Зруйнована культурна спадщина України
У період з 24 лютого 2022 року по 25 грудня 2023 року зруйновано або пошкоджено 872 об'єкти культурної спадщини України. Із них пам'яток національного значення – 120, місцевого значення – 682, щойно виявлених – 70.
Згідно з даними ОВА, з початку повномасштабного вторгнення було:
- повністю зруйновано 23 пам'ятки;
- частково пошкоджено 672 пам'ятки;
- також ступінь пошкодження 177 об'єктів залишається невідомим.
Пам'ятки культурної спадщини пошкоджені або зруйновані у 17 областях:
➤ Харківська область – 216 пошкоджених чи зруйнованих пам'яток культурної спадщини. У тому числі 10 національного значення, 202 місцевого значення, чотири щойно виявлені об'єкти культурної спадщини.
➤ Одеська область – 119. У тому числі 28 національного значення, 91 місцевого значення.
➤ Донецька область – 111. У тому числі 12 національного значення, 99 місцевого значення.
➤ Херсонська область – 86. У тому числі 12 національного значення, 44 місцевого значення, 30 щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
➤ Чернігівська область – 70. У тому числі 27 національного значення, 37 місцевого значення, 6 щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
➤ Київська область – 69. У тому числі 16 пам'яток національного значення, 37 пам'яток місцевого значення та 16 щойно виявлених об'єктів.
➤ Запорізька область – 38 пам'яток місцевого значення.
➤ Львівська область – 33. У тому числі 2 національного значення, 31 місцевого значення.
➤ Дніпропетровська область – 32. У тому числі 1 національного значення, 25 місцевого значення, 6 щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
➤ Луганська область – 30 пам'яток місцевого значення.
➤ Сумська область – 25. У тому числі 5 національного значення, 20 місцевого значення.
➤ Миколаївська область – 22. У тому числі 3 національного значення, 15 місцевого значення, 4 щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
➤ Хмельницька область – 10. У тому числі 1 національного значення, 5 місцевого значення, 3 щойно виявлені об'єкти культурної спадщини.
➤ Вінницька область – 4. У тому числі 1 національного значення, 3 місцевого значення.
➤ Полтавська область – 4. У тому числі 1 національного значення, 2 місцевого значення, 1 щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.
➤ Житомирська область – 2. У тому числі 1 національного значення, 1 місцевого значення.
➤ Кіровоградська область – 1 місцевого значення.
Із початком повномасштабного вторгнення деякі музеї, зокрема за сприяння Національної поліції, перемістили експонати в місця, розташування яких не розголошувалося. Так, три музеї Одеси ще в січні почали готуватися до евакуації експонатів на захід України під виглядом відправки на виставки. Були підготовлені спеціальні «червоні списки» експонатів українських музеїв для евакуації в разі нападу.
Директор Національного музею історії України в Києві Федір Андрощук на початку березня повідомив, що чотири музеї у Вінниці, Житомирі, Сумах та Чернігові зняли з експозиції та захистили основні експонати, а музей у Вінниці частково використовується як житло для переміщених осіб.
Деталі кампанії з захисту української культурної спадщини не розкривалися, але вона охопила музеї, архіви, галереї, бібліотеки та інші організації по всій країні і, за оцінкою Bloomberg, була однією з наймасштабніших у нинішньому столітті, нагадуючи подібну кампанію в Європі під час Другої світової війни.
У захисті об'єктів культури та історичних цінностей брали участь і центральні органи виконавчої влади системи МВС. Завісу трішки привідкрив теперішній Міністр внутрішніх справ України, а на початку повномасштабного вторгнення Голова Національної поліції України Ігор Клименко у фільмі, присвяченому пам’яті попереднього глави відомства Дениса Монастирського, який у січні 2023 року трагічно загинув у авіакатастрофі разом із своїм першим заступником та державним секретарем МВС:
«Денис Монастирський разом з міністром культури прийняв рішення вивозити культурні та історичні цінності в інші точки, де вони зараз і знаходяться. Я не буду говорити чи це наша країна, чи це закордоном. Але ми цілодобово [йдеться про працівників Національної поліції, яку очолював тоді Ігор Клименко, теперішній очільник МВС] вивозили і супроводжували ці цінності. Зараз мова йде вже про сотні тисяч музейних предметів. Країна ще згадає про це після війни, що ми зробили все для наших людей і дітей, щоб зберегти нашу історичну пам’ять та ідентичність»
До порятунку культурних та історичних раритетів долучилися й недержавні об'єднання за підтримки міжнародних організацій.
