«Україна: три роки опору і надії»: У Барселоні відбулася конференція за участі бойових прикордонників
27 лютого в музеї науки Cosmocaixa в Барселоні відбулася конференція, присвячена трьом рокам героїчного спротиву України. Захід об’єднав політиків, військових, гуманітарні організації, волонтерів та громадських діячів.
Серед учасників – Міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес, керівниця Фонду монастиря Санта-Клара сестра Марія Люсія Карам Падія, яка з представником Святого Престолу нещодавно побувала в Україні та підтримала українських прикордонників, а також ті, хто особисто пережив жахи війни: медикиня-прикордонниця, захисниця «Азовсталі» старший лейтенант Еліна Мединіна та Герой України, капітан І рангу Петро Мельник.
Маргарита Роблес наголосила, що світ має чітко розрізняти, хто є агресором, а хто жертвою. Вона підкреслила: напад на Україну – це не лише порушення кордонів, а й удар по фундаментальних цінностях свободи та демократії. Іспанія підтримує Україну з перших днів і буде поруч стільки, скільки потрібно.
Також Міністерка поділилася враженнями від зустрічей з українськими військовими, які вразили її своїм прагненням боротися до кінця.
Свої історії розповіли й ті, хто знає війну зсередини. Медикиня-прикордонниця Еліна Мединіна провела 86 днів в оточеній «Азовсталі», потім пережила російський полон. Вона говорила про війну як про особистий біль, що не минає. Маріуполя, її рідного міста, більше не існує. Натомість залишилися зруйновані будинки, тисячі загиблих, масові поховання під під’їздами, постійні обстріли та відсутність навіть найнеобхіднішого.
«Я з Маріуполя, я з Азовсталі, я з полону. І доки останній українець не повернеться додому, я залишаюся там», – сказала вона.
Її розповідь – це не просто спогади, а нагадування про тих, хто досі в полоні. Вона не може розповісти всього, бо ворог слухає. Але її очі говорять більше, ніж будь-які слова. Попри пережите, прикордонниця повернулася до лав Держприкордонслужби і знову рятує життя.
Капітан І рангу Петро Мельник, Герой України, захисник Маріуполя, говорив про три роки боротьби, які стали життям на межі виживання. Він бачив пекло Маріуполя: тіла загиблих після авіаударів, розпач цивільних, які від безвиході накладали на себе руки. Він знає, що таке полон – місце, де українців катують, позбавляють будь-яких прав. Він знає, як це – телефонувати сім’ям загиблих побратимів і чути біль, що не минає ніколи.
«Я віддав частину свого здоров’я за перемогу і готовий віддати життя, щоб наші діти жили у вільній країні», – сказав він.
Сестра Марія Люсія Карам Падія, яка днями відвідала Україну, висловила солідарність з українським народом. Вона наголосила: європейці не можуть стояти осторонь, вони повинні підтримувати Україну всіма можливими способами.
Конференція в Барселоні ще раз нагадала світу, що війна триває. І підтримка України міжнародною спільнотою має бути такою ж твердою, як і в перші дні російського повномасштабного вторгнення. Бо боротьба України – це боротьба за майбутнє всієї Європи.
Державна прикордонна служба України
