Важкопоранений гвардієць повінчався з дружиною в реабілітаційному центрі МВС
У церкві на території реабілітаційного центру МВС у Києві відбулося вінчання військовослужбовця НГУ Костянтина Русова та його дружини Вікторії. Після важких поранень на фронті чоловік проходить тривале лікування та реабілітацію. Таїнство вінчання провів капелан, а свідками стали побратим Костянтина та соціальна супровідниця.
39-річний боєць 21 бригади НГУ Костянтин Русов у шлюбі з Вікторією - шість років, разом вони виховують доньку Олену. До служби в армії Костя працював зварником на одному із промислових підприємств Кривого Рогу. Із початком повномасштабного вторгнення вступив до лав НГУ, воював на Донеччині в Новомихайлівці, Кураховому, Урожайному. Після важких поранень вже понад 9 місяців проходить лікування та реабілітацію в Києві, подолав низку складних операцій. Попереду – ще тривале відновлення та протезування.
На думку бійця найцінніше на службі – довірливі стосунки у військовому колективі. В подружньому житті Костянтин також цінує довіру, взаємну підтримку, спільні інтереси та погляди на життя:
«Я запропонував Вікторії одружитися через три місяці після того, як ми почали зустрічатися. Довго не роздумував і не вагався, бо відчув, що це близька для мене людина. Вікторія, хоч і молодша за мене на сім років - зріла особистість і мудра жінка. ЇЇ погляди на життя співпадали з моїми, вона так само, як і я хотіла створити сім’ю», - розповідає Костя.
Після важкого поранення боєць потрапив у госпіталь Дніпра. Дружина одразу разом з мамою відвідали його. Спочатку не могли впізнати його – настільки важкі були травми. З того часу Вікторія щодня підтримує чоловіка своєю увагою та піклується про доньку Олену.
«Костя одразу привернув мою увагу і сподобався мені. У нього – прекрасне почуття гумору, з ним – завжди затишно і легко. Коли у День мого народження запропонував одружитися, не вагаючись погодилася. Ми давно планували повінчатися, але життєві обставини завадили. Я запропонувала Кості здійснити нашу мрію зараз, адже ми обоє хочемо закріпити наш союз перед Богом», - говорить Вікторія.
Жінка разом із донькою наразі живуть у Кривому Розі. Вікторія працює на промисловому підприємстві, дочка вчиться в школі. Вони разом часто приїжджають до столиці, щоби провідати чоловіка і тата.
Таїнство вінчання для Костянтина та Вікторії провів медичний капелан, отець Сергій Овчарук. Він щодня спілкується з військовослужбовцями в медичному центрі та духовно підтримує їх під час лікування та реабілітації.
Свідками вінчання Русових стали побратим Кості, ветеран російсько-української війни Владислав Курілов та керівниця відділу соціального захисту та супроводу постраждалих та членів їх сімей ДУ ГМКЦ МВС Сєвда Джафарова.
Із Владиславом Куріловим Костя познайомився в госпіталі під час проходження реабілітації. Влад пережив окупацію в Ізюмі на Харківщині, після цього приєднався до бригади «Спартан» та брав участь в бойових діях на Запорізькому напрямку, де отримав поранення. Гвардієць вже пройшов реабілітацію та протезування, тому ділиться власним досвідом відновлення з Костею та іншими пораненими військовими:
«Все погане врешті закінчується, і обов’язково з’являються хороші події в житті. Бажаю побратимам сили і витримки, підтримки рідних та бойових колег».
Сєвда Джафарова супроводжує Костю в госпіталі та допомагає йому проходити тривалий курс лікування та реабілітації. Вона також стала для родини справжнім другом, тому й зголосилася засвідчити церковний шлюб Русових.
«Як соціальний супровідник із досвідом хочу сказати, що важливо підтримувати наших хлопців та дівчат не тільки в оформленні необхідних документів або допомозі при проходженні лікування. Потрібно товаришувати з ними та намагатися підтримувати їх у звичайних життєвих ситуаціях. З Костею ми щодня спілкуємося за кавою як давні друзі, тому його пропозиція стати свідком на вінчанні не стала для мене великим здивуванням. Щиро бажаю його родині щастя та благополуччя».
Донька подружжя Олена радіє ще одному щасливому дню в колі родини і чекає на повернення тата додому. Дівчинка вчиться в сьомому класі та любить малювати, мріє стати лікарем:
«Я хочу побажати татові сили та витримки, щоби пройти цей складний шлях лікування та реабілітації. Дуже хочу, щоби закінчилася війна і щоби наша родина жила в любові, щасті та взаємопідтримці».
Подружжя Русових вважає, що наразі найголовніше, щоби Костя успішно пройшов тривалу реабілітацію, протезування та повернувся додому. Але у мріях обох – розвиток родини та народження дітей.
У День захисників та захисниць України Костянтин Русов та Владислав Курілов розповіли про свій досвід служби в НГУ під час концерту відомих артистів.
Департамент комунікації МВС України
