«Перетинали мінне поле колоною по одному», — спогади гвардійця Каймана про звільнення Балаклії
Балаклія – це не лише транспортний вузол Ізюмського району Харківської області та один з центрів з виробництва цементу та будівельних сумішей на Слобожанщині, але й важливий плацдарм.
Звільнення цього міста від російських загарбників у вересні 2022 року мало стратегічний характер та стало запорукою успішного Харківського контрнаступу.
Офіцер 5-ї Слобожанської бригади НГУ на позивний Кайман, який брав участь в успішному Харківському контрнаступі, розповів, що на момент операції українські війська вже четвертий місяць знаходилися поблизу Балаклії.
«Цей час ми не гаяли: закопувались, зробили дуже гарні укріплення, інженерно вивірені, з врахуванням місцевості. Особливу увагу приділили мінно-вибуховим загородженням. Чесно кажучи, чекали в гості «дорогіх гостєй», а вийшло навпаки. Ми готувалися дати супротивнику добрячих стусанів, якщо він полізе на нашому напрямку. Але за декілька тижнів на нашій ділянці почалось рекогностування місцевості офіцерами вищого командного складу, приїздили від полковника та вище з Генерального штабу. Тоді мені стало ясно, що готується контрнаступ на нашому напрямку», – пригадує Кайман.
Військовий розповідає, що завжди перед штурмовими діями йде дуже детальна розвідка та вивчення місцевості. Так, за два тижні до бійців почали переміщувати та накопичувати інші підрозділи, у першу чергу десантно-штурмові бригади. І тоді ж почалось масоване вогневе ураження супротивника усіма можливими різновидами артилерії – від мінометів до «Хаймарсів».
«Пізніше стало відомо, що вибивались штаби, склади боєкомплекту та зброї, місця скупчення особового складу та техніки. І нас почали готувати до наступу, ми показували офіцерам нових підрозділів місцевість та рельєф, бо за чотири місяці ми добре їх вивчили», – зазначає Кайман.
Боєць пригадує, що як тільки українські військові дійшли до лінії ворожих шанців, ті виявились порожніми. Ворог втік після потужної артпідготовки:
«По шанцях, які вирили загарбники, ми дійшли до селища Вербівка. Виявилось, що ворог втік і звідти, залишивши купу трофеїв. Ми взяли 6 одиниць техніки, серед них новітню БМП-3, яка досі воює на нашому боці у бригаді. Цілий день ми провели у Вербівці, це фактично передмістя Балаклії, збираючи ворожу техніку, боєкомплект до неї та проводячи зачистку. Ввечері ми вийшли на запланований рубіж, виставили пости та заночували. Наступного дня ми зайшли до міста Балаклія, наш район заходу називався Табори».
Боєць зізнається, що вважає проведену операцію по звільненню міста Балаклія блискучою. Завдяки відмінному плануванню та ретельній артпідготовці були звільнені значні території.
«Нашою артилерією були розбиті їх штаби, ворог був дезорганізований та панічно біг у напрямку протилежному нашому наступу. Був знищений командний пункт Першого армійського корпусу у місті Ізюм, разом з усім командуванням. Це фактично знищило комунікацію між підрозділами окупантів», – розповідає Кайман.
Як відомо, офіцера з позивним «Кайман» за Харківську операцію нагороджено орденом «За мужність» третього ступеня.
Національна гвардія України
