№ з/п

Інформація про пропозицію

Автор пропозиції

Інформація про врахування пропозиції

1.

Пропозиції щодо внесення змін до п. 17 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого ПКМУ № 340, Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затверджений ПКМУ № 490

Голова Громадської організації                            «Всеукраїнська спілка автомобілістів»

Жук В. О. 

Частково враховано

Додатком II «Мінімальні вимоги до іспитів на право керування транспортними засобами» Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія (далі – Директива 126) передбачено, що якщо кандидат складає іспит з навичок і поведінки на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач, це повинно бути записано в будь-якому посвідченні, виданому на підставі такого іспиту.

Разом з тим, відповідно до підпункту 11 пункту 1 проєкту акта змін, а саме в частині доповнення Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 08 травня 1993 року № 340, додатком 2 передбачено деякі наступні коди – «10. Модифікована трансмісія. 10.04. Пристосований пристрій управління трансмісією.; 15. Модифіковане зчеплення. 15.01. Пристосована педаль зчеплення. 15.02. Зчеплення, що приводиться в дію рукою. 15.03. Автоматичне зчеплення.; 20. Модифіковані гальмові системи. 20.01. Пристосована педаль гальма. 20.03. Педаль гальма, пристосована до натискання лівою стопою. 20.04. Ковзна педаль гальма. 20.05. Педаль гальма, установлена під кутом. 20.06. Гальмо, що приводиться в дію рукою.», що згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» пропонується вносити у відведеному полі посвідчення водія у формі кодів. 

Стосовно підготовки водіїв на майданчику для навчання з початкового керування звертаємо увагу, що відповідно до Директиви 126 держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення того, щоб кандидати на отримання посвідчення водія мали знання й навички і демонстрували поведінку, потрібні для керування механічним транспортним засобом. Водії всіх механічних транспортних засобів повинні в будь-який момент володіти знаннями, навичками й дотримуватися відповідної поведінки, щоб бути здатними: розпізнавати небезпечні дорожні ситуації та оцінювати ступінь їхньої серйозності; контролювати транспортний засіб на достатньому рівні, щоб не створювати небезпечні ситуації й належно реагувати, якщо такі ситуації трапляються; виконувати правила дорожнього руху, зокрема ті, що призначені для запобігання дорожньо-транспортним пригодам і для підтримання транспортного потоку; виявляти будь-які основні технічні несправності в своїх транспортних засобах, зокрема ті, що створюють ризик безпеці, і усувати їх у належний спосіб; ураховувати всі чинники, що впливають на поведінку під час керування (наприклад: алкоголь, утома, слабкий зір тощо), щоб повною мірою використовувати здібності, необхідні для безпечного керування, сприяти забезпеченню безпеки всіх учасників дорожнього руху, зокрема, найслабших й найуразливіших, виявляючи належну повагу до інших.

На виконання завдання 1803 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, та з метою адаптації Типових навчальних програм підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів до міжнародних вимог з теоретичних знань, навичок та поведінки водія при керуванні транспортними засобами для належної безпеки дорожнього руху розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів». Запропонована цим проєктом постанови форма, зміст та кількість годин типових навчальних програм з підготовки і перепідготовки водіїв дозволяє впевнитися в тому, що кандидат у водії має достатні знання з теорії та відповідного рівня необхідні практичні навички, у тому числі із застосування на практиці теоретичних знань, адже саме сфера дорожнього руху та його безпека полягає в забезпеченні комплексу та систематизації правил, заходів і засобів, що забезпечують умови безпечного дорожнього руху, які спрямовані на захист і збереження життя і здоров’я активним та пасивним учасникам дорожнього руху, а також захист і збереження довкілля та майна, зазначений проєкт постанови, зокрема, встановлює мінімальну кількість навчальних годин і послідовність вивчення розділів, тем і навчальних годин теоретичного та практичного модулів. За необхідності акредитований заклад може змінювати до 20 відсотків змісту навчальних тем теоретичного або практичного модулів. Крім того, перепідготовка водіїв транспортних засобів за 20-годинним курсом навчання з практичного керування відповідним транспортним засобом для відкриття нижчих категорій відносно наявної здійснюється згідно з типовими навчальними програмами 20-годинного курсу навчання з практичного керування водіїв транспортних засобів відповідних категорій, наведеними в додатках до зазначеного проєкту постанови.

