Спецпроєкт «За лаштунками МВС»: як працюють снайпери (Відео)
Снайпери – тихі, точні, непомітні. За кожним пострілом стоять складний шлях підготовки, розрахунків, очікування і ризику. А ще — інтенсивна підготовка, фізичне та психологічне навантаження, десятки годин очікування і системне навчання та самовдосконалення.
Про те, як це — бути снайпером у підрозділах системи МВС, розповідають бійці НПУ («КОРД»), НГУ («Рубіж») та ДПСУ («ДОЗОР») у відеопроєкті «За лаштунками МВС».
Снайпер – це більше, ніж влучний стрілець. Як зазначає начальник відділу проведення спеціальних операцій спецпідрозділу НПУ «КОРД» з позивним «Шкіпер», стрільба – лише 10–20% усього, чим займається снайпер. Насправді ж, завдання можуть бути широкого спектру. Від спостереження за ворогом і надання інформації до знищення ворожих цілей, підтримки штурмових дій, підтримки підрозділу в обороні.
«Усе залежить від того, які стоять завдання перед підрозділом. Фактично снайпер багато в чому – це універсальний інструмент, який при правильному застосуванні може забезпечити ефективність і повноцінне 100% виконання покладених завдань», — пояснює «Шкіпер».
Основне завдання снайпера – знищення ворога. Як саме це зробити – боєць вирішує сам, адже має для цього чимало засобів.
«Ріо» – снайпер роти снайперів спеціального призначення бригади «Рубіж» НГУ. Він наголошує, що незважаючи на те, що нині переважає так звана війна дронів, снайпер залишається однією з найефективніших бойових одиниць.
«Снайпер є важливою бойовою одиницею, тому що є одним із найпідготовленіших фахівців. Він може виконувати різні задачі. Його роль не обмежується лише стрільбою з гвинтівки – ми вміємо значно більше», — каже «Ріо».
На власному досвіді він переконався, що робота снайпера – це не лише про точність, а й про здатність оперативно ухвалювати рішення, діяти самостійно й ефективно змінювати хід бою.
«Був штурм. Ворожа піхота намагалася прорватися. Почув, як наші хлопці кричать, що ворог наступає», — згадує боєць про одну зі своїх перших операцій після початку повномасштабного вторгнення.
Попри ризики, «Ріо» всього за кілька хвилин облаштував позицію, з якої бачив ворожу групу, яка намагалася проникнути на територію. Дистанція між ним і ворогом, пригадує, була приблизно 250 метрів. Всього за кілька секунд снайпер знешкодив противника і таким чином зірвав штурм будівлі, яку ворог намагався захопити. Цей епізод, за словами військового, став одним із найяскравіших у його бойовій практиці.
Поруч зі снайпером завжди є його другий номер – напарник, який допомагає коригувати стрільбу та надає точні поправки. Часто, під час тривалого спостереження, снайпер і коригувальник змінюються місцями: один працює з гвинтівкою, інший – спостерігає через оптику. Це важливо для того, щоб зберігати концентрацію і не втрачати швидкість реакції під час тривалого спостереження.
«Робота коригувальника часто залишається непоміченою, особливо через кіно, яке виставляє снайперів як окремо працюючих людей, які роблять постріли, коли біля них нікого немає. Як воно відбувається насправді. Поряд зі снайпером є коригувальник. Це основа цієї робочої пари», — ділиться снайпер 10-го мобільного прикордонного загону «ДОЗОР» ДПСУ з позивним «Волк».
Важливою є довіра між снайпером і коригувальником. Також вони мають розуміти одне одного без слів.
«Побратим – це людина, якій я довіряю своє життя. І знаю, що він довіряє мені своє», — зізнається командир відділення снайперів спеціального призначення бригади «Рубіж» НГУ з позивним «Калина».
Повномасштабна війна змусила змінити класичну тактику снайпінгу. Через розвиток дронів традиційна робота снайпера у полі стала майже неможливою. У нинішніх умовах снайперам важче займати позиції в посадці або в полі, оскільки майже з 100% вірогідністю вони можуть бути виявлені з БПЛА за допомогою термальної камери. Наразі снайпери, як пояснює «Шкіпер», працює з укриттів і з позицій, які можуть забезпечити укриття самого бійця.
«Тому наразі фактично вся робота ведеться з укриттів. Якщо це міська забудова, то будівлі, які дають нам можливість укриватися від ворожих дронів, або якщо пересічна місцевість, то це робота з укриттів типу бліндаж або перекритих», — описує роботу на фронті «Шкіпер».
Також спостереження та робота здійснюється за допомогою технічних засобів і снайперу не потрібно перебувати з гвинтівкою в небезпечних умовах.
«Він бачить це все на екрані і в разі виявлення ворога він може по ньому відпрацювати, тобто зменшуючи ризики бути виявленим та враженим з ворожого БПЛА або якогось комплексу. Тому підбір позицій здійснюється з урахування того, наскільки ця позиція може забезпечити саме укриття та прикриття співробітника», — додає «Шкіпер».
Снайперська робота в нинішніх умовах повномасштабної війни — це також боротьба з ворожими дронами. Необхідно непомітно дійти до позиції і повернутися неушкодженим.
«Складно дійти, тому що ти завантажений і в тебе загроза з повітря постійно. Якщо ти йдеш зі своїм обладнанням, то тебе можуть спалити через те, яке в тебе обладнання. Його видно в дрон. І як тільки тебе побачать з таким обладнанням, ти – джекпот для них. Туди все летить. Ну і так само, як, звичайно, піхота, коли ти йдеш, ти ласий моточок», — ділиться досвідом снайпер роти снайперів спеціального призначення бригади «Рубіж» НГУ з позивним «Грінч».
