«У нашій молоді я бачу гідне майбутнє країни», – гвардієць з позивним «Швед»
Військовослужбовець з позивним «Швед» проходить службу в одній з бригад Північного об’єднання Нацгвардії. До війни він п’ять років жив у Швеції та працював рroject-менеджером у будівельній сфері.
«У день повномасштабного вторгнення росії я знаходився за кордоном. Того дня не зміг знайти собі місця, весь день дивився новини. Для себе я вирішив, що не можу лишатися осторонь, маю повернутися. Коли я прийшов до директора і сказав, що буду їхати захищати дім, мені відповіли, що я можу поїхати на місяць, але потім мушу вертатися. Тоді я написав заяву на звільнення. А за кілька днів вже стояв на кордоні Польщі та України», – ділиться спогадами гвардієць.
Найбільше у свідомості «Шведа» закарбувалися не зруйнована Київщина та спалені будинки, а обличчя людей, що рятувалися від війни.
«Коли ми їхали до України, то у 12 вагонах нас їхало всього близько 50 людей на весь потяг! Натомість навпроти нас стояв потяг із людьми, які виїжджали за кордон у пошуках прихистку: це були в основному жінки та діти. Там навіть в тамбурах не було вільного місця. Це справило на мене приголомшливе враження», – розповідає хлопець.
На думку «Шведа» українське суспільство зробило суттєвий крок вперед з часу, коли він переїхав до Швеції. Особливо надихає гвардійця спілкування з молоддю: «У 2015 році українське суспільство було розбите політичними суперечками. Проте я бачу, що у нашої країни зараз є вектор, куди вона рухається. Нині мене надихає спілкування з молодим поколінням: вони ті, хто буде розвивати і будувати нашу державу. Їм лише 18-20 років, а вони вже свідомі та цілісні особистості».
Гвардієць обрав свій шлях: воювати за український народ, за справедливість, за майбутнє своєї держави, своїх дітей, за власне майбутнє.
«Зло завжди має бути покаране. А наразі зло – це росія. За 30 років росіяни вже мали б зрозуміти, що у нашого суспільства є лише бажання власної свободи, що Україна – сильна, незалежна і перспективна європейська країна».
Пресслужба НГУ