Типові навчальні програми 20-годинного курсу навчання з практичного керування водіїв транспортних засобів відповідних категорій складаються з типового навчального плану, типової тематичної програми та визначають навчальні години, відведені для перепідготовки водіїв транспортних засобів, з урахуванням кожної категорії транспортних засобів.

Пропозиції щодо етапів іспитів з практичного керування транспортним засобом передбачені пунктом 18¹ проєкту акта змін до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 08 травня 1993 року № 340.

Стосовно «чергової атестації» звертаємо увагу, що відповідно до пункту 25 Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 490 (далі – Порядок державної акредитації), у разі низького рівня підготовки спеціалістом слухачів закладу за поданням керівника закладу або керівника територіального сервісного центру МВС за місцезнаходженням закладу проводиться переатестація спеціаліста.

Згідно з пунктом 26 Порядку державної акредитації порядок визнання атестата недійсним та підстави для переатестації спеціалістів установлюються МВС.

Пунктом 10 розділу VI Інструкції про порядок організації роботи територіальних органів з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України щодо державної акредитації закладів, які проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 грудня 2019 року № 1084), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 січня  2010 року за № 72/17367, передбачено, що особи, які проходять атестацію за напрямом навчання керуванню транспортним засобом відповідної категорії, крім теоретичного іспиту, складають практичний іспит з навичок керування транспортними засобами відповідної категорії.

Особа, яка має намір здійснювати навчання керуванню транспортними засобами різних категорій, повинна скласти теоретичний іспит за найвищою категорією, а практичний іспит – за кожною категорією окремо.

Зазначене обумовлено тим, що при виявленні низького рівня практичної підготовки слухачів закладу або за власним бажанням спеціаліста проводиться переатестація.

2.

Пропозиції щодо внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого ПКМУ № 340

Курило Д. Г. Громадська організація «Правова допомога суспільству» 

Відхилено.

Проєкт постанови передбачає внесення змін, зокрема, до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня
1993 року № 340 (далі – Положення), у частині доповнення його новим пунктом 18¹, згідно з яким, зокрема, приймання практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами категорій В, С1, С, D1, D проводиться виключно в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах.

Пунктом 6 Положення передбачено, що право на керування транспортними засобами надається особам, які досягли: шістнадцятирічного віку – категорії А1, А; вісімнадцятирічного віку – категорії В1, В, С1, С; дев’ятнадцятирічного віку – категорії BE, C1E, СЕ; двадцятиоднорічного віку – категорії D1, D, D1E, DE, Т.

Процедура підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів акредитованим у визначеному законодавством порядку закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі – заклад), визначена Порядком підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 487 (далі – Порядок).

Згідно з абзацом п’ятим пункту 2, пунктом 14 Порядку підготовка водіїв – це забезпечення закладами одержання громадянами знань з Правил дорожнього руху, будови та експлуатації транспортних засобів, основ безпеки руху та надання домедичної допомоги, вмінь і навичок керування транспортним засобом. Підготовка водіїв проводиться на майданчику для навчання з початкового керування, а також на маршрутах за місцезнаходженням закладу або його філії чи іншого відокремленого підрозділу.

Відповідно до пункту 19 Порядку для визначення рівня знань, умінь і навичок, якості підготовки слухачі складають заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому відокремленому підрозділі.

Абзацами першим, третім пункту 21 Порядку передбачено, що до складення іспитів у територіальному сервісному центрі МВС допускаються слухачі, що успішно склали заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому  відокремленому підрозділі.

Іспит з практичного керування транспортним засобом складається двома  етапами – на майданчику для навчання з початкового керування та на контрольному маршруті в умовах дорожнього руху.

Екзаменаційна комісія оформляє за результатами складення іспитів протокол, на підставі якого заклад або його філія чи інший відокремлений підрозділ видає слухачам свідоцтво / диплом про його закінчення (абзац перший пункту 22 Порядку).

