Про найрезонантніші справи столиці у своєму інтерв'ю розповів начальник поліції Києва Іван Вигівський

clock
20.09.2021 15:59

Новий керівник Головного управління Нацполіції в м. Києві Іван Вигівський на посаді трохи більше місяця, але за цей час в столиці вже сталося чимало резонансних подій, які привернули увагу суспільства і правоохоронців.

 Та говорили не лише про них, а й загалом про розслідування гучних справ. В інтерв’ю "Цензор.НЕТ" Іван Вигівський розповів про те, що вдалося встановити експертам в кримінальних провадженнях про підпали автомобілів народного депутата Гео Лероса і ексглави Офісу президента Андрія Богдана, що відомо про пожежу в столичному костелі, чому розслідування у справі про побиття фотокореспондента видання "Букви" не припиниться, навіть якщо він забере заяву, чим закінчився скандал з дрифтом на Софійській площі, чи був за кермом автомобіля, який потрапив у ДТП, народний депутат Трухін, чому поліція не завадила руйнуванню "Садиби Барбана" і що там відбувається нині, а також, як столичні поліцейські боротимуться з так званими масовими злочинами.

"ЗА ПОПЕРЕДНІМИ ДАНИМИ, ПОЖЕЖА В КОСТЕЛІ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ПОВ'ЯЗАНА З ЕЛЕКТРИКОЮ"

– Іване Михайловичу, після того, як на одному з анонімних телеграм-каналів було опубліковано відео з людиною, схожою на народного депутата Гео Лероса, поліція і ДБР на диво синхронно й оперативно розпочали перевірку. Як саме перевірятимете, в рамках якого кримінального провадження?

– Печерське районне управління поліції міста Києва розслідує кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу щодо підпалу автомобіля Mercedes-Benz, який належить народному депутату Леросу. До матеріалів цього кримінального провадження це відео і долучили після його появи на інтернет-ресурсах. Звісно, виникла низка питань. Cаме в рамках кримінального провадження про умисний підпал автомобіля буде проведено слідчі дії, викликано на допит потерпілого Гео Лероса.

– А що з самим розслідуванням справи, які результати?

– Я заслуховував цю справу. Там проведено певну роботу, та поки що бракує доказової бази, щоб притягнути когось до відповідальності.

– Підпал стався рік тому. Чому досі не вдалося встановити причетних? Це ж не якесь глухе місце, напевно, там камери відеоспостереження є.

– Там є певні питання. Тому що навіть автомобіль, коли його було підпалено, стояв не на тому місці, де зазвичай, і відеокамери не працювали з технічних причин, хоч вони там були.

Для мене це нова історія, але точно можу сказати: розслідування буде об’єктивним.

– Свідків немає, які б бачили, що сталося?

– Один свідок – сусід, він здалеку бачив чоловіка, який підходив до цього автомобіля.

– Коментуючи нещодавній скандал, Лерос заявив, що відео змонтоване. Чи можна перевірити його достовірність?

– Для цього потрібне першоджерело. Якщо воно буде, ми зможемо таку експертизу провести.

– Припустімо, що експерти підтвердять, що це голос депутата. Та хіба не можна змонтувати, вирізаючи певні фрази з інших записів і накладаючи їх на відео? Теоретично це ж можливо?

– Так, теоретично можливо, але це питання слідства.

– Встановили, хто адмініструє телеграм-канал і чи є в них першоджерело?

– Ми запланували за кілька днів спільне заслуховування із кіберполіцією по цьому питанню.

– Узимку, коментуючи розслідування справ про підпал автомобілів Лероса і колишнього глави Офісу президента Богдана, голова Нацполіції Ігор Клименко розповів в інтерв’ю нашому виданню, що по них призначено низку експертиз. Їх завершено? Можете розповісти, що вдалося встановити?

– У кримінальному провадженні по автомобілю Лероса отримано висновки 4 експертиз: пожежо-технічної, матеріалів, речовин та виробів, молекулярно-генетичної, автотоварознавчої. Відповідно до яких підтверджено факт дії стороннього джерела на автомобіль, встановлено його ринкову вартість та інше.

