чоловік з перебитими руками зумів перетягнути найнебезпечнішу перебиту артерію на стегні, що дало змогу зупинити кров.
«Я не втрачав свідомість, бо спокійно оцінив обстановку, незважаючи на те що, в перші хвилини я був один, я зміг надати собі першу допомогу. Потім підбігли хлопці, наклали турнікети та відправили на евакуацію до Краматорська. Дякую, там витягнули більшість уламків», – коментує боєць.
Після цього Вольфа відправили в Дніпро, а далі в Київ, де він потрапив, завдяки, волонтерам до Інституту травматології та ортопедії.
«Я вдячний лікарям інституту, вони врятували мені ліву ногу, тому що від стегна до коліна була просто каша, а також ліву руку, були дуже травмовані кістки та м’язи», – доповнює Вольф.
Наразі, він заходиться у Києві, в подальшому його очікують операції, де будуть вставляти імпланти кісток і тривала реабілітація.
За словами нацгвардійця мотивацію боротися надає йому його сім’я, і особливо син, який народився місяць тому. Вольф не збирається зупинятися та залишати військову службу, його мрія швидше реабілітуватися та повернутися до побратимів.
«Дуже багато молодих хлопців приходить до батальйону, яких треба навчати, адаптувати та ділитися бойовим досвідом. Моє бажання – захищати та йти до Перемоги. На власному прикладі, порадами, я врятую ще десятки або сотні життів наших хлопців», — відзначає Ігор.
Національна гвардія України