Порядок приймання практичного іспиту на вулично-дорожній мережі на контрольному маршруті в умовах дорожнього руху здійснюється відповідно до положень пунктів 13-16 розділу III Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 грудня 2009 року № 515 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2010 року № 74/17369, а саме для приймання практичного іспиту на вулично-дорожній мережі ТСЦ МВС визначає декілька маршрутів для перевірки навичок керування транспортними засобами відповідної категорії. Довжина маршруту повинна врахувати елементи, що дають можливість перевірити навички керування транспортним засобом. Під час розроблення маршрутів ураховуються категорії транспортних засобів, а також фактори, які забезпечують безпечне складання практичного іспиту (інтенсивність руху, середня швидкість та пропускна спроможність вулично-дорожньої мережі).

Маршрути оформляються у вигляді схеми і кожному маршруту присвоюється порядковий номер. На схемі маршруту повинні позначатися категорії транспортних засобів, на яких за цими маршрутами складаються практичні іспити, та відображатися: початок та кінець маршруту, лінія маршруту; технічні засоби регулювання дорожнього руху (дорожні знаки, дорожня розмітка, транспортні огородження, світлофори дорожні тощо); залізничні переїзди (за наявності); інші необхідні позначення.

Маршрути для приймання практичного іспиту затверджуються наказом РСЦ МВС та оприлюднюються на вебсайті ГСЦ МВС.

У разі наявності обставин, що перешкоджають подальшому руху за маршрутом (транспортний затор, дорожні роботи, дорожньо-транспортна пригода тощо), допускається відхилення від маршруту з подальшим поверненням на нього або екзаменатор приймає рішення про продовження іспиту за іншим маршрутом.

Вправи, у тому числі пов’язані із зміною напрямку руху за маршрутом, виконуються за чіткою командою екзаменатора.

Ураховуючи зазначене, передумовою складання іспитів у територіальному сервісному центрі МВС є успішне складення особою заліків та іспитів у закладі, зокрема з практичного керування транспортним засобом, що підтверджується свідоцтвом про закінчення такого закладу.

Відповідно до вимог Інструкції про використання технічних засобів контролю під час складання іспитів (у тому числі за допомогою фото- та відеотехніки), збереження отриманої за допомогою них інформації та допуску до неї, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 408, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 липня 2020 року за № 626/34909 (далі – Інструкція з технічних засобів), встановлено, що застосування технічних засобів контролю (у тому числі фото- та відеотехніки) відбувається з моменту початку приймання кожного іспиту та ведеться безперервно до його завершення. Несанкціоноване призупинення процесу відеозапису або внесення змін до інформації, отриманої за допомогою технічних засобів контролю під час складання іспитів, не допускається. Збереження та належні умови експлуатації технічних засобів забезпечує екзаменатор. Технічні засоби контролю складання іспитів у режимі реального часу забезпечують: відеозапис протягом усього часу іспиту; відеозапис особи та її дій під час складання іспиту; відеозапис екзаменатора та/або спеціаліста закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв (у разі присутності) та його (їх) дій під час приймання іспиту; фіксацію дати, часу, тривалості складання іспиту; збереження відеозапису процесу складання іспитів на електронному носії, що забезпечує його цілісність у разі відключення живлення. Технічні засоби контролю, що використовуються під час складання практичного іспиту, мають бути оснащені переносною конструкцією, для можливості їх закріплення в салоні транспортних засобів без їх пошкодження (крім випадків, коли технічні засоби вмонтовані у транспортний засіб) для максимальної фіксації навколишньої обстановки та внутрішньої частини салону транспортного засобу.

Отже, запровадження змін щодо прийняття практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами виключно в умовах дорожнього руху сприятиме оптимізації процедури проведення практичних іспитів у територіальному сервісному центрі МВС під час складання кандидатами у водії практичних іспитів.

