Начальник штабу Нацгвардії України Олександр Кривенко: «Перехід НГУ на стандарти НАТО – процес вкрай необхідний» (ФОТО)
У столиці Бельгії Брюсселі відбулося засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО з питань воєнної реформи високого рівня. Під час цього заходу з доповіддю про хід проведення реформ у Національній гвардії України виступив і перший заступник командувача НГУ (начальник штабу) генерал-лейтенант Олександр Кривенко.
.jpg)
– Для багатьох наших читачів поняття «стандарти НАТО» – досить абстрактне. Чи не могли б Ви роз’яснити, про які саме стандарти йдеться і які з них наразі впроваджуються у Нацгвардії?
– Насамперед, слід зрозуміти, що військово-політична система Організації Північноатлантичного договору, або НАТО (від англійської назви North Atlantic Treaty Organization, NATO – Авт.) ґрунтується на чотирьох видах стандартів, один з яких – це стандартизаційна угода (з англ. – Standartization Agreement, або STANAG – Авт.), яка має свій номер. Тобто, для Альянсу, як для військово-політичного союзу, принципово, аби усі члени і країни-партнери, в тому числі й Україна, будували своє управління, систему зв’язку, озброєння, матеріально-технічне забезпечення тощо за єдиним зразком – інакше кажучи, були рівними та зрозумілими один для одного. Якщо, приміром, старший начальник визначає завдання підрозділу, до складу якого входять представники різних країн, усі структурні підрозділі працюють за єдиними стандартами.
– Система НАТО нараховує близько 1300 стандартів. Які з них Національна гвардія вже бере за зразок у своїй повсякденній діяльності?
– Угоди STANAG або стандарти умовно можна розділити на адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. За прикладом гостомельської бригади швидкого реагування, яку ми створюємо саме «з нуля» за стандартами НАТО, плануємо поступово впровадити зазначені стандарти й в усіх частинах та з’єднаннях НГУ. Серед пріоритетних напрямів на шляху до стандартів НАТО – розвиток системи управління та організації зв’язку, вдосконалення системи підготовки особового складу, реформування системи логістичного та удосконалення системи медичного забезпечення.
Розглянемо, приміром, принцип організації зв’язку. Командир певної ланки повинен бути забезпечений відповідною радіостанцією із захищеними від прослуховування каналами зв’язку. Відповідно, необхідно модернізувати пункти управління. Концепцією розвитку Національної гвардії України до 2020 року, затвердженою Кабінетом міністрів 1 лютого поточного року, передбачено оснащення НГУ саме системами радіозв’язку за стандартами STANAG.
Національна гвардія утворює єдиний телекомунікаційний простір з МВС, тому дуже важливо підтримувати високий рівень кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційній системі НГУ. В Головному управлінні діє Центр керівництва в кризових ситуаціях, планується підключення до загальнодержавної мережі ситуаційних центрів, яка наразі формується. Один із поточних напрямків у цій галузі – тестування системи електронного документообігу у локальній комп’ютерній мережі Головного управління. І це вже стандарти НАТО в сфері організації зв’язку.
– А як зміниться система військового управління? Адже вже відомо, що сержантська вертикаль буде паралельною офіцерській.
– Так, це один із основоположних принципів військового управління країн НАТО, коли сержант має авторитет. Також буде запроваджено чіткі розмежування повноважень між офіцерським та сержантським складом. Конкурс на головного старшину Національної гвардії, який підпорядковуватиметься напряму командувачу, – це наш перший крок у поступі до J-структури штабу (з англ. Joint staff – об’єднаний штаб – Авт.), як органу управління операціями. В Національній гвардії затверджено Концепцію розвитку професійного сержантського і старшинського складу НГУ, згідно якої буде запроваджено інститут головних сержантів (старшин). Будуть введені такі посади як головний сержант (старшина) взводу, роти, батальйону, бригади та Національної гвардії.
– Які, на Вашу думку, конкретні зміни відбудуться в службі всіх категорій військовослужбовців Національної гвардії України з переходом на стандарти НАТО у сфері військового управління?
– На моє переконання, насамперед повинен змінитися рівень відповідальності за свою ділянку роботи, як у сержантів, так і в офіцерів. Також певна кількість офіцерських посад буде замінена на сержантські. Якщо гвардієць пройшов навчання та отримав сертифікат із певної спеціальності, то в своїй галузі він повинен бути абсолютним фахівцем, щорічно закріплювати свій професіоналізм, підвищувати кваліфікацію. У НГУ вже запроваджено підготовку інструкторів, проводиться робота щодо створення Міжнародного, міжвідомчого, багатопрофільного центру підготовки на базі Навчального центру в с. Старе за міжнародними стандартами. У Навчальному центрі НГУ (м. Золочів) планується створення школи сержантів та продовження підготовки інструкторів.
Стосовно сержантів, то разом із збільшенням їх грошового забезпечення, зросте й престиж таких посад, а відповідно й авторитет сержанта в підрозділі. У системі НАТО сержант – це молодший командир, це лідер і на ці посади повинні підбиратись лідери. На офіцера ж покладатимуться завдання з планування, контролю, ну і, звісно ж, – з підготовки сержантів.
– Чи не здається Вам, товаришу генерал-лейтенанте, що такий перехід буде, складним та довготривалим?
– Звичайно, впроваджувати зміни завжди важко, але без змін неможливо розбудувати міцну, обороноздатну, дієву військову систему. Але зміни треба починати зі змін у законодавстві. Втім, треба зважати, що це займе не рік і не два. За досвідом наших американських колег, для розбудови, наприклад, професійного сержантського корпусу після війни у В’єтнамі їм знадобилося 20 років.