У кримінальному провадженні, яке розслідує Дніпровське райуправління поліції за фактом підпалу автомобіля Tesla S85, що належить Богдану, й пошкодження автомобілів Mazda і Honda, які перебували поруч, розпочатому за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 194 Кримінального кодексу, отримано висновки 4 аналогічних експертиз.

– Встановлено, хто підпалив?

– Поки що ні, осіб не встановлено, та є певні напрацювання, які треба довести до логічного завершення. У цьому провадженні є куди рухатися.

– Загалом такі підпали – поширений злочин?

– Якщо враховувати кількість населення міста Києва й кількість автомобілів, сказати, що це системна проблема, не можна. За місяць з моменту призначення мене на посаду підпалів автомобілів публічних осіб точно не було, але кілька автомобілів горіли. Здебільшого це випадки, коли було самозаймання, пов’язане з замиканням електрики. Були й інші ситуації. Наприклад, учора загорілася "Газель", яка взагалі була в неробочому стані, вона не їздить. Стояла на місці, й люди торгували овочами. Схожі ситуації ми розглядаємо через призму вимагання і не виключаємо, що і в цьому разі хтось чинить тиск на власників цієї торгової точки. Тому подальше розслідування залежатиме від того, наскільки з нами будуть відвертими потерпілі й чи захочуть ділитися інформацією.

– Поліція розслідує обставини пожежі в костелі Святого Миколая, де пошкоджено унікальний орган. Що вдалося встановити? Чи був це умисний підпал?

– Ніщо на це не вказує. Було задіяно експертів ДСНС і наших, за попередніми даними, пожежа пов’язана з електрикою і було коротке замикання. Але висновків експертиз ще немає.

Тієї миті, коли сталося загоряння цього органу, там перебував музикант, який проводив репетицію, і ще кілька людей, які там працюють. Музикант побачив, що пішло задимлення. Та кімната, в якій знаходиться обладнання, була поруч, але зачинена, доступу туди не було. Тому двері їм довелося відкривати за допомогою лому. Самостійно намагалися загасити пожежу, та не змогли, і викликали службу порятунку.

– Костел загалом це ж публічне місце, сторонніх осіб там тоді не було?

– Того дня не було.

– Коли будуть висновки експертиз? Президент Володимир Зеленський поставив уряду завдання забезпечити невідкладну реставрацію в костелі. Це може завадити слідству?

– Ні, реставрація не заважає слідству. Ми вже всі заходи зробили, зразки для експертиз відібрали. Якщо ж знадобиться дозвіл слідчого, його буде надано.

"ДЗВОНЯТЬ ЛЮДИ, З ЯКИМИ ДАВНО НЕ СПІЛКУВАЛИСЯ, А ТУТ ВОНИ ПРО МЕНЕ ЗГАДАЛИ. КАЖУТЬ ПРИБЛИЗНО ТАКЕ: "Я ГОТОВИЙ"

– Ви вже понад місяць на посаді очільника столичної поліції. Як можете охарактеризувати криміногенну ситуацію в місті?

– Вона точно контрольована, й немає підстав казати про якісь сплески. Найбільш поширена вулична злочинність, майнові злочини, крадіжки особистого майна громадян. Якщо казати про цифри, то квартирних крадіжок, наприклад, у середньому за добу скоюють 10-15. З урахуванням того, скільки тут живе людей, не сказав би, що це дуже велика цифра. Та ми зараз змінюємо підхід до розслідування саме майнових злочинів, серед яких квартирні крадіжки й незаконне заволодіння транспортними засобами. Цими питаннями займається окремий підрозділ карного розшуку, його буде переформатовано.

Я вважаю, що попередній керівник Андрій Крищенко багато чого робив, був на своєму місці, ну, так склалася ситуація, всі ми з часом йдемо з посад. Тому можу сказати, що система загалом працює, та, на мій погляд, окремі напрями слід підсилити, переформатувати.