Необхідність унесення до Положення змін щодо збільшення строку дійсності результатів складеного теоретичного іспиту з трьох місяців до двох років спрямована також на врахування життєвих обставин, зокрема спричинених станом здоров’я, на період боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками, у разі коли особа позбавлена можливості вкластися в тримісячний строк та змушена повторно складати теоретичний іспит у територіальному сервісному центрі МВС.

При цьому вимога чинного законодавства щодо використання під час складання теоретичного і практичного іспитів технічних засобів контролю (у тому числі фото- та відеофіксації) процесу складання іспиту залишається незмінною та забезпечить контроль за підготовкою кандидатів у водії.

Зазначені зміни до Положення також не позбавляють особу можливості скласти практичний іспит раніше, наприклад протягом місяця після складення теоретичного іспиту, що узгоджуватиметься з нормативними приписами чинної редакції абзацу п’ятого пункту 16 Положення, згідно з яким, якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в територіальному сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу вважається дійсним протягом двох років з дня його закінчення.

Водії транспортних засобів підлягають обов’язковому періодичному медичному огляду в установлені строки. Факт проходження медичного огляду підтверджується дійсною на дату подання до територіального сервісного центру МВС медичною довідкою встановленого зразка. За наявності в довідці інформації про обмеження, за яких дозволяється керувати транспортними засобами, відомості про ці обмеження зазначаються в графі «12» посвідчення водія як кодові піктограми (пункт 12 Положення), що не узгоджується з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 844 «Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якими пропонується вносити відповідну інформацію у відведеному полі посвідчення водія у формі кодів.

З метою забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми держвами-членами, з іншої сторони та на виконання плану заходів з виконання зазначеної Угоди, Головний сервісний центр МВС забезпечує заходи з імплементації міжнародних правових норм  у норми національного законодавства.

Відповідно до положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія (далі – Директива 126) передбачено, що правила щодо посвідчення водія є основним елементом спільної транспортної політики, вони сприяють покращенню безпеки дорожнього руху та спрощують вільний рух осіб, що оселяються в державі-члені, іншій ніж держава-член, яка видала посвідчення. З огляду на важливість індивідуальних транспортних засобів, наявність посвідчення водія, визнаного приймаючою державою-членом у встановленому порядку, сприяє вільному руху та свободі підприємницької діяльності осіб. Незважаючи на прогрес, досягнутий у гармонізації правил щодо посвідчень водія, між державами-членами залишилися значні розбіжності в правилах щодо періодичності поновлення посвідчень, які потребували повнішої гармонізації для полегшення реалізації політик Співтовариства. Щоб уникнути ситуації, коли єдиний європейський зразок посвідчення водія стане ще одним зразком на додачу до тих 110, які вже перебувають в обігу, держави-члени повинні вжити всіх необхідних заходів для видання цього єдиного зразка всім власникам посвідчень. Стандарти щодо іспитів на право керування транспортними засобами та щодо видання посвідчень потребують гармонізації. З цією метою необхідно визначити знання, навички та поведінку, пов'язані з керуванням транспортними засобами, іспит на право керування повинен базуватися на цих поняттях, а мінімальні стандарти фізичної та психічної придатності водія необхідно переглянути. Необхідно ухвалити спеціальні положення, щоб спростити особам з фізичною інвалідністю керування транспортними засобами. Держави-члени запроваджують національне посвідчення водія на основі зразка Співтовариства, установленого в додатку I, згідно з положеннями цієї Директиви.

Так, відповідно до додатків  I «Положення стосовно зразка посвідчення водія Європейського Союзу» та II «Мінімальні вимоги до іспитів на право керування транспортними засобами» Директиви 126 передбачено зобов’язання вносити додаткову інформацію/додаткове(-і) обмеження у формі коду навпроти відповідної категорії, а якщо кандидат складає іспит з навичок і поведінки на транспортному засобі з автоматичною коробкою передач, це повинно бути записано в будь-якому посвідченні, виданому на підставі такого іспиту.

Водночас, зазначаємо, що Кодекс України про адміністративні правопорушення – кодифікований нормативний акт, що регулює суспільні відносини по притягненню до адміністративної відповідальності, а Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України предметом правового регулювання яких не може бути впровадження обмежень у формі кодів до посвідчення водія.