Так, Івано-Франківський колектив художників «Асортиментна кімната» облаштував кілька укриттів і за перші 10 днів війни евакуював туди понад 20 колекцій творів мистецтва. Запити на евакуацію надходили колективу від галерей Києва, Маріуполя, Одеси, Запоріжжя та інших міст.
Директор львівського музею «Територія Терору» Ольга Гончар організувала кризовий фонд «Швидка музейна допомога», підтриманий Єврокомісією та асоціацією MitOst. Станом на початок березня 2022 року він надав підтримку майже 20 музеям із 4 областей, насамперед із маленьких міст і сіл на півдні та сході країни.
Багато нерухомих пам'яток у різних містах захищали, обкладаючи їх мішками з піском, дошками або загортаючи в пластик. У Києві в такий спосіб силами підприємців, громадськості та волонтерів станом на середину квітня було захищено близько 28 об'єктів. Для цих цілей представники бізнесу надали місту опалубні щити на 1 млн гривень, близько 15 машин піску та 20 тисяч мішків.
У Львові частину об'єктів історичної спадщини демонтували та перемістили в укриття, а пам'ятники, статуї, фонтани та церковні вітражі, які не можна було демонтувати, захистили дерев'яними конструкціями та загортанням у пластик чи інші матеріали. Захисту львівських пам'яток багато допомагають європейські організації. Так, із Польщі до міста відправили два вагони захисних матеріалів.
Незабаром після російського вторгнення в Україну ЮНЕСКО оголосила, що працює над тим, щоб позначити ключові історичні об'єкти країни емблемою Гаазької конвенції 1954 року, міжнародно визнаним символом охорони культурної спадщини під час збройного конфлікту.
Організація також працює з директорами українських музеїв для координації зусиль із збереження колекцій. Планується також моніторинг пошкоджень культурних об'єктів за допомогою супутникової зйомки.
Посольство України при Святому Престолі та Верховна українська католицька архієпархія закликали Росію не бомбити Софійський собор.
Волонтери створили міжнародний проєкт «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO), що має на меті архівацію онлайнових культурних цінностей — контенту різноманітних сайтів, присвяченого культурі. Станом на 8 квітня 2022 року вже було архівовано 25 терабайтів даних.
Проєкт був підтриманий технологічними компаніями та інтернет-провайдерами. У ньому взяли участь понад 1000 бібліотекарів, архівістів та дослідників. До його реалізації долучились Український науковий інститут Гарвардського університету та Альбертський університет.
1 квітня 2022 року ЮНЕСКО повідомила, що війною повністю або частково знищено не менше 53 об'єктів культури, серед яких 29 церков, 16 історичних будівель, 4 музеї і 4 пам'ятники (список не претендував на повноту).
Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтверджувало знищення або пошкодження 281 об'єкта культурної спадщини України: 118 релігійних споруд, 103 історичних будівель та культурних закладів, 19 пам'ятників, 27 музеїв, 13 бібліотек та одного архіву.
Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, наскільки відомо, не постраждали, однак обстрілами пошкоджені будівлі в буферних зонах історичних центрів Львова та Одеси.
Мінкульт вказує на те, що з огляду на окупацію частин Луганської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей, а також Автономної Республіки Крим неможливо облікувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, які постраждали в ході бойових дій та окупації.
Можна тільки уявити, що з ними сталося. Вони могли бути вивезені вглиб російської федерації або потрапити до рук шахраїв, а далі в приватні колекції, одну з яких, наприклад, було виявлено слідчими Національної поліції та ДБР у самому центрі Києва в ході розслідування кримінального провадження про колабораціонізм і підтримку тероризму, зокрема й через фінансування так званої ДНР.
24 червня 2022 року цю виявлену колекцію історичних артефактів за участі тодішніх Міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, Генерального прокурора Ірини Венедиктової та Міністра культури й інформаційної політики Олександра Ткаченка передано на відповідальне зберігання до Національного історичного музею України.
Правоохоронці виявили колекцію цілком несподівано й випадково в одному з офісних приміщень Києва, що належать експарламентарю, який на початку 2000-х очолював уряд АР Крим, а згодом був власником кількох великих аграрних компаній на півдні України.
У виявленій колекції понад шість тисяч одиниць історичних і культурних цінностей. Частина цієї колекції знаходилась у попередньо підготовлених для зберігання «таємних кімнатах» офісних приміщень.
Зокрема, у ході обшуків знайшли скіфські мечі Акінак, списи, сокири, стріли, монети, кольчугу ХІІ сторіччя, шоломи епохи еллінізму та посуд Трипільської культури.