Є багато внутрішніх проблем, зокрема, бракує кадрів. Ми всі добре розуміємо, що заробітна плата оперативника в 15 тисяч гривень у місті Києві трохи не відповідає тому темпу і ритму життя, який є в столиці, та ще й враховуючи, скільки коштує, скажімо, орендувати житло.

– А скільки, для порівняння, зарплата в оперативника Держбюро розслідувань?

– Мій знайомий перевівся з СБУ в ДБР. Він отримав заробітну плату в рази більше, ніж я отримую як начальник главку. Заробітні плати дуже різняться, звідси й відтік кадрів.

– Зараз ще створюється Бюро економічної безпеки. Вже розумієте, скільки людей хочуть туди перейти?

– Скільки – не знаю, але розумію, що бажаючі будуть і їх візьмуть, тому що професійні досвідчені кадри потрібні всюди. Надто коли йдеться про людей з вузькою спеціалізацією. Наприклад, тих, хто проводить оперативно-технічні заходи. Важко навчити працювати якісно, а коли людина вже все вміє, то нові правоохоронні органи заберуть її, як кажуть, з руками і ногами. А нам знову доведеться виховувати молодих. Тому що не можемо конкурувати за рівнем заробітної плати з новими структурами.

– На рівні керівництва Нацполіції це питання ставиться?

– Безперечно. Більш того, воно ставиться на рівні міністра внутрішніх справ та голови Нацполіції. Чув це не на одній нараді. Окрім того, під час зустрічі з народними депутатами цю тему теж обговорювали.

– Коли Вас призначили, міністр заявив, що очікує "посилення громадської безпеки", а також зазначив, що в пріоритеті повинні бути "питання боротьби зі злочинами, на які найбільше скаржаться громадяни". Що це за злочини?

– Це так звані масові злочини, які понад усе турбують людей. Йдеться про крадіжки всіх форм власності, зокрема кишенькові крадіжки, грабежі. Якщо говорити загалом про критерії оцінки нашої роботи, то основний із них ще з миті створення Національної поліції – це передовсім рівень довіри населення. Знаєте, в усі часи правоохоронців націлювали на розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів. Це, поза сумнівами, важливо. Та якщо ти лише розкриватимеш ці категорії злочинів, це не означає, що тобі довірятиме населення. Скажімо, в одного громадянина вкрали мобільний телефон, в іншого – винесли з гаража старий акумулятор чи якесь обладнання. Ступінь тяжкості цих злочинів з погляду кримінального законодавства різний, та для людей розкриття в обох випадках важливе. Або навіть мобільний телефон, яким людина користувалася постійно, знайти важливіше, ніж старе обладнання, яке тривалий час лежало без діла в гаражі.

– Що плануєте робити, щоб зменшити кількість таких злочинів?

– Найперше – це профілактика. Вчиняють ці злочини зазвичай безробітні, особи, які вживають наркотичні засоби тощо.

Окрім того, я читаю деякі столичні телеграм-канали, реагую на повідомлення, де люди скаржаться на дії поліції, й вимагаю відповідної реакції від підлеглих. Якщо ми хочемо, щоб люди нам довіряли, маємо працювати якісно.

– Звертаєте увагу на реєстрацію злочинів? Ви сказали, що їх відносно невисока кількість. А може, їх просто не реєструють? Бо коли слухаю розповіді знайомих, складається враження, що поліцейські свідомо тягнуть час і після прийому заяви не одразу вносять відомості в ЄРДР.

– Так, я звертаю на це увагу. В райуправліннях, де зараз уже змінено керівників, такі проблеми теж були. Наприклад, новий керівник у Голосіївському райуправлінні через кілька днів після призначення мені доповідав, що там є низка звернень, які не було внесено.

Я багато років працював слідчим, потім очолював слідчий підрозділ. І у мене завжди був такий підхід, що треба вносити відомості в ЄРДР, все з’ясовувати й тоді вже ухвалювати рішення.

– Скількох керівників районних управлінь ви вже змінили?

