З концертів та фестивалів у лави Сил оборони: історія режисерки на війні
До повномасштабної війни Ганна Обоянська була режисеркою концертних заходів: влаштовувала фестивалі, стадіонні концерти, опен-ейри, концертні тури та інші масштабні події як в Україні, так і за кордоном.
У Ганни режисерський диплом, все життя вона працювала виключно за професією і відчувала, що це її покликання. За півроку до повномасштабного вторгнення росії вона пішла здобувати другу освіту – оператора-постановника.
На момент 24 лютого 2022 року у неї було кілька міжнародних проєктів, які вона мала завершити. Одним з таких проєктів був міжнародний фестиваль і організація сольного концерту іноземного артиста у Дубаї під час виставки «Експо-2022».
«Я могла б там залишитись і працювати далі, але розуміла, що особисто для мене моя професія зараз не на часі. Тому я завершила ті проєкти й напочатку травня повернулася із сином в Україну. Я зрозуміла, що неможливо просто закрити очі й вуха і продовжувати жити й працювати, як раніше», – каже Ганна Обоянська.
Вона спробувала влаштовувати концерти для бійців і благодійні концерти за кордоном, займалась волонтерською діяльністю, але це все не задовольняло її потребу бути корисною. Вона зрозуміла: її єдиний шлях бути цінною нині – піти в армію.
Далі Ганна пішла на військову підготовку, але зрозуміла, що їй буде складно витримувати фізичні навантаження. Під час цих навчань вона почала знімати фото та відео військових і процес їхньої передмобілізаційної підготовки. Тоді відчула: «це воно». Адже це саме те, що вона добре вміє робити, у чому має значний досвід і що приносить їй задоволення.
Відтоді вона почала активно моніторити цікаві їй вакансії у Силах оборони. Це спрацювало, і в якийсь момент їй написали з Першої президентської бригади «Буревій» Національної гвардії України, у якій вона зараз служить у команді пресслужби.
Нині вона займається усіма процесами у бригаді, що пов’язані з медіа і комунікацією із журналістами. Ганна висвітлює процес навчання та злагодження бригади. Іноді у неї з командою бувають виїзди у зону бойових дій, але здебільшого вона працює на Київщині і має повноцінний робочий день.
Зі спостережень Ганни, військовим важливо, щоб про їхні здобутки, біль і перемоги, страждання і випробування розповідали. На її думку, чим більше вона з колегами розповідає про бригаду, їхню діяльність і можливості, тим більше людей дізнаються про них, і, можливо, хтось вмотивований долучиться.
Національна гвардія України