Додатково снайпер бореться з фізичними та психологічними труднощами. Перше, з чим має справу снайпер, – це велике навантаження. Дійти до позиції часто важко, оскільки на ньому багато спорядження: гвинтівка, різні засоби, прилади для маскування, батареї, їжа і вода. Усе це разом може важити близько 40 кг, а то й більше. Крім того, снайпер може працювати по кілька діб, що додає труднощів: доводиться боротися з холодом, голодом і постійним стресом від загрози з усіх боків.
«Снайпер – це впертість. Тльки вперта людина здатна годинами лежати без руху на одній позиції, витримуючи холод, спеку чи тиск дрона над головою», — наголошує головний сержант роти снайперів спеціального призначення бригади «Рубіж» НГУ Микола Раптор.
Ключовою у роботі снайпера є його гвинтівка, і вона потребує постійної уваги. В арсеналі снайперів НПУ, НГУ та ДПСУ сучасне потужне озброєння: UAR-10 (Україна), Barrett (США), Accuracy (Велика Британія) та Cadex (Канада), Savage (США).
«У мене Accuracy International. Калібр її 338. Ефективна дальність для неї – до півтора кілометра. Стосовно якості – одна з кращих, що є на сьогоднішній день. Я її так жартома називаю «гунгнір» (спис, який завжди влучатиме в ціль на будь-якій дистанції, пробиватиме будь-яку броню). І це, до речі, про неї, це дійсно правда», — розповідає снайпер 10-го мобільного прикордонного загону «ДОЗОР» ДПСУ з позивним «Волк».
Але потужність гвинтівки – лише частина ефективності. Влучний постріл неможливий без врахування багатьох факторів: вітру, вологості, відстані, кута траєкторії, відстані. А саму зброю необхідно регулярно і ретельно обслуговувати.
«Догляд за гвинтівками – є одним із головних завдання снайпера. Догляд здійснюється після кожних стрільб в той самий день і ніяк інше, тому що йде обмідніння. Якщо його не прибрати, гвинтівка почне сипати. І через певний проміжок часу, через 2-3 дні, зброю потрібно перечистити, бо за один раз повністю її не вичистиш. Серед засобів для чищення - мастило, ілюмінатор, який знімає обмідніння, патчі, які знімають нагар, і різні йоршики», — розповідає інспектор-снайпер спецпідрозділу НПУ «КОРД» з позивним «Призрак».
Бути снайпером – означає постійно вчитися. Підготовка таких бійців – це дуже довгий шлях, який потребує багато ресурсу і займає не один рік. Навички, які необхідні для кожного снайпера, включають: і піхотну підготовку, і знання медицини, тактики, орієнтування на місцевості та вміння працювати з картами. Сучасний підхід до підготовки також вимагає вміння ефективно застосовувати технічні засоби, адже технології постійно розвиваються. Уміння комбінувати ці засоби та працювати з ними стає пріоритетним.
«Грінч», який служить в роті снайперів спеціального призначення бригади «Рубіж» НГУ, приміром проходив профільне навчання за кордоном, де освоїв базові навички роботи зі снайперською зброєю. Його підготовка не завершилася після проходження базових курсів. Зараз снайпер опановувати третій тип гвинтівки, підвищуючи рівень своїх навичок.
Ще одним важливим аспектом є вміння правильно планувати свої дії. Не менш важливими є працьовитість і мотивація, а також математичний склад розуму та схильність запам’ятовувати багато теоретичної інформації.
«Снайперу необхідно мати не лише практичні навички, а й глибоку теоретичну підготовку. Спектр знань охоплює балістику, фактори точності гвинтівок, а також знання всього озброєння підрозділу. Снайпер повинен не тільки вміти працювати з власною зброєю, а й ремонтувати та обслуговувати її. Його база знань значно ширша за базу звичайного піхотинця, і це не лише вимога, а необхідність для успішного виконання завдань. Без цих знань снайпер не зможе ефективно працювати», — розповідає «Шкіпер».
Фізична витривалість має велике значення для снайпера, адже фізичні вправи формують характер. Однак не кожен підходить для цієї роботи, зауважує снайпер 10-го мобільного прикордонного загону «ДОЗОР» з позивним «Волк». Він розповідає, що багато людей, які були дуже влучними стрільцями, не могли впоратися з постійною необхідністю очікувати. Ця частина роботи часто недооцінюється і не має нічого спільного з романтизованими образами, які часто з’являються в кіно. «Волк» додає, що аби стати справжнім професіоналом, необхідне не лише бажання вчитися, але й справжня пристрасть до цієї роботи. Це не просто професія, а спосіб життя, що потребує відданості і глибокого інтересу до своєї справи.
Головний інспектор, снайпер спецпідрозділу «КОРД» з позивним «Метис» зауважує, що успішність роботи залежить від адаптивності самого бійця. Він переконує, що всі снайпери підрозділу «КОРД» – це дуже мотивовані співробітники, які увесь час присвячують самовдосконаленню і відточуванню навичок.
«У першу чергу, ми як поліцейський підрозділ коригуємося такими видами снайпінгу, як поліцейський. Це розуміння свого снайперського комплексу досконало, щоб у вас завжди був постріл прогнозований. Це перше, що ми прививаємо людям, які знаходяться на посадах снайперів. Це їм допомагає працювати дуже ефективно і на дальніх дистанціях потім, тому що це основа, яку ми їм стараємося давати», — пояснює «Метис».
Детальніше про зброю й екіпірування, маскування й вибір позицій, підготовку й роботу снайперів на фронті у новому випуску «За лаштунками МВС».
Департамент комунікації МВС України
