«За кожного бійця відчуваю відповідальність, бо це мої хлопці», - заступник начальника управління № 3 «Луганськ-1» бригади Нацполіції «Лють» Олег Булатов
За його плечима понад 10 років бойового досвіду та багато успішних завдань. Олега Булатова бійці називають Балу. Про те, як ходили на штурми та відбивали атаки ворога, тримали позиції та рятував бійців, розповів особисто.
Поліцейський каже, що для нього війна розпочалася ще у 2014 році. Добровольцем він пішов у роту міліції особливого призначення «Світязь», брав участь у боях під Іловайськом, у Вуглегірську, пройшов полон, отримав поранення. Після лікування Олег Булатов працював у патрульній поліції, згодом знову повернувся у «Світязь», але вже командиром роти. Каже, на цій посаді його і застала повномасштабна війна.
«Частина мого підрозділу «Світязь» знаходилася в Маріуполі на ротації. Я був на Волині, ми саме готувалися замінити хлопців», - пригадує поліцейський.
Попри складнощі тоді, підрозділу Олега вдалося вийти з Маріуполя. Разом вони заступили нести службу на блокпосту у Селидовому під Покровськом.
Після злагодження Олег Булатов разом із побратимами виконував бойові задачі у складі зведеного батальйону поліції «Захід». Брали участь у штурмах, зачистках у Бахмуті та працювали по ворожих позиціях із мінометів.
«Я б ніколи не повірив, що ми, поліцейські, працюватимемо з мінометами. Але в умовах бойових дій довелося навчитись і успішно виконувати задачі», - розповідає лютівець.
Олег пригадує, як пліч-о-пліч допомагали військовим Збройних Сил України. Вони дивувалися як поліція працює на 120-х і 82-х мінометах.
«Навчалися ми просто на полі бою. Після нашої роботи військові нас відпускати не хотіли. Що не постріл, то ціль», - говорить командир.
Згодом Олег Булатов прийняв для себе важливе рішення і долучився до штурмової бригади Нацполіції «Лють». Разом із ним тоді до новоствореної бригади приєдналося майже сотня його побратимів з Волині.
«Зараз тисячі поліцейських не на другій лінії фронту стоять, вони зараз на нулі», - говорить лютівець.
Пригадав Олег одне із завдань, яке вони з колегами виконували у Торецьку. Треба було зайти та втримати будинок, аби військові змогли просунутись вперед.
«Цей будинок був важливий для логістики. Я прийняв рішення очолити групу і разом з хлопцями нам вдалося зайти всередину, а там як виявилося було 10 росіян. Ми тоді їм добряче всипали», - додав він.
Хлопці, які з Балу ходили на бойове завдання, дивувалися, що всі вийшли живими та неушкодженими. З того часу він для них як батько.
«Ми звичайні поліцейські вчимося так само на війні в реальних умовах. Завдання ми виконали на відмінно, будинок втримали та передали військовим», - розповідає правоохоронець.
Олег зізнається, його бажання нищити ворога сильніше страху. Тож своїм бійцям він показує приклад лідера, і вони йдуть за ним.
«Командир не той, який каже бійцям ідіть в бій, а той, хто каже «Йдемо зі мною і зробимо це разом». За кожного бійця відчуваю відповідальність, бо це мої хлопці», - каже командир.
Своє третє поранення Олег отримав у Торецьку. Того дня вони дізналися, що ворог збирається наступати на бронетехніці.
«Я зібрав групу, взяли протитанкову зброю, і готові були зустрічати ворожу техніку. Утім, ворог нас помітив та почав щільно працювати по нас з АГСу та скидами. На щастя, всі залишилися живі, поранені, але живі», - розповідає боєць.
Осколки розлетілися та потрапили Олегу в груди, легені, очі, травмували ногу і розірвали м’яз.
«Я був у свідомості та навіть намагався рятувати двох важкопоранених товаришів. Першу медичну допомогу надавали, хто міг, а коли всіх стабілізували, викликали евакуацію», - розповідає поліцейський.
Зараз поліцейський лікує важкі поранення. Лікарі зробили йому три складні операції.
«Через мої поранення мене могли б «списати» зі служби, але я так не можу, знаю, що мої хлопці воюють. Зараз підлікуюсь і назад у стрій».
Олег годинами може розповідати про ситуацію на фронті і як воюють бійці бригади «Лють». Каже, ворог у стрілецький бій навіть не вступає, тому що програє.
«У 2014 році зовсім інша була війна, а сьогодні — це війна дронів. Зброю нам треба, артилерію і FPV – це все, що нам треба, бо зараз основне — ворога перемогти. Ми будемо стояти далі, воювати та тримати стрій», - наголосив командир.
За захист нашої країни, відвагу, мужність та стійкість поліцейський Олег Булатов нагороджений нагрудним знаком «За відзнаку в службі», державною нагородою «Захиснику Вітчизни», відзнакою Президента України — медаль «За участь в антитерористичній операції», відзнакою Головного управління розвідки Міністерства оборони України – медаль «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня, державною нагородою України – орден «За мужність» III ступеня, відзнакою Збройних Сил України – почесний нагрудний знак «Срібний хрест».
Національна поліція України
