Одеська слідча Єлизавета Гурчак: про окупацію Херсона, роботу в поліції та відважність українських жінок
Повномасштабна війна застала нашу колегу під час навчання у поліцейському виші на Херсонщині. Окупація, евакуація, отримання диплому, документування наслідків екоциду росіян після підриву Каховської ГЕС, злочинів проти мирного населення на півдні України – шлях зовсім юної, цілеспрямованої та відданої своїй справі поліцейської.
Народилась і виросла Ліза у селі Херсонської області. Батько поліцейської, який завжди був для неї прикладом – колишній працівник правоохоронних органів та учасник АТО. Тож, після закінчення школи вона не вагалась щодо вибору професії – в 2019 році вона вступила до поліцейського вишу. На третьому курсі навчання нашу колегу застала війна, а згодом ворог увійшов і до Херсону.
«Два місяці ми з сестрою перебували в окупації. Це були страшні часи – повз наш будинок у місто заходила ворожа техніка, вулицями ходили безліч військовослужбовців рф. Ми намагалися без необхідності не виходити з дому, аби не наражати себе на небезпеку», - згадує Єлизавета Гурчак.
Через деякий час Єлизаветі все ж вдалося виїхати до міста Одеси. Маршрут евакуації поліцейська згадує з сумом: невідомість, більше десятка блокпостів, фільтраційні заходи агресора – це була найстрашніша подорож в її житті. По приїзду в Одесу, юна курсантка закінчила навчання, отримала диплом і повернулася вже до деокупованого Херсону працювати слідчою.
На початку служби поліцейську спіткало нове випробування - ворог підірвав Каховську ГЕС. Через затоплення великої площі території постраждало місцеве населення, тварини, будинки, вода руйнувала все на своєму шляху. Ліза розповідає, що звертаючи увагу на масштаби трагедії, вона не зламала людей, а навпаки згуртувала їх допомагати одне одному. Працівники поліції і ДСНС евакуйовували місцевих жителів, а молода слідча разом з колегами документувала російські злочини. Наша колега збирала докази за фактом екоциду спричиненого підривом Каховської ГЕС, фіксувала наслідки підтоплень та ступінь пошкоджень житлових помешкань і споруд, опитувала людей.
«Разом зі слідчими у складі слідчо-оперативної групи ми також виїжджали на місця обстрілів та фіксували воєнні злочини окупантів. За півтора роки служби на Херсонщині: щоденні удари КАБами, FPV-дронами, руйнування, поранені та загиблі - були реаліями нашого життя. Виконуючи свою роботу, ми документували кожен російський злочин, щоб після перемоги ворог поніс справедливе покарання. На одному з таких виїздів, ми виявили двох жінок, за попереднім повідомленням – загиблих, про з’ясувалось, що одна з них жива. Тож ми негайно наклали турнікети на місця поранень та викликали швидку. Радість тоді переповнювала - адже це врятоване людське життя», - розповідає слідча.
Ще один спогад Єлизавети – випадок, коли ворожий безпілотник взяв ціль на автівку слідчо-оперативної групи, в складі якої перебувала її подруга. Ворог переслідував транспортний засіб, і коли водій різко змінив напрямок руху, дрон в цей час впав та вибухнув в п’ятдесяти метрах від автомобіля.
Лейтенант поліції Єлизавета Гурчак разом з чоловіком, який також працює в поліції інспектором криміналістом, й надалі продовжують службу. Вони разом фіксували злочини росії в Херсоні, а наразі пліч-о-пліч працюють в Одесі.
Національна поліція України