3.

Пропозиції щодо внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого ПКМУ № 340

Голова громадської організації «Центр «СТОП КОРУПЦІЯ» Гнатенко Є. Д. 

Відхилено.

Проєкт постанови передбачає внесення змін, зокрема, до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (далі – Положення), в частині доповнення його новим пунктом 18¹, згідно з яким, зокрема, приймання практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами категорій В, С1, С, D1, D проводиться виключно в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах.

Процедура підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів акредитованим, у визначеному законодавством порядку закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі – заклад) визначена Порядком підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 487 (далі – Порядок).

Згідно з абзацом п’ятим пункту 2 Порядку підготовка водіїв – це забезпечення закладами одержання громадянами знань з Правил дорожнього руху, будови та експлуатації транспортних засобів, основ безпеки руху та надання домедичної допомоги, вмінь і навичок керування транспортним засобом.

Відповідно до пункту 19 Порядку для визначення рівня знань, умінь і навичок, якості підготовки слухачі складають заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому відокремленому підрозділі. 

Абзацами першим, третім пункту 21 Порядку передбачено, що до складення іспитів у територіальному сервісному центрі МВС допускаються слухачі, що успішно склали заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому  відокремленому підрозділі.

Іспит з практичного керування транспортним засобом складається двома  етапами – на майданчику для навчання з початкового керування та на контрольному маршруті в умовах дорожнього руху. 

Екзаменаційна комісія оформляє за результатами складення іспитів протокол, на підставі якого заклад або його філія чи інший відокремлений підрозділ видає слухачам свідоцтво / диплом про його закінчення (абзац перший пункту 22 Порядку).

Ураховуючи зазначене, передумовою складання іспитів у територіальному сервісному центрі МВС є успішне складення особою заліків та іспитів у закладі, зокрема з практичного керування транспортним засобом, що підтверджується свідоцтвом про закінчення такого закладу.

Отже, запровадження змін щодо прийняття практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами виключно в умовах дорожнього руху сприятиме оптимізації процедури проведення практичних іспитів у територіальному сервісному центрі МВС під час складання кандидатами у водії практичних іспитів.

Необхідність унесення до Положення змін щодо збільшення строку дійсності результатів складеного теоретичного іспиту з трьох місяців до двох років спрямована також на врахування життєвих обставин, зокрема спричинених станом здоров’я, на період боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками, у разі коли особа позбавлена можливості вкластися в тримісячний строк та змушена повторно складати теоретичний іспит у територіальному сервісному центрі МВС.

При цьому, вимога чинного законодавства щодо використання під час складання теоретичного і практичного іспитів технічних засобів контролю (у тому числі фото- та відеофіксації) процесу складання іспиту залишається незмінною та забезпечить контроль за підготовкою кандидатів у водії.

Зазначені зміни до Положення також не позбавляють особу можливості скласти практичний іспит раніше, наприклад протягом місяця після складення теоретичного іспиту, що узгоджуватиметься з нормативними приписами чинної редакції абзацу п’ятого пункту 16 Положення, згідно з яким, якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в територіальному сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу вважається дійсним протягом двох років з дня його закінчення.

4.

Пропозиції щодо внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого ПКМУ № 340, Положення про порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших  прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого ПКМУ № 1388

Голова Громадської організації «Товариство сприяння обороні України» Кошин С. М. 

Частково враховано.
Міністерство внутрішніх справ України розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України» (далі – проєкт постанови), яким вносяться зміни, зокрема до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (далі – Положення), Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі – Порядок реєстрації).

Змінами, що вносяться проєктом постанови до пункту 9 Положення, виключено нормативні приписи щодо документального підтвердження стажу водіння транспортним засобом з метою спрощення процедури отримання права керування транспортним засобом відповідної категорії, та враховуючи те, що навички водіння є компонентами свідомого керування водієм транспортним засобом, що виконується ним як повноправним учасником дорожнього руху повністю автоматично.

