Успішний підприємець мобілізувався у морську охорону прикордонної служби
Михайло з позивним «ЗАК» - старшина зенітно-артилерійської команди корабля Морської охорони «Павло Державін». До мобілізації мав прибутковий бізнес – консультував знаних в Україні та успішних підприємців і фермерів й займався продажем комбайнів, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки.
За словами Михайла, 22 лютого йому телефонували чимало клієнтів та стверджували, що російська армія днями піде масштабним вторгненням в Україну. До останнього Михайло не вірив у це, а 24 лютого прийшов до Одеського загону Морської охорони, аби разом з прикордонниками захищати Україну від російської навали.
Як у 2014 році, Михайло ані дня не вагався. Тоді за мобілізацією був призначений на посаду командира відділення артилерії на КрМО «Лубни» й захищав вхід у Дунай з моря. Згодом також служив старшиною радіотехнічної команди на флагмані Морської охорони.
«Рішення і тоді, і цього разу я приймав фактично одразу. Вранці дізнався про вторгнення, швидко поснідав і одразу попрямував до загону. Розумів, що у ці перші дні Україні дуже потрібні ті, хто стануть на її захист. 24 лютого бажання було лише одне – якнайшвидше отримати зброю і стати пліч-о-пліч з побратимами для захисту рідної землі»,- стверджує Михайло.
Вперше з агресією росіян Михайло стикнувся ще 2005 року у Криму. Оскільки за фахом він є професійним інженером-технологом громадського харчування з великим практичним досвідом, то одного разу за протекцією колег він погодився допомогти групі інвесторів з рф в аспекті облаштування «з нуля» готельно-ресторанного комплексу у Ялті. Справи йшли доволі непогано, перспективи були очевидними, фах та професіоналізм Михайла імпонував росіянам, але на одній із робочих зустрічей вони дозволили собі кілька разів назвати його хохлом.
У відповідь Михайло також назвав їх москалями, і це їм дуже не сподобалося. До того ж такий паритет викликав у них неабияке заперечення і навіть обурення. Буквально того ж дня Михайло сказав, що з такими партнерами він співпрацювати не буде. Ні подальші вибачення головного з «партнерів», ні перспективи непоганого заробітку не змінили прийнятого рішення і надалі облаштовувати комплекс росіянам довелося вже без українського фахівця.
«Я народився за часів Радянського Союзу і пам’ятаю з дитинства, як постійно владою формувалася суспільна думка з приводу того, що всі інші народи – це молодші брати, так би мовити, другий сорт, а росіяни є саме титульною нацією. Це впроваджувалося усюди, в усіх сферах життя – усі ці анекдоти про молдован, чукчів, хохлів, чи то чорношкірих людей, ролі в кіно, де представник тієї чи іншої нації висвітлювався у негативному або комічному аспекті – це також було частиною замаскованої пропаганди. І ми бачимо, до чого це все призвело. В сучасному світі таке ставлення до інших людей неприйнятне. Расизм, фашизм, геноцид різних націй – це ідеології, які принесли смерть та горе величезній кількості людей на планеті. В сучасній історії є приклади коли країни поділилися на тоталітарні та демократичні форми державного правління й цілком очевидно, в яких з них люди чудово живуть, а в яких просто намагаються вижити. Є чимало прикладів того, як нікчемно закінчують своє життя авторитарні лідери. І саме з цим і бореться зараз вся Україна – аби не потрапити у той тоталітаризм, який несе у собі російська федерація», - каже Михайло.
Державна прикордонна служба України
