Арсен Аваков: «Я залишатимусь в МВС поки бачу рух реформи»
Перед початком інтерв'ю міністр внутрішніх справ Арсен Аваков попередив, що не коментуватиме хід розслідування резонансних злочинів. «Це не до мене, а до керівника кримінального блоку, нехай він вирішує, які процесуальні моменти можна відкрити», – аргументував він. Ми поговорили з міністром про наступні кроки в реформуванні МВС і про те, скільки грошей він проситиме на це у парламенту, про сайт «Миротворець», Еку Згуладзе, Семена Семенченка і про багато іншого. Після майже годинної бесіди я поділилася з прес-секретарем Авакова сумнівами, чи встигну донести до читачів почуті новини перш ніж вони з'являться на сторінці «фейсбучного» міністра. «Моліться, щоб він був зайнятий», – порадила вона.
У СИТУАЦІЇ З «МИРОТВОРЦЕМ» Є ЕТИЧНИЙ БІК І ПИТАННЯ ЗАКОННОСТІ
- Арсене Борисовичу, ви не хочете говорити про резонансні злочини. Чому в такому разі ви вирішили особисто повідомити про замах на дружину секретаря РНБО Олександра Турчинова?
- Тому що замах на перших осіб держави або членів їхньої сім'ї - це питання надзвичайного характеру. Саме тому я відразу дав першу інформацію. Я взагалі вважаю за краще швидко інформувати із суспільно важливих питань, щоб вони не обростали чутками.
- А чий прорахунок, що людина з окупованої території ходила з ножем по Києву, безперешкодно проникла туди, куди схотіла, і спробувала скоїти злочин?
- А чий прорахунок, що йде війна? Це зовні інтелігентна людина, громадянин України, адвокат, який під час допиту цитував Гете, але при цьому обіцяв усім швидку смерть. Не знаю, хотів він поранити Ганну Турчинову чи вбити, - слідство триває.
А хто винен - улюблена тема нашої преси, адже так ? Однак я вважаю, що питання не в тому, хто винен, а в тому, що гібридна війна містить і такі елементи.
Швидше за все, це фанатик, скерований певним чином: коли ми подивилися його телефонні переговори, він виявився пов'язаним з цілим рядом «міністрів» так званої «ДНР».
- Але про вашу зустріч з послом ЄС Яном Томбінським і послом ФРН Крістофом Вайлем з приводу «Миротворця» ми дізналися з Фейсбуку представництва ЄС. Чому ви про це не написали?
- Хоча моя сторінка в соцмережі й одна з найпопулярніших, я не інформаційне агентство! Я пишу те, що мені хочеться, коли є час. А з послами я зустрічаюся досить часто, іноді й по кілька разів на день.
- А ви пообіцяли виконати озвучені ними прохання - видалити з сайту «Миротворця» список журналістів, провести розслідування і надалі не допускати публікації подібних списків?
- Я сказав панам послам, що мені зрозумілі складності іноземних, зокрема німецьких, журналістів і незручності, яких зазнають посольство і громадськість. Але я працюю міністром внутрішніх справ України, і моя позиція обумовлена в першу чергу цим. Між нами немає ніякого конфлікту, ми про все відверто поговорили, я сказав, що не можу впливати ані на сайт, наприклад, "Укрінформу", ані на сайт "Миротворець", але у мене є своя особиста оцінка ситуації. Не як держслужбовець, а як політик, який займається МВС, я висловив свою точку зору, що тут є дві сторони медалі. Так, є питання безпеки, і якби я був головним редактором «Миротворця», то не публікував би ці списки. Але є питання етичне, а є питання законності.
Журналісти, які відвідали Україну, заїхавши в неї через Російську Федерацію, порушили українські закони. А ті, хто зайшов через український кордон, мали на це право.
Ще один момент: журналісти, отримуючи акредитацію у Гіркіна і Безлера з товаришами, не боялися надавати свої персональні дані визнаним терористам, а тепер переживають, що це стало комусь відомо? Ну, соррі, у нас тут така ситуація, я не можу керувати всіма емоціями в цій країні. І ніхто не може. Це був вибір журналістів. І тут не треба звинувачувати «Миротворець» - він за півтора року роботи на ниві контрпропаганди зробив досить багато. І те, що вони хакнули базу ДНР / ЛНРівців на 7 терабайт і передали нашим спецслужбам, – теж правда. Причому це було не вперше.
