«Розстріляні росією»: Прикордонник, якого ховали під ворожими кулями — історія Андрія Кравця
Андрій Кравець — військовослужбовець Державної прикордонної служби України, який віддав своє життя за Батьківщину, залишиши по собі світлу пам’ять та глибокий слід у серцях рідних, друзів та побратимів. Він загинув у бою з ворожою групою ДРГ 11 березня 2022 року, незабаром після свого 30-річчя.
Андрій був людиною з постійною усмішкою, його життєрадісність заряджала навіть у найважчі моменти. Він умів підтримати, об’єднати, вселити віру. За словами його близьких, у нього була особлива енергетика — потужна й тепла. Його мама згадує, як тривожилась за нього від самого початку повномасштабного вторгнення. Але Андрій завжди заспокоював: "Мама, не хвилюйся, я ж везунчик — все буде добре".
11 березня 2022 року Андрій прийняв свій останній бій на підступах до Чернігова. Його підрозділ діяв у надскладних умовах — зв’язку майже не було, ворог підійшов надто близько до позицій прикордонників, бій був контактним. Прикордонники вступили у бій, щоб не допустити прориву диверсійної групи в глиб міста. Андрій загинув, обороняючи українську землю.
Поховання Андрія відбувалося у складних умовах — тоді було небезпечно навіть пересуватись містом. Але рідні зробили все, щоб він спочив з гідністю. Ховали воїна його батько та найкращий друг під свист куль над головами.
В той самий день у будинок його родини влучив ворожий снаряд. Дім, у якому виріс Андрій та його сестра Наталя, було знищено. Це був важкий удар по родині, яка втратила не лише Андрія, а й частину свого світу.
У Андрія залишилась дружина Дар’я та донечка Каріна, яку він обожнював. Чоловік робив їй зачіски, сушив волоссячко, грався, піклувався з ніжністю. Вона була його стимулом, сенсом життя, розповідають рідні.
«Ми часто переглядаємо фото, відео з ним. Я боюсь, що Каріна його не пам’ятатиме. Тому хочу, щоб вона знала його саме таким — світлим, усміхненим, люблячим», – стримуючи сльози розповідає Дар’я.
Андрій залишив по собі не лише військову славу, а й багато світлих спогадів: посиденьки на природі, мрії про сина, плани облаштувати зону барбекю у дворі. Він був життєлюбом і добрим другом. Нехай пам’ять про Андрія Кравця буде вічною. Герої не вмирають.
Андрій пішов шляхом батька, який також служив у Державній прикордонній службі України. Разом вони навіть їздили у зону АТО. На жаль, батько Андрія помер у січні 2025 року від інфаркту.
Детальніше про життя Андрія Кравця дивіться у серії проєкту «Розстріляні росією» від Міністерства внутрішніх справ України.
Департамент комунікації МВС України