– Офіційними мовами країн-членів Північноатлантичного Альянсу є англійська та французька. Які успіхи гвардійців у вивченні іноземних мов?
– Протягом 2016 року проведено ряд заходів щодо вдосконалення мовної підготовки в Національній гвардії України:
відповідно до рекомендацій Міжнародного Бюро мовної комунікації НАТО (BILC) проведено роботу щодо внесення змін до програм підготовки фахівців немовних спеціальностей Національної академії НГУ шляхом збільшення кількості годин на вивчення іноземної мови (збільшено до 460 годин);
проведено роботу щодо додаткового виділення місць на спеціалізованих курсах НАТО для підвищення кваліфікації фахівців мовного відділу та викладачів Національної академії НГУ з викладання англійської мови (протягом 2016 року підвищення кваліфікації пройшли 5 фахівців Академії);
організовано проведення попереднього тестування курсантів, які поступили на навчання до Національної академії НГУ, для визначення рівня володіння іноземною мовою і подальшого навчання у відповідних рівням групах;
проведено роботу щодо започаткування пілотного проекту із впровадження інтенсивних курсів вивчення англійської мови на базі Мовного відділу Національної академії НГУ (9-12 тижнів);
за сприянням іноземних партнерів представники НГУ постійно проходять навчання з вивчення іноземних мов на різноманітних курсах як в Україні, так і за кордоном.
Крім того, плануємо поступово впровадити вимоги щодо знання іноземної мови для певних посад (перш за все – керівної ланки підрозділів), адже із розвитком міжнародного співробітництва вже існує нагальна потреба у фахівцях різних напрямків, які володіють іноземними мовами для участі у міжнародних заходах, навчання та перепідготовки за кордоном.
Такий підхід дозволить забезпечити взаємосумісність під час участі у спільних міжнародних (багатонаціональних) навчаннях, а також при виконанні спільних завдань у миротворчих місіях.
Тому для прискорення реалізації наших планів мовний відділ Національної академії НГУ найближчим часом буде реорганізовано в Мовний Центр.
– Зважаючи на те, які високі вимоги до підготовки особового складу існують в країнах НАТО, чи планується переглянути принципи відбору кандидатів для проходження військової служби за контрактом?
– Безумовно, що так. Проаналізувавши підсумки 2016 року, ми дійшли висновку, що майже половина військовослужбовців підписали контракт під час проходження строкової служби. Звісно, з такими кандидатами дещо простіше, адже у військовому колективі добре видно характер і мотивацію людини. Тому ми поки що не будемо відмовлятися від строкової служби, адже це дозволить більш якісно проводити відбір кандидатів на військову службу за контрактом.
До того ж, коли нам вдасться наблизитися до рівня країн НАТО – зросте рівень заробітної плати, відповідальності, а разом із тим – і вимоги до військовослужбовців. Причому це стосується і офіцерів, і військовослужбовців за контрактом. Знову ж таки, повторюся, навчатися і підвищувати свій кваліфікаційний рівень потрібно буде кожному. Чим вищу посаду обійматиме військовослужбовець, тим більшим стане коло обов’язків, що закономірно. Тож перед тим, як отримати підвищення по службі, необхідно буде пройти відповідний навчальний курс, здати заліки, тобто довести, що ти готовий до вищих щаблів управління.
– Розкажіть, будь-ласка, чи вдалося Національній гвардії наблизитися до стандартів НАТО у галузі тилового забезпечення?
– На мою думку, безперечно. Суттєве зрушення – це створення у Головному управлінні НГУ відділу закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти (який у перспективі планується наділити правами окремої юридичної особи), а також впровадження електронної системи закупівель «ProZorro». Це одна із вимог НАТО. Завдяки значному збільшенню державних асигнувань на оборонний сектор за останні роки покращилась ситуація з речовим та продовольчим забезпеченням, гвардійці отримують ключі від власних квартир, тож зміни на краще, без сумніву, помітні.
Забігаючи наперед, зазначу, що поточного року планується запровадити безкоштовні обіди у військових частинах для військовослужбовців за контрактом.
У сфері медичного забезпечення створено відділення для реабілітації та оздоровлення учасників АТО в медичному центрі НГУ «Нові Санжари» (за сприяння трастового фонду НАТО з медичної реабілітації було закуплено відповідне обладнання). Також запроваджено систему підготовки військовослужбовців з тактичної медицини (ТССС), а у військових частинах НГУ проводяться заняття з військово-медичної підготовки, зокрема, за участю іноземних інструкторів.
– Давайте повернемося до нинішньої співпраці Національної гвардії з оборонними відомствами країн-учасниць НАТО. У чому саме полягає цей зв'язок?
– Суть нашої співпраці з членами Альянсу полягає у всебічному вивченні їхнього досвіду, а ми в свою чергу повинні зуміти його адаптувати і застосувати в українських реаліях. Більше того, наш досвід також стає у нагоді країнам-учасникам. Так, на Варшавському саміті НАТО в 2016 році було підкреслено, що протистояння в Україні відбувається не лише на суходолі, воді та у повітрі, а й в інформаційному просторі. Це й інформаційні атаки, і спроби зламати бази даних, комп’ютерні мережі тощо. Саме тому наш досвід протидії в умовах гібридної війни є дуже цінним для наших північноатлантичних партнерів.
Іншими словами, НАТО для нас – це партнер і радник, а проведення реформ і впровадження змін – це безпосередньо наша робота. Цього, власне, від нас і чекають не тільки наші західні партнери, але і громадяни України.
Бесіду вела Ольга ДОЛЖЕНКО