Так, вони вдалися до такого юнацького максималістського вчинку. Але реальність така, що я не можу сказати всім радикально налаштованим людям: «Не робіть того чи цього», і мене всі послухають ...
Разом з тим - очевидно:
1.Нацполіція розслідує факт будь-якої погрози журналістам з боку громадян України і діятиме превентивно і швидко - як тільки отримає такі факти.
2. У рамках порушеної кримінальної справи за ст. 182 КПК слідчі перевіряють, чи був порушений закон про персональні дані.
- На завершення цієї теми: сьогодні (інтерв'ю записувалося 26 травня. - Ред.) "Миротворець" повідомив, що видалив список журналістів, оскільки завершив інформаційну спецоперацію, але він залишився на сайті МЗС РФ. Ви були в курсі цієї спецоперації?
- Ще раз повторюю: я не читаю сайт "Миротворець" і не керую ним! Може, ним таємно керує Укрінформ? (вичитуючи інтерв'ю, у цьому місці Аваков поставив смайлик. – Ред.)
- Але його пов'язують з вашим колишнім радником Антоном Геращенком.
- Ну що я можу з цим зробити! Мені, наприклад, кажуть, що я спеціально організовую марші «азовців», щоб показати Порошенку свою силу. Таких міфів безліч! Давайте оперувати фактами! І знаєте, я розумію корпоративність журналістського цеху, але - давайте думати і про корпоративність, і про специфіку воюючої країни...
СЬОГОДНІ МІНІСТР - ЦЕ ТІЛЬКИ СУПЕРВАЙЗЕР І ЛОБІСТ
- Гаразд. Структура міністерства змінилася, в нього влилося багато підрозділів, яких раніше не було. Ви відчуваєте себе таким собі Брюсом Всемогутнім?
- Я ініціював переформатування структури міністерства і добровільно позбувся прямих управлінських функцій.
Сьогодні міністр - це цивільна фігура, фактично супервайзер і лобіст, і більше ніхто! Так, я впливаю на кадрову та бюджетну політику. Але всі ці підрозділи: Національна поліція, Міграційна служба, Держслужба з надзвичайних ситуацій, Державна прикордонна служба, Нацгвардія - були в МВС. За часів Януковича ДСНС передали Збройним Силам, тому що там чиновники намагалися разом «пиляти» потоки. У руслі світової логіки ми повернули її в МВС, оскільки це все становить єдиний механізм, який ми відповідно до європейських норм трошки перенастроїли.
- Тобто, ви не Брюс Всемогутній?
- Ні! Швидше «цап-видбувайло»!
- Ви торкнулися кадрової політики. У вас є кандидатура на посаду першого заступника замість Еки Згуладзе, яка подала у відставку?
- Я її підбираю.
- А з чого ви виходите або з ким радитесь?
- Я досвідчений управлінець, тому виходжу з поставлених завдань.
Звільнивши попереднього першого заступника Євдокимова, я зрозумів, що на цій посаді має бути людина, орієнтована на внутрішнє творення, на філософію нашої реформи. Тобто суто проектний менеджер, а не, наприклад, досвідчений криміналіст, який знає, як розплутати злочин. І ми покликали на цю посаду Еку.
Сьогодні МВС - це більше, ніж просто поліція. У мене на столі лежить концепт реформи академії Національної поліції, Держслужби з надзвичайних ситуацій. Перший заступник повинен уміти оперувати цими блоками, бути елементом команди, виконувати свою функцію, працювати не на свій піар і свою політичну перспективу, а на результат. Таку людину нелегко підібрати!
- Наскільки широке коло претендентів, і де ви їх шукаєте?
- В Україні! Це буде українець. Прізвище у мене теж є, але я вам його не скажу!
- Скажіть хоча б стать - чоловіча чи жіноча?
- Ставте наступне питання! (Сміється)
- Давайте поговоримо про переатестацію поліцейських. Перший її етап уже закінчився, а коли буде оголошено другий?
