Оговтався від смертельного поранення та виборює місце на Паралімпіаді: історія гвардійця Володимира Товкиса (ВІДЕО)
Військовослужбовець Національної гвардії України Володимир Товкис - яскравий приклад того, як вижити після поранення в голову і в подальшому досягти успіху в спорті.
У 2019 році Володимир із побратимами були на одній із найгарячіших точок фронту - на Світлодарській дузі. До ворога близько 100-160 метрів. Гвардієць спостерігав за ворогом, у тепловізорі побачив рух, після цього кинувся до зброї. Нажаль, більше військовослужбовець нічого не пам'ятає. Куля прошила голову Володимира, він втратив свідомість та впав у кому.
"Коли туди їхав, то думав, що поранення може бути, але якесь легеньке, як у якомусь фільмі: в руку десь чи в ногу "по-касатєльной". Потім зеленкою замажуть і будеш бігати. Потім ще два-три місяці засинав із таким відчуттям: це - сон, я зараз прокинусь і все буде добре, я буду далі бігати. А це просто якийсь кошмар, в який я не вірив", - розповідає нацгвардієць.
Та навіть після такого важкого поранення Володимиру вдалося вижити, пройти реабілітацію і навіть взяти участь у спортивних змаганнях. Чоловік розповідає, в інтернеті знайшов гвардійця зі схожим пораненням. Це був Ігор Галушко. Він дістав наскрізне кульове поранення в голову під час евакуації побратима 10 квітня 2017 року під Мар’їнкою на Донеччині. Надихаючись прикладом Ігоря, Володимир продовжив своє відновлення. Боєць зізнається, він бачив наочно, як його може змінити реабілітація і тренування, адже Галушко теж брав участь у "Іграх Нескорених" - міжнародних спортивних змаганнях серед поранених військовослужбовців.
"Я така запальна людина, що якщо десь побачив щось, то йду до цілі. Рухова активність сприяє відновленню, адже під час занять пропрацьовуєш і розробляєш м’язи, вони стають еластичнішими. У моєму випадку - нейротравми - чим більше повторюєш рух, тим краще він відточується. Як маленька дитина, яка навчається повзати, потім ходити, потім бігати", - розповів Володимир.
Таким чином від просто реабілітації він перейшов і до сильніших навантажень - тренувань для участі в "Іграх нескорених".
"В команду "Invictus" людина може потрапити лише одного разу, а в іншу можеш потрапити хіба тренером. Адже у нас багато ветеранів, щоб кожен відчув дух змагань за кордоном.Тому, якщо ти потрапив у команду, то працюй, викладайся на 100, на 200 відсотків, а потім будеш відпочивати", - каже Володимир.
Володимир Товкис привіз медалі в Україну з таких дисциплін: стрільба з лука, веслування на тренажерах та метання диска. Загалом у бійця три золота і одна бронза. За словами гвардійця, нині намагається потрапити у паралімпійську команду стрільби з лука. Каже, ніхто з паралімпійців у цьому виді спорту не стріляє зубами. Причина у відстані до мішені. Якщо на "Іграх Нескорених" спортсмени стріляли на 18 метрів, то на паралімпійських є дистанції аж до 70 метрів.
Зараз гвардієць продовжує тренуватися, щоб потрапити на Паралімпіаду від України. Від майже смертельного поранення у голову до повернення на службу та боротьби за місце на Паралімпіаді пройшло близько 5 років.
Про силу духу та характеру, щирість любові та дружби, професіоналізм та відданість справі, невтомну працю, яка допомагає здолати будь-які перешкоди - дивіться в матеріалі.
Національна гвардія України
