Владислав Волянський: Моя професія пов'язана зі страхом
20-річний Владислав Волянський – чи не наймолодший сапер ДСНС Житомирщини. Йому було всього вісімнадцять, коли вирішив опанувати таку небезпечну професію:
«З початком війни захотів максимально допомагати нашій державі та ЗСУ. Знищуючи боєприпаси, якими ворог засіяв нашу землю, намагаюся бути корисним».
За час служби сапер пережив чимало нових вражень. Він зізнається – як тільки-но почав заглиблюватися в усі тонкощі справи, його охопив сильний страх за власне життя. Бо, теоретичні знання – це одне, а от реальна практика дозволила зрозуміти всі ризики цієї професії.
«Однак із кожним новим практичним заняттям я ставав впевненішим у своїх діях. Головне – дотримуватися інструкцій», – говорить він.
Менше ніж рік спеціального навчання, потім стажування – і Владислав вирушив на свою першу ротацію до Херсонщини. Раніше він бачив війну тільки по телевізору, а тепер на собі відчув увесь тягар роботи під звуки вибухів. На власні очі побачив він і обсяги руйнувань:
«Вразила розруха, спричинена війною. Також там постійно прилітало, бо було близько до лінії зіткнення. Не було такого дня, щоб ти прокинувся і все спокійно. Вибухи щоденно, особливо зранку та вночі».
Товариші по службі кажуть, що Владислав має бажання вчитися та вже добре реалізовує свій потенціал і професійні навички під час виконання бойових завдань. На сьогодні 20-річний сапер вже має дві ротації з гуманітарного розмінування на Херсонському напрямку.
«Моя професія пов’язана зі страхом. Маємо завжди бути готовими до найгіршого. Найскладніше працювати з протипіхотними та протитанковими мінами, вони дуже непередбачувані, бо реагують на рух та можуть здетонувати будь-якої миті», – розповів сапер.
Попри всі ризики, роботу Владислав виконувати не боїться та й мотивації йому не бракує:
«Це найменше, що сьогодні я можу зробити для людей і моєї країни. Хоча й не зі зброєю в руках, але роблю все від мене залежне аби скоріше настала Перемога».
ДСНС України
