Не відкладати життя на потім – історія прикордонника зі щасливим кінцем
Для прикордонника Івана, як і для більшості українців, 2022 рік став карколомним. Для військового це був рік, сповнений подіями, які назавжди закарбувалися в його пам'яті – зустріч з ворогом віч-на-віч, жорстокі бої за рідну землю, полон і переосмислення всього свого життя, а потім – довгоочікуваний обмін та одруження з коханою.
Іван – з династії військових, до лав Держприкордонслужби потрапив у 2008 році. Свій напрямок служби знає досконало, адже пройшов усі керівні ланки у бойових підрозділах на різних ділянках кордону. З 2018 року проходив службу на безпосередній лінії зіткнення з рашистами, на той час з окупованою територією.
Зі своєю обраницею Мариною Іван познайомився на Одещині, під час проходження служби в одному з підрозділів. Незабаром він поїхав на службу на схід країни, але настав ранок 24 лютого, повномасштабне вторгнення, змінили життя кожного з нас…
Пригадуючи ранок 24 лютого, прикордонник каже: «Ми до останнього не вірили, що це почнеться, ми прокинулись від гучних вибухів градів по околиці нашого міста, які з часом ставали все ближче. Аби уберегти персонал, було прийнято рішення вивести всіх у більш безпечне місце та шляхом бойових «вилазок» здійснювати розвідку, зачистку кварталів. Проте сили були досить нерівними. Ворог почав наступати та брати місто Маріуполь в оточення, нам довелось відходити до заводу Ілліча, а потім полон: Сартана, Оленівка, Воронезьке СІЗО…Нам довелось пройти через фізичні і моральні страждання: «України вже не існує…», «вірші расєйскою» та вивчення «гімну держави-терористки»…. це надзвичайно важко… ».
Про усі муки і тортури, що довелось пережити хлопцеві, згадувати нелегко. Рятували його мрії про свободу та кохану дівчину, яка на той час не мала жодного уявлення про його місцеперебування, але вперто чекала, шукала, сподіваючись побачити його живим.
І ось довгоочікуване 26 листопада – день, що став для Івана другим днем народження, адже саме у цей день його визволили з пекельного полону. І саме у цей день він освідчився своїй обраниці, адже тепер він точно знав, що необхідно цінувати кожну хвилину свого життя і подарованого світлого почуття кохання, і жити ним потрібно саме зараз, не відкладаючи на потім.
Державна прикордонна служба України