– Чотирьох. У Голосіївському, Солом’янському, Святошинському й Подільському управліннях. Призначено людей, яких я знаю не один рік. Це було не лише моє рішення, вони пройшли відповідні співбесіди.

Є ще кілька керівників, які, на мій погляд, не справляються з тими завданнями, що перед ними стоять, тому кадрові зміни, певно, ще будуть. Та я підходжу до цього процесу виважено. Якщо люди відповідально і чесно працюють, вони залишаться на свої посадах.

– Ви сказали, що призначаєте тих, кого знаєте не один рік. Це, як зазвичай кажуть, "свої" люди?

– Ні, не за таким принципом. Я працював у різних регіонах, тому знаю чимало людей у системі загалом.

– Пропонують гроші за призначення?

– Не пропонують. Та й у мене завжди була досить жорстка позиція в цьому питанні. Не можна призначати людину за гроші на будь-яку посаду. Яких результатів ти від неї вимагатимеш, якщо це зробиш?

– Невже ніхто не дзвонить, не намагається домовитися, попросити?

– Дзвонять люди, з якими давно не спілкувалися, а тут вони про мене згадали, наприклад, однокурсники. Кажуть приблизно таке: "Я готовий". Перепитую до чого і пояснюю, що не буду нікого призначати на керівні посади лише тому, що ми колись разом вчилися. Але якщо людина готова піти оперативником, попрацювати час і показати результат, то це вже інша розмова. Лише так.

– А політики чи бізнесмени приходять познайомитися, запропонувати якісь…

–… "блага"?

– Так.

– Нічого не пропонують. З депутатами різних рівнів справді знайомимося, але для того, аби зрозуміти проблеми населення і за необхідності швидко їх вирішувати.

– Але ж одного разу вони можуть зателефонувати, щоб ви розв’язали їхні особисті проблеми.

– Можуть.

– Будете це робити?

– Якщо вони стали, не дай Боже, жертвами злочину, ми будемо реагувати відповідно. І будемо максимально об’єктивно розбиратися в ситуації.

– А якщо вони самі вчинили злочин?

– Значить, відповідатимуть за нього.

– Нагадаю Вам нещодавній скандал через ДТП, пов’язану з народним депутатом Трухіним. Цю справу розслідувала від початку київська поліція?

– Так, але з першого дня ми спілкувалися з ДБР, оскільки розуміли, що в цій справі фігурує народний депутат.

– Що там з відео?

– Відео ми знімали з камер по руху цього автомобіля з боку Борисполя, і там фіксувалося, що за кермом перебував водій депутата. Але на відрізку шляху перед в’їздом в Київ, де поклали новий асфальт, камер взагалі немає. І ми припустили, що депутат міг пересісти за кермо, тому ініціювали неодноразово перед прокуратурою передачу цього кримінального провадження в ДБР.

На момент приїзду поліції на місце ДТП народний депутат перебував там. Ми зробили змиви з подушки, щоб потім було ДНК, було проведено інші слідчі дії й призначено експертизи, але результатів на момент передачі справи в ДБР ще не було, тому за подробицями вже звертайтеся туди. Саме ДБР зараз розслідує цю справу.

– Експертизу на вміст алкоголю в крові проводили?

– Так. Це за процедурою постійно робиться. Більше сказати не можу, оскільки розслідування веде інший правоохоронний орган.

– Дорадча адвокатська група поширила заяву, в якій ідеться про те, що ви допомагаєте ексберкутівцю Страшку, який нині працює в поліції, уникнути відповідальності за побиття учасників Революції Гідності. Страшок стверджував, що не може бути на судових засіданнях, оскільки ви його відправили у відрядження на Донбас. Прокоментуєте?

– Я нікому не допомагаю уникнути відповідальності, і його ніхто не переховує. Він на судове засідання, про яке заявляли адвокати, з’явився і з’являтиметься на інші.

Його відновили на посаді за рішенням суду, а за процедурою такі особи мають пройти стажування в зоні проведення Операції об’єднаних сил.