За попередньою інформацією, ці артефакти були викрадені з музеїв тимчасово окупованого Криму та куплені у «чорних археологів». За дуже приблизними підрахунками колекція коштує щонайменше декілька мільйонів доларів.
«Це велика колекція, яка містить старовинну зброю та предмети озброєння, прикраси та деталі одягу, керамічний, металевий та скляний посуд. Усі вони належать до різних археологічних культур та охоплюють територію усієї України. Серед вилучених предметів виявлено візантійський меч IX століття, про який фахівці знали лише те, що його було знайдено на території Вінницької області. В Європі археологи знали три мечі такого типу… Окрім цього, один з вилучених предметів є стародруком і належить до бібліотечного фонду України», — поділився деталями тодішній міністр культури Олександр Ткаченко.
➤ Знищені і постраждалі музеї
Нищити українські культурні цінності російські окупанти почали з перших днів вторгнення. 25 лютого 2022 року від російського ракетного обстрілу згорів дотла Іванківський історико-краєзнавчий музей на півночі Київської області. У музеї зберігалися твори всесвітньо відомої народної художниці Марії Примаченко. Частину картин Примаченко та інших експонатів місцеві жителі врятували з палаючої будівлі.
1 березня російським ракетним ударом був пошкоджений музей Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
2 березня бомбовим авіаударом був частково зруйнований краєзнавчий музей у Бородянці. Багато експонатів пошкоджено, але значна частина вціліла.
6 березня було обстріляно й пошкоджено музей-заповідник Михайла Коцюбинського в Чернігові. Того ж дня поверхові пошкодження отримав Чернігівській обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана.
7 березня російські війська обстріляли історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в Запорізькій області. Було пошкоджено будівлю манежа-стайні.
13 березня музей було обстріляно знов. Крім того, російські військовослужбовці розграбували його, вкравши навіть антикварний унітаз (який свого часу крали ще більшовики).
Того ж дня стало відомо про пошкодження Харківського художнього музею, де постраждали фасад, вітражі й розбито більшість вікон. Експонати не пошкоджені, але їм загрожує вуличне повітря.
8 березня (частково раніше та пізніше) військові РФ пошкодили обстрілами Тростянецький районний краєзнавчий музей, будівля якого є пам'яткою архітектури XVIII—XIX століть. Крім того, музей був пограбований. Експонати не постраждали, остільки були перенесені в інше місце.
9 березня російський обстріл частково зруйнував Охтирський міський краєзнавчий музей, розташований у маєтку початку XX століття.
13 березня був пошкоджений фасад та частина експозиції Військово-історичного музею в Чернігові.
14 березня був обстріляний Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» в Київській області.
21 березня російські війська прямим попаданням авіабомби знищили художній музей імені Куїнджі в Маріуполі. Оригіналів картин Архипа Куїнджі в музеї на той час не було, але були роботи інших митців.
Того ж дня російським бомбардуванням був зруйнований Музей ретрокомп'ютерів у Маріуполі, що містив понад 500 зразків комп'ютерної техніки від 1950-х до початку 2000-х років.
19 квітня з'явилося повідомлення про пожежу внаслідок обстрілів у Маріупольському краєзнавчому музеї. Музей був знищений бомбардуваннями та пожежею майже повністю. Багато експонатів частково або повністю згоріли.
Маріупольська міськрада заявила, що російські війська вивезли понад 2000 експонатів трьох маріупольських музеїв (зокрема картини Куїнджі та Айвазовського) до Донецька.
27 квітня стало відомо про обкрадання музею «Зірка Полин» у Чорнобилі. За повідомленням ДСНС України, окупанти забрали звідти телевізори і залишили сміття та боєприпаси. Експонати не постраждали.
6 травня внаслідок російського обстрілу згорів Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області. Була поранена людина.
➤ Знищені і постраждалі бібліотеки
Станом на 24 червня 2022 року вже було пошкоджено або повністю знищено принаймні 122 бібліотеки. У 21 із них не лишилося жодного документа.
В Донецькій області внаслідок обстрілу згоріла Центральна публічна бібліотека Вугледарської міської громади. Наукову бібліотеку мав Маріупольський краєзнавчий музей, знищений обстрілами та пожежею.
У Житомирській області від бомбардування постраждала Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича, де пошкоджено фасади, двері та вікна.
У Київській області пошкоджена Макарівська публічна бібліотека, розташована в будівлі початку ХХ століття. Знищено бібліотеку в селі Підгайне.