- Поділу на етапи немає, просто після перших атестацій ми набили певну кількість гуль і зрозуміли, що потрібно скоригувати алгоритм. Ми зробили паузу на два-три тижні, переформатували ситуацію і продовжили переатестацію. Вона триває нон-стоп, і я щодня отримую оновлені таблиці по областях. Ми не можемо зволікати з нею вічно, оскільки демотивовані неатестовані підрозділи створюють проблеми. Тому ми плануємо провести переатестацію до середини липня. Статистика по Україні приблизно зрозуміла: цей метод відсіває 25-30 відсотків у керівництві поліції та 12-15 відсотків рядового складу. Після цього люди атестуються на посаді поліцейського і їм дозволяють надіти нову форму. Саме за нею, за нашим задумом, люди мали вирізняти поліцейського, який пройшов атестацію . Але, як завжди, життя б'є нас по голові - у нас не вистачає грошей, щоб вчасно пошити нову форму, щоб підняти всім відразу зарплату і на багато іншого. І тут потрібно чітко усвідомлювати: якщо ми хочемо мати нову поліцію, то на це треба виділяти кошти, інакше реформа приречена. Ми відчутно підняли зарплату поліцейським, але у нас є ситуації, коли лейтенанти вже отримують належну зарплату, а на вищий командний склад не вистачає коштів. Кого ми обманюємо? Що, полковник житиме на 4 тис. гривень, розуміючи складність ситуації, в той час, коли його підлеглий отримує 6 тисяч, і героїчно терпітиме? Скільки? Тиждень, три, а потім буде красти - людина слабка! Тому потрібно виправити цю ситуацію. Дороге суспільство, дорогий Кабінет міністрів, дорогий парламент - оплатіть, нам потрібно проводити реформу далі! Це все для вас робиться: якісна поліція - запорука багатьох позитивних процесів у суспільстві.
- Про які суми йде мова?
- Ми проситимемо у цьому році додатково виділити МВС 2 млрд. гривень, щоб забезпечити адекватні заробітні плати і обмундирування всьоу особовому складу поліції, який пройшов переатестацію.
Плюс нам катастрофічно не вистачає ресурсів на найбіднішу в країні Держслужбу з надзвичайних ситуацій, де люди отримують принизливо низьку зарплату. У них немає спеціальної техніки і багато чого іншого, і тут ми теж наполягатимемо на виділенні додаткових ресурсів. Нам потрібно близько півмільярда гривень, в основному на те, щоб терміново закупити паливо для гасіння майбутніх літніх лісових пожеж і на інші оперативні потреби.
Ось у таких рамках ми й живемо. З одного боку, просуваєш реформу, з другого - дивишся, наскільки у тебе вистачає коштів, з третього, у нас йде війна, з четвертого - громадянське суспільство вимагає всього й відразу, а з п'ятого - звичайна людина, яка нікому не вірить.
- До кого з прем'єрів вам простіше звернутися по гроші на потреби МВС - до нинішнього чи попереднього?
- Якщо не буде достатнього ресурсного забезпечення, проводити реформу не вдасться, тут треба показати результат, а не імітувати. І це дуже добре розуміють і екс-прем'єр-міністр Яценюк, і прем'єр Гройсман. Соціологічні опитування показали сплеск довіри до нової поліції до 44 відсотків. Це дивно, тому що настільки ми її поки що не поміняли. Тобто люди готові повірити цій реформі, і треба їх не обдурити і дати ресурси, щоб ми вийшли на новий якісний рівень.
- Чи зможе реформа патрульної поліції рухатися далі, якщо з якоїсь причини ми раптом залишимося без донорської допомоги?
- Авжеж! Основне навантаження при її запуску лягло на державний бюджет. Я підкреслю, що уряд Яценюка і сам екс-прем'єр дуже акцентовано мені допомагали, хоча узгодити в травні минулого року зарплату у 8 тисяч для патрульних на тлі того, що і Збройні Сили, і всі інші отримували менше, - це було майже неймовірно! А що стосується донорів, то на початку минулого року ми підписали меморандум про надання американцями 15 млн доларів, потім нас підтримали Канада, Євросоюз, Японія. Зараз нашим ключовим партнерам подобається отриманий результат, який можна «помацати руками». Ми поки що пройшли непростий перший етап реформи, але це лише невелика її частина. Маючи нинішній рівень довіри, ми хочемо рухатися далі. Для розвитку в усіх напрямках мені дуже хотілося б мати донорську підтримку на рівні 200 млн доларів щорічно, державне фінансування поліції на рівні нинішнього бюджету (14,7 млрд гривень. - Ред.) плюс 3-4 млрд додатково. Це забезпечило б оптимальний темп.
- Наскільки стрімким він має бути?