– Нещодавно стало відомо, що екснардеп Євген Дейдей, який займав посаду помічника начальника Головного управління Нацполіціі в Києві, подав декларацію перед звільненням. Він пішов з посади?

– Ми разом не працювали, його одразу було звільнено, коли я прийшов на посаду.

– Раніше він став героєм журналістського розслідування про розстріл балканського наркоторговця Радое Звіцера, якого намагалися вбити в центрі Києва в травні 2020 року. За інформацією "Слідства.Інфо", він нібито координував транспортування ймовірних кілерів спочатку до Києва, а після злочину – в бік кордону. Була якась реакція правоохоронців на це розслідування, факти, викладені журналістами, перевіряли?

– По коментар з цього питання вам краще звернутися до Державного бюро розслідувань.

"НЕЩОДАВНО У НАС БУЛА СИТУАЦІЯ: ІДУТЬ ВУЛИЦЕЮ ЯКІСЬ ОСОБИ І НЕСУТЬ ТРИКОЛОРИ"

– Як складаються стосунки з місцевою владою? Познайомилися з мером?

– Так, познайомилися. Була ситуація, коли мене запросили на сесію Київради, та я не встиг, бо запрошення прийшло за добу, а в мене вже були заплановані на цей час заходи. Тому з мером зустрілися трохи пізніше. У нас складаються нормальні робочі стосунки.

– Тобто спілкуватися оперативно по резонансних ситуаціях ви принаймні можете? Таких, наприклад, як ситуація з дрифтом для рекламного ролика Red Bull на Софійській площі. У КМДА заявили, що дозволів не давали. У підсумку всі стали звинувачувати в бездіяльності поліцію. Тим паче, що подія відбувалася поблизу столичного главку.

– Це було за день до мого призначення.

– Проте розслідують цей інцидент уже після призначення. То як вийшло, що дозволу не було, а ролик знімали?

– Коли планували знімати цей ролик, за дозволом звернулися і до поліції, й до КМДА. Та не дочекавшись відповіді й не отримавши цих дозволів, приїхали і почали знімати.

Поліцейські хоч і бачили це, навіть не уявляли, що таке можна робити без дозволу. Адже зазвичай такі питання заздалегідь погоджуються органами місцевого самоврядування. Тим паче, що за дозволом зверталися не до Головного управління, а до Шевченківського райуправління.

Тому відреагували, вже коли надійшло повідомлення на "102". І відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство), після чого було проведено низку певних процесуальних дій, зокрема вилучено автомобілі. За рішенням суду на них накладено арешт.

До речі, водії вважали, що всі погодження вони мають, що їх ще не видали, знали лише організатори зйомок.

На цю мить досудове розслідування ще триває, можемо говорити тільки про проміжні результати, тобто про встановлення попередньої суми матеріальних збитків близько 50 тисяч гривень. Остаточну суму встановить призначена експертиза.

Я також після цього дійшов певних висновків, і тепер мені доповідають про подібні зйомки. Нещодавно у нас була ситуація: ідуть вулицею якість особи і несуть триколори.

– І що це було?

– З’ясувалося, що це знімали фільм про події на Сході. Але ж уявляєте собі реакцію людей на таке?

– Ви сказали, що чимало майнових злочинів вчиняють наркозалежні, тому запитаю вас про один із законопроєктів, який розробляли за участі громадських організацій і МВС. Йдеться про те, що людей, які скоїли не тяжкі злочини, потрібно відправляти не в місця позбавлення волі, а до реабілітаційних центрів. Причому за кошти держави. Якщо такий закон ухвалять, це, на ваш погляд, якось вплине на криміногенну ситуацію?

– Якщо людина починає вживати наркотики, вона вже не може відмовитися. Звичайно, є винятки, та здебільшого це хворі люди, які потребують допомоги. Перевиховання в місцях позбавлення волі зазвичай не дає результату. А такий підхід справді може змінити насамперед життя таких людей, і ви праві, криміногенну ситуацію загалом, тому що близько 20% тих самих масових злочинів, про які ми говорили, вчиняють саме наркозалежні.

