Медіа про МВС. Гвардієць Іван Маляренко: «Біля мене розірвався FPV-дрон. Переді мною був товариш, якого я намагався прикрити»
Коли розпочалася повномасштабна війна, Іван Маляренко працював учителем фізкультури, вихователем та інструктором з рукопашу «Спас» у запорізькій школі-інтернаті «Козацький ліцей». Наприкінці лютого 2022 року долучився до лав Національної гвардії, згодом став командиром взводу. Воював на Запорізькому напрямку, де є отримав важке бойове поранення, рятуючи побратима.
«Мене спонукало піти не лише те, що переживав за рідних, а й те, що росіяни били по житлових будинках, гинули діти», – каже він.
Ми познайомилися з Іваном у реабілітаційному центрі МВС, де він відновлювався після важких поранень. Але менше говорили про бої, а більше – саме про те, як знайти мотивацію жити далі, коли втрачаєш не лише кінцівку, але й око, що важливо для реабілітації, як навчитися сидіти, якщо тривалий час був прикутим до ліжка.
«Біля мене розірвався FPV-дрон. Переді мною був товариш, якого я намагався прикрити. Подумав тієї миті: «Мені й так гайки, а він хай ще живе», - розповідає свою історію Іван Маляренко.
Але товаришу також ногу поламало. І оскільки була тривала евакуація, то йому теж ампутували ногу.
«Я був важкий 300-й, то мене першого намагались евакуювати. Та тягнути треба було далеко. Я при цьому був притомним, усе пам’ятаю. Лише коли мене перевантажили у швидку, знепритомнів», - пригадує гвардієць.
Каже, що медики йому сказали, що він пережив дві клінічні смерті, поки його доправили до Запоріжжя.
«Але на тому світі мені не сподобалось, я назад пішов», - посміхаючись каже наш герой.
Повністю інтерв’ю з гвардійцем Іваном Маляренком читайте на сайті ЦЕНЗОР - тут.
Департамент комунікації МВС України