- Я вивів для себе такий постулат: швидкість реформи повинна бути рівно такою, щоб не втратити керованості системи. Це дуже важливий момент, тому що всі конструкції дуже тендітні, вони можуть впасти і поховати під собою зачатки реформ. У вас, напевно, є запитання, коли ми завершимо реформу поліції? Вона завершиться тоді, коли нинішні молоді офіцери прослужать 3-5 років, здобудуть досвід і почнуть обіймати керівні посади в Національній поліції. Тоді й буде налагоджено механізм, який забезпечить незворотність процесу. Я й зараз іноді призначаю на посади через десять сходинок, але це ризики, і людей, які в змозі з ними впоратися, дуже мало. Потрібно розуміти, що навіть тим, кого я призначив, бо довіряю і знаю, що цей хлопець-орденоносець не скурвиться, необхідно вчитися, набиратися життєвого і професійного досвіду.
МИ НЕ ПОВТОРЮЄМО ГРУЗИНСЬКУ РЕФОРМУ - В НАС ЗОВСІМ ІНШИЙ ПРИНЦИП
- Яка частина реформи МВС вимагала найбільшої вашої особистої уваги як міністра?
- Усі частини, тому що без міністра в нашій ситуації і в нашій країні, дуже явно орієнтованій на певні протоколи, нічого не відбувається.
- А який внесок у цю реформу грузинської команди?
- Ми не повторюємо грузинську реформу, у нас зовсім інший принцип. Наприклад, у Грузії поліція залишилася частиною МВС, а ми її виділили. Ми не працюємо за шаблонами реформи якоїсь країни, ми враховуємо нашу специфіку. І вже точно ніхто не робив такої масштабної реформи в ситуації гібридної війни! Я дуже задоволений тим, як працювала Ека Згуладзе у дорученому їй секторі - реформі патрульної поліції. Але загальний глобальний концепт реформи ще до її приходу затверджувала експертна група на чолі з Євгеном Захаровим (глава Харківської правозахисної групи, член правління Української Гельсінської групи. - Ред.) у листопаді-грудні 2014 року, а Ека приєдналася до нас у січні-лютому 2015 року. Ми сфокусували її на патрулі, щоб наочно продемонструвати, що можна щось зробити швидко. Бо якби я прийшов у парламент і сказав: «Дайте мені 8 тис. гривень зарплати для поліції», то почув би: «Кому - цим ментам 8 тисяч? Нізащо!» А так вони побачили, що у нас є результат, тобто Ека й ті експерти, які з нею працювали, у тому числі Хатія Деканоїдзе, на цьому етапі зробили гарну роботу.
- Після недавнього звільнення з Нацполіції директора департаменту внутрішньої безпеки Георгі Грігалашвілі були припущення, що він пішов, тому що «перевірив не тих». Ви можете це якось прокоментувати?
- Ох вже ці чутки! Ви допускаєте, що хтось може звільнитися з особистих мотивів, а хтось тому, що, як Гога, просто не хоче втрачати грузинського громадянства? Але нашому суспільству потрібні смажені ситуації!
- Просто кожну з цих відставок люди сприймають як сигнал, що реформу згортають.
- Краще зверніть увагу на інші сигнали! Наприклад, учора у Житомирі начальником обласної поліції призначений командир «Дніпра-1» В'ячеслав Печененко, патрульну поліцію Сєвєродонецька, Краматорська та Рубіжного очолив орденоносець Андрій Богуш, директор департаменту патрульної поліції МВС Женя Жуков теж орденоносець! Оце помічайте!
Ека ніколи не займалася безпосереднім процесом впровадження реформи. Вона чудовий проектний менеджер, я вважаю, що вона була б чудовим першим віце-прем'єром уряду, і я таку пораду давав, але зараз це не коментуватиму. Але ви не плутайте - у нас немає месій! Команда або працює, або не працює!
Я залишаюся в міністерстві рівно до того моменту, поки бачу рух реформи. Якщо його не буде, який сенс мені тут сидіти? Покривати чиюсь дурість? Слухати чутки і атаки журналістів або ловити чергового шизофреніка з «ДНР» із ножиком? Реформа не згортається, навпаки. Не хвилюйтеся. А кадрові ротації були й будуть!
МИ НАПРАЦЬОВУЄМО ДУЖЕ БАГАТО РЕЧЕЙ, ЯКІ СКОРО СТАНУТЬ ВИДИМИМИ
- Ви говорили, що перед запуском патрульної поліції спочатку виконали невидиму частину роботи. А зараз щось подібне відбувається?