Наприклад, досить поширена ситуація – крадіжка з автомобілів. Вони і вчиняються людьми, яким потрібні гроші на дозу. Йде повз машину, розбив скло, дістав відеореєстратор або ще якісь речі, які є в машині, потім продав.

– Київ – це місто, де постійно щось будується і є чимало скандалів через незаконне будівництво й руйнування пам’яток архітектури. Можна навести десятки прикладів, та запитаю про ситуацію, яка сталася нещодавно з "Садибою Барбана". 20 серпня, попри 2-місячну оборону мешканців прилеглих будинків, о 5 ранку під прикриттям 30 тітушок забудовник загнав будівельну техніку й знищив будинок. Чому поліція нічого не зробила, щоб цьому зашкодити?

– Проблематика всіх цих будівель, які фактично є архітектурними пам’ятками, але з якоїсь причини їх не внесено до реєстру нерухомих пам’яток України, полягає в тому, що такі правопорушення не можна кваліфікувати за статтею Кримінального кодексу – "Руйнування пам’яток архітектури".

У цьому конкретному випадку ще в травні було відкрито кримінальне провадження за ст. 356 КК (самоуправство). Вона, скажімо так, не досить робоча. Якщо підняти Єдиний реєстр судових рішень, то там їх лише одиниці за цією статтею. Але якщо немає інших варіантів, слідчі вносять дані в ЄРДР за такою статтею.

Що стосується цієї будівлі, то її не було внесено в Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Але, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, вона входить до меж історичного ареалу міста Києва й розташована в археологічній охоронній зоні.

Проте тут є один юридичний нюанс. Міністерство культури вважає, що на проведення земельних робіт потрібен дозвіл, це міністерство видає його раз на рік, і термін виданого забудовнику у даному випадку закінчився в 2020 році. Теоретично можна було заздалегідь спробувати вийти в суд із клопотанням про накладення арешту і заборону будь-якого користування. Хоч невідомо, яким було б рішення суду, оскільки у забудовника, а він же є власником "Садиби Барбана", є всі документи, окрім цього дозволу. А, наприклад, в теж резонансній ситуації з "Садибою Уткіна" є експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якій йдеться про те, що такий дозвіл на земельні роботи не потрібен.

Щодо процесу руйнування фасаду, то формально власник нічого нібито й не порушував. Та наступного ранку після подій, про які ви кажете, за моєю ініціативою слідчий був у суді з клопотанням про арешт, і суд його підтримав, заборонивши вчиняти будь-які дії з "Садибою Барбана". Хоч інша сторона може це рішення оскаржити.

– Що забороняти, коли все зруйновано?

– Не все, частково.

– Нападники на фотокореспондента видання "Букви" Олександра Кужельного публічно вибачилися перед ним за побиття, яке зафіксовано на відео і яке ми всі бачили. Він після цього забрав заяву чи розслідування продовжується?

– Він не забирав заяви, а сказав, що приймає вибачення, а далі хай рішення виноситься за законом. Та навіть якщо він її забере, розслідування не припиниться.

– Чому?

– За Кримінальним кодексом є злочини приватного і публічного обвинувачення. Стаття 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста), яку інкримінують підозрюваним у нападі, нова, і вона відноситься до злочинів публічного звинувачення. Незалежно від того, забираєш ти заяву чи ні, справа йде до суду.

У цій справі до відповідальності притягуються три особи, одна з яких перебуває у розшуку.

– А хто цей третій?

– Це особа, яка першою нанесла кілька ударів по нозі журналіста і, так би мовити, спровокувала ситуацію, яку підхопили двоє інших.

Щодо журналістів у мене тут взагалі пунктик (посміхається, – авт.).

– Тобто, не любите нас?

– Навпаки, поважаю роботу журналістів, тому завжди прискіпливо ставився до розслідування справ за ст. 171 КК (перешкоджання законній діяльності журналістів). Не можна бити журналістів. Як і поліцейських лише тому, що комусь не подобається, як вони виконують свою роботу.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"

Фото: Наталія Шаромова

Схожі матеріали