При цьому відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Ураховуючи зазначене, пропозиції громадської організації до пункту 9 Положення в частині обмеження осіб, які отримали посвідчення водія вперше на два роки не узгоджуються із положеннями частини першої статті 15 Закону України «Про дорожній рух».

Крім того, проєктом постанови передбачається доповнити Положення новим пунктом 18¹, згідно з яким, зокрема, приймання практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами категорій В, С1, С, D1, D проводиться виключно в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах. Приймання практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE проводиться у два етапи: перший етап (одна вправа – паркування) проводиться на майданчиках для навчання з початкового керування, другий етап – в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах.

Зазначене обумовлено тим, що Порядком підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від  20 травня 2009 року № 487 (далі – Порядок), визначено процедуру підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів акредитованим, у визначеному законодавством порядку закладом, що здійснює підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів  (далі – заклад).

Згідно з абзацом п’ятим пункту 2, пунктом 14 Порядку підготовка водіїв – це забезпечення закладами одержання громадянами знань з Правил дорожнього руху, будови та експлуатації транспортних засобів, основ безпеки руху та надання домедичної допомоги, вмінь і навичок керування транспортним засобом. Підготовка водіїв проводиться на майданчику для навчання з початкового керування, а також на маршрутах за місцезнаходженням закладу або його філії чи іншого відокремленого підрозділу.

Відповідно до пункту 19 Порядку для визначення рівня знань, умінь і навичок, якості підготовки слухачі складають заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому відокремленому підрозділі.

Абзацами першим, третім пункту 21 Порядку передбачено, що до складення іспитів у територіальному сервісному центрі МВС допускаються слухачі, що успішно склали заліки та іспити в закладі або його філії чи іншому  відокремленому підрозділі.

Іспит з практичного керування транспортним засобом складається двома   етапами – на майданчику для навчання з початкового керування та на контрольному маршруті в умовах дорожнього руху.

Екзаменаційна комісія оформляє за результатами складення іспитів протокол, на підставі якого заклад або його філія чи інший відокремлений підрозділ видає слухачам свідоцтво / диплом про його закінчення (абзац перший пункту 22 Порядку).

Таким чином, передумовою складання іспитів у територіальному сервісному центрі МВС є успішне складення особою заліків та іспитів у закладі, зокрема з практичного керування транспортним засобом (як на майданчику для навчання з початкового керування так і в умовах дорожнього руху), що підтверджується свідоцтвом про закінчення закладу.

Слід зазначити, що Правилами підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, встановлено загальні підходи до  підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, згідно з якими зокрема нормативні положення не повинні містити зайву деталізацію, оскільки проєкт документа регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання.

Так, з урахуванням зазначеного, пропозиції громадської організації щодо необхідності приймання практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами категорії В, С1, С, D1, D на майданчиках для навчання з початкового керування, та доповнення першого етапу приймання практичного іспиту для перевірки навичок керування транспортними засобами категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1Е, DЕ новими положеннями, не враховано.

При цьому проєктом постанови передбачається доповнити Положення новим пунктом 18² згідно з яким у разі одночасного відкриття двох категорій іспити (іспит) складаються за вищою із них. Вищою вважається категорія: DE – відносно D1E; D – відносно D1; CE – відносно C1E; C – відносно C1; A – відносно A1. Співвідношення категорій транспортних засобів, зазначених у цьому пункті, не застосовується в разі складання іспитів для отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій B1, B, BE.

У зв’язку з тим, що легковий автомобіль – це автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки, а вантажний автомобіль – це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів пропозиція громадської організації в частині співвідношення категорій CE – відносно ВЕ не може бути враховано.

Водночас запропонована громадською організацією редакція пункту 33 Порядку реєстрації, а саме в частині доповнення словами «громадським організаціям» не узгоджується із положеннями статті 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1282, якими врегульовано механізм вилучення і передачі військового майна виключно до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

У свою чергу пропозиція щодо необхідності внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 320 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» не узгоджується із вимогами пункту 30 Правил підготовки проєктів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, згідно з яким зміни вносяться до основного акта Кабінету Міністрів України, а не до акта про внесення змін до нього.