- Ми напрацьовуємо дуже багато речей, які суспільство незабаром побачить .
Нещодавно ми запустили патруль у прикордонних з окупованими територіями містах Сєвєродонецьку, Краматорську, Лисичанську, Слов'янську, Рубіжному, а 30 травня запустимо в Маріуполі - ми свідомо обрали його як фінішне місто. І після цього вважатимемо, що перший етап створення патрульної поліції завершено.
Аби швидше пройти цей етап становлення, ми розширювалися гігантськими темпами, а це дуже високі ризики для якості, тому зараз хочемо сконцентруватися на внутрішньому навчанні, тренінгах, роботі над помилками.
Другий момент - ми оголосимо додатковий набір у патрульну поліцію в Бердянську та Мелітополі, тобто додадуться ще два міста.
Третє - дорожній поліцейський патруль, який зараз є тільки на деяких трасах, наприклад, Мукачеве- Ужгород, Київ-Житомир, Слов'янськ-Краматорськ, потихеньку охопить усі траси. Це дуже складна робота, але вона означатиме остаточну "гробову дошку" для ДАІ.
- А в інших сферах, окрім патрульної поліції, зміни відбуватимуться?
- Ми незабаром продемонструємо єдиний концепт служби 102 - універсальний кол-центр зовсім іншої якості сервісу, куди кожен зможе додзвонитися і де буде контроль за дзвінками.
У цьому році ми ліквідуємо 60 відсотків ізоляторів тимчасового тримання. Залишиться тільки приблизно кожний третій, але за умовами утримання і дотримання прав людини вони відповідатимуть європейському рівню. Тобто як тільки затриманий туди потрапить, місцеві поліцейські не матимуть до нього вільного доступу, тому що ці ізолятори перебуватимуть у вертикальному підпорядкуванні спеціального департаменту Нацполіції. Це дозволить уникнути ситуацій, коли виникають питання, були тортури, побиття, вибивання показань, чи не було.
Окрім того, у цьому році по всій країні буде повністю розгорнуто КОРД, причому в кількох компонентах: перший, А - бойовий, другий, В - захист свідків, третій, С - умовно кажучи, силовий патруль.
Звісно, гігантська і найскладніша робота - це реформа кримінального блоку. Швидше за все, ми пропонуватимемо парламенту дати згоду на створення у цій структурі інституту детективів, тобто об'єднання в одній особі слідчого і дізнавача.
Ми також делегуємо дільничним, які стануть універсальними поліцейськими, розслідування нетяжких кримінальних проступків. Ми попросимо парламентаріїв ухвалити відповідний закон, і якщо людина вкрала курку, то не треба буде в райвідділі заводити на неї справу, збирати талмуди, а потім закривати.
- А як реформуватимуться неполіцейська підрозділи МВС?
- По реформуванню Держслужби з надзвичайних ситуацій цьогоріч ми не встигнемо багато зробити, але діятимемо за тим самим демонстративним принципом: зробимо - покажемо, і суспільство переконається, що це правильно працює. Після цього я попрошу на реформу ДСНС серйозних коштів, щоб подолати початковий бар'єр і рухатися далі .
У цьому році ми презентуємо і, сподіваюсь, значною мірою завершимо справжній перехід від МРЕО до сервісних центрів. Досі тривало "генеральне прибирання" - когось виганяли, вивчали всі схеми тощо, а зараз ми сконцентруємося і дамо по них «залповий постріл».
Перший сервісний центр нового типу ми відкриємо влітку в Києві, щоб знову ж таки кожен міг подивитися, як це функціонуватиме.
Сервісний центр не тільки видаватиме права, довідки про несудимість і реєструватиме машини. Якщо наш закон пройде через парламент, ми хочемо передати туди ще одну функцію - реєстрацію зброї.
Це все чекає нас попереду, але з чогось потрібно починати і крок за кроком йти вперед.
ЗНІМІТЬ НІМБ - НЕ ВСІ КОМАНДИРИ ДОБРОБАТІВ СВЯТІ
- З приводу зброї - в інтернеті гуляє цифра, що на руках у населення її близько 4 млн одиниць. Це правда?
- Я не знаю - інтернет більш обізнаний, ніж я.
- А ще називають цифри від 20 до 40 тис. одиниць нагородної зброї, яка видавалося майже всім колишнім чиновникам, народним депутатам і суддям. Ви скількох людина нагородили?
