Поліцейські Донеччини допомагають виживати на лінії вогню жителям Мар’їнської громади
Один день роботи екіпажу поліції «Білий янгол» - як ціле життя. Зранку правоохоронці везуть памперси дітям, що живуть під обстрілами, ввечері – забирають з «нуля» тіла загиблих мирних жителів. На броньованому авто «янголи» дістаються туди, куди не прибувають інші служби, тому їхня робота виходить далеко за межі поліцейських функцій. «Без надії таки сподіваюсь», - цитують вірш Лесі Українки, який описує почуття кожного мешканця Донеччини.
У команди «Білий янгол» немає вихідних. До складу групи входять поліцейські відділу №2 (з центром обслуговування в м. Курахове) та обласного главку, які виїжджають на допомогу щодня.
Під час рейсу до Красногорівки правоохоронці привезли речі першої необхідності – продукти, питну воду, засоби гігієни, зокрема дитячі підгузки. Через масштабні руйнування житлового сектору та інфраструктури місто перебуває в стані гуманітарної катастрофи.
«Янголи» евакуювали літніх людей, серед них – лежача жінка, що залишилася самотньою у квартирі на 5 поверсі. Через постійні обстріли вона могла загинути щохвилини. Поліцейські на спеціальному автомобілі, пристосованому для перевезення маломобільних і поранених громадян, доставили її до лікарні.
Співробітникам поліції й досі вдається забирати людей з понівеченої Мар’їнки. Тепер у місті залишається близько 50 людей з 9 тисяч, що жили тут до вторгнення рф. Оскільки інших екстрених служб на лінії вогню немає, правоохоронцям доводилося власноруч розбирати завали та гасити пожежі в будинках, що спалахнули від вибухів.
Поліцейські підтримують мешканців і морально, адже мають спільну долю. Один з «янголів» втратив житло, яке вщент розбив ворожий снаряд. Двоє інших, рятуючи людей, дістали поранення – наразі вони йдуть на поправку. Головним керманичем екіпажу до повернення з лікарні його засновника Рустама Лукомського є криміналіст і парамедик Василь Піпа. А ще він – знавець українських пісень і поезії, чим зміцнює бойовий дух своїх побратимів.