У Луганській області постраждали Старобільська дитячо-юнацька бібліотека, Сєвєродонецька міська публічна бібліотека та Шуліківська сільська бібліотека.
У Миколаєві 7 травня від російського обстрілу постраждала бібліотека в житловому будинку в Корабельному районі.
У Харкові 2 березня внаслідок ракетного удару по Палацу праці постраждала розташована неподалік Центральна наукова бібліотека університету імені Каразіна, заснована 1804 року, в якій вибито вікна та пошкоджено фасад.
13 березня була пошкоджена державна наукова бібліотека імені Короленка, розташована в будівлі 1901 року.
В Херсонській області було знищено бібліотеку села Олександрівка та пошкоджено бібліотеку села Станіслав.
У Чернігові 28 лютого вибухова хвиля від ракетного удару частково зруйнувала центральну міську бібліотеку імені Коцюбинського та бібліотеку для дітей імені Довженка, які розташовані в одній будівлі.
11 березня трьома 500-кілограмовими бомбами напівзруйновано історичний будинок Василя Тарновського, де розташовувалась Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва. 30 березня обстрілом пошкоджено будівлю Дворянського земельного банку, що містить Чернігівську обласну наукову бібліотеку імені Короленка.
➤ Зруйновані релігійні об'єкти
Церква Різдва Богородиці у В'язівці Житомирської області після російського обстрілу.
Георгіївська церква Георгіївського скиту Святогірської лаври після обстрілів у травні 2022 року – Донецька область.
Після місяця війни, 25 березня, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті нараховувала щонайменше 59 пошкоджених релігійних об'єктів у щонайменше 8 областях (у середньому два об'єкти за день війни). Це переважно православні церкви.
На 4 вересня 2022 року було відомо вже про 169 пошкоджених або знищених релігійних споруд, 54 з яких є пам'ятками історії, архітектури та містобудування або належать до цінної історичної забудови.
Серед іншого, російські війська знищили три дерев'яні церкви XIX століття: церкву Різдва Богородиці (село В'язівка, Житомирська область, 7 березня), Георгіївську церкву (село Заворичі, Київська область, 7 березня) та церкву Вознесіння Господнього (село Лук'янівка, Київська область, 25 березня).
У Донецькій області численних руйнувань зазнала Святогірська лавра УПЦ МП. Так, російський авіаудар 12 березня пошкодив її житлові будівлі та поранив кількох людей, що там укривалися.
4 травня російська армія обстріляла Святогірську Лавру знову, поранивши 7 людей.
7 травня новим обстрілом була зруйнована церква Георгіївського скиту в селі Долина, 17 травня — церква Богородичного скиту в селі Богородичне, 4 червня — церква Всіхсвятського скиту в селі Тетянівка. Були пошкоджені й інші споруди Лаври.
12 березня бомбардуваннями та обстрілами був пошкоджений Миколаївський храм ПЦУ в місті Волноваха Донецької області. 15 березня російські війська знищили будівлю управління Донецької єпархії ПЦУ, розташовану в Маріуполі.
У Київській області 10 березня був зруйнований храм пророка Іллі та апостола Андрія Первозванного в селі Мостище. Того ж дня частково зруйновано Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор у Сєвєродонецьку Луганської області.
У Харкові 1 березня російські війська обстріляли будівлю курії Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької церкви. Наступного дня обстріли пошкодили три православні церкви: Успенський собор, Антоніївський храм та церкву Жон Мироносиць.
6 березня частково зруйновано баптистський дім молитви в Ізюмі Харківської області. 10 березня пошкоджено Харківську хоральну синагогу, 11 березня — храм святого Юрія Переможця ПЦУ, в ніч на 12 березня — храм цариці Тамари УПЦ МП у П'ятихатках, 14 березня — Преображенський храм УПЦ МП на Салтівці, 15 березня — єшиву місцевої єврейської громади, 17 березня — храм Смоленської ікони УПЦ МП на Холодній горі. 4 квітня постраждав храм Різдва Богородиці УПЦ МП в Дергачах Харківської області.
У Чернігові пошкоджень зазнав ансамбль Троїцько-Іллінського монастиря та Єлецький Успенський монастир. Напівзруйновано церкву святителя Феодосія; пошкоджено Воскресенську, Катерининську та Свято-Казанську церкви й меморіал з каплицею архангела Михаїла на кладовищі Яцево.
Храми ХІ-ХІІ століть у чернігівському Дитинці, незважаючи на його бомбардування, серйозно не постраждали. Значно постраждала Вознесенська церква в Лукашівці Чернігівської області, де був штаб окупантів.
