Розстріляні росією: поліцейського Юрія Чабаха впізнали по жетону в братській могилі Бучі
Більша половина життя поліцейського Юрія Чабаха пройшла у місті Буча на Київщині. Тут він ходив на шахи та футбол, закінчив школу, зустрів другу половинку та будував щасливе життя. У Бучі чоловік і провів свої останні дні. Його вбили російські окупанти у березні 2022 року на одній з його рідних вулиць.
У день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Юрій був на службі у відділку поліції. З перших днів чоловік став свідком жорстоких обстрілів цивільних об’єктів росіянами, тож вирішив для себе, що буде обороняти рідне місто.
“Наш син був налаштований воювати і захищати. Він, навіть, намагався створити серед сусідів рух опору, адже розумів, що рано чи пізно окупанти будуть біля родинного будинку”, - згадує батько Олександр Чабах.
Юрій знав на що йде, тому залишив вдома свій телефон і документи, забрав лише службовий автомобіль та зброю, й вступив до тероборони Бучі. Батьки більше його не бачили й не чули, адже усі комунікації зв’язку були знищені, а у місті велись бойові дії та хаотичні обстріли з боку російських загарбників.
“Я все чекав його 9 березня вдома, бо в мене день народження. Знав, яка ситуація, але мені так хотілось, щоб він прийшов”, - зі сльозами на очах розповідає батько Юрія.
Колеги та рідні втративши з Юрієм Чабахом будь-який зв’язок сподівались, що він відійшов з теробороною у Боярку або ж зміг вибратись у столицю. Натомість жодних новин про поліцейського не було і після деокупації Київщини.
Перші звістки про долю Юрія Чабаха з’явились 10 квітня 2022 року. На фото начальник відділення поліції №2 Вячеслав Цилюрик впізнав свого колегу по підсумку та одягу. Тіло Юрія Чабаха було ексгумоване з братської могили, яка знаходилась біля церкви Андрія Первозванного у місті Буча.
Батьки, які втратили єдиного сина, залишились ще й без родинного будинку зі спогадами їхнього життя. На початку вторгнення і окупації Бучі, у будинок Чабахів влучила ворожа ракета, яка знищила його.
“Я врятувати нічого не встиг: ні фотографії сина, ні продукти харчування. Тепер ми живемо у модульному будинку”, - показує Олександр Чабах на пусте місце ділянки, де колись стояв їх дім.
Нині у рідному місті поліцейського перейменована одна з вулиць на його ім’я. За життя Юрій Чабах не встиг отримати звання капітана, але дуже про це мріяв. Отримав його вже посмертно, а погони забирали згорьовані втратою батьки.
Історію правоохоронця з Бучі Юрія Чабаха дивіться у проєкті “Розстріляні росією” від Міністерства внутрішніх справ України.
Департамент комунікації МВС України