- Я таку докладну довідку оприлюдню, але не зараз в інтерв’ю. Трохи більше тисячі. Нагородна зброя видається наказом міністра внутрішніх справ тим, кого він вирішує нагородити за якісь заслуги. І повірте, кількість чиновників, народних депутатів і керівників країни серед нагороджених становить близько 10 відсотків. Якщо брати останні роки, коли нагороджував я, то здебільшого це були учасники АТО і оперативники, які розкривали серйозні кримінальні злочини.
- А Яценюка кулеметом «Максим» ви нагороджували?
- Так! У нас багато таких кулеметів зразка 1910 року ще з часів першої світової.
І його нагороджував, і Турчинова, і ще декого. І вважаю, що це було цілком заслужено і ніяк не шкодить інтересам держави. Це моя пряма функція і моє право, і я ним користуюся - тут немає нічого смаженого. Але я порадив би нам усім іноді деяким людям у керівництві держави, які щось роблять, дякувати, а не тільки посилати їм услід прокльони або сарказм.
- Зараз у пресі знову мусується тема створення батальйону «Донбас» і незаконного призначення його командиром Семена Семенченка. У цьому контексті згадують і ваше ім'я.
- Ви, будь ласка, не плутайте божий дар з яєчнею. Батальйон був створений законно моїм наказом. Так, я прийняв рішення "на межі", як і стосовно всіх інших добровольчих батальйонів. Але такого ніколи раніше не було, і регламентуючих законів не було, а ми це зробили, і ці батальйони врятували і захистили Україну! Семенченку було присвоєно офіцерське звання, бо він прийшов у військкомат і надав довідку, що має звання капітана. У цьому званні він прийшов у батальйон, а потім з'ясувалося, що ця довідка не справжня. У Семенченка свої стосунки з совістю і з українським народом, нехай він це питання й вирішує. А у мене є відповідальність за підрозділ у складі Нацгвардії, який зараз дислокований у районі Маріуполя і виконує бойові завдання. Просто дехто на цьому хоче робити свій піар. І ще - зніміть німби, не всі командири добровольчих батальйонів святі. Серед них є справді героїчні хлопці, а є люди, яких піднесла хвиля. Так буває, це життя ..
- Коли бійці добробатів скоюють якісь протиправні вчинки, часто можна почути, що, мовляв, патріотів садять, а сепари розгулюють на свободі. На ваш погляд, закон повинен бути поблажливішим до таких бійців чи він один для всіх?
- А ви вважаєте, що якщо боєць воював на фронті, то йому можна грабувати і вбивати?
- Ні.
- Я теж вважаю, що будь-яка адекватна людина, навіть герой, не стане красти або брати участь у якомусь рейдерському захопленні. І переважна більшість цього не робить. Але щоразу, коли хтось так чинить, ті військові, з якими я спілкуюся, вимагають покарання порушника закону, тому що це дискредитує загальну ситуацію.
- Але у вересні минулого року ви внесли мільйонну заставу за підозрюваного в підготовці замаху на вас комбата «Слобожанщини» Андрія Янголенка і написали при цьому в Фейсбук, що життя не буває чорно-білим.
- Так, вніс, тому що вважав за потрібне підтримати цю людину, оскільки, на мій погляд, він може змінитися. Я зробив це в рамках процедури, але не вивів його з-під розслідування. Так, життя не чорно-біле... І так - я з ним багато разів перетинався на фронті і вважав за можливе допомогти, тим більше, що одним із звинувачень була організація замаху на мене. Це був мій вибір, і я правильно вчинив перед своєю совістю.
- Слідство вже закінчилося?
- Ні, триває. Його веде військова прокуратура, а не МВС. Наскільки я знаю, Янголенко зараз на свободі і здобуває другу освіту.
- І на завершення хочу запропонувати вам згадати час, коли ви були членом оргкомітету міжнародного фестивалю фантастики «Зоряний міст». Його лауреатам, окрім «демократичних», присуджувалися й «авторитарні» премії. Кому із своїх підлеглих у МВС ви дали б гіпотетичну авторитарну премію за результати в реформах?
- У принципі, дав би багатьом, але не зараз, тому що премія - це фіксація результату. Я знаю, що можна зафіксувати, але що поки треба потерпіти і трохи попахати!
- Але вони можуть на неї розраховувати?
- Вони й так мають найдорожчу нагороду – мою довіру! (Сміється)
"Укрінформ"
Надія Юрченко, Київ
