Початок обстрілів критичної інфраструктури
Удари по критичній інфраструктурі України під час російсько-української війни — воєнний злочин, скоєний російськими військовими під час повномасштабного військового вторгнення в Україну, аби примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах. Зазнавши нищівної поразки в боях за Київ, Чернігів, Суми та Харків, Російська Федерація вдалася до відвертого тероризму: від 11 вересня 2022 року почерговими хвилями завдавала масованих та методичних ракетних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України аж до весни 2023 року.
За словами тодішнього заступника Міністра внутрішніх справ Євгенія Єніна станом на кінець листопада 2022 року, російські військові знищили чи пошкодили понад 700 життєво важливих споруд — аеропорти, мости, нафтобази, трансформаторні підстанції та електростанції, тощо.
На думку голови НЕК «Укренерго» та експертів у галузі енергетики, задум російських військових полягав у тому, аби шляхом знищення ключових трансформаторних підстанцій розбити енергосистему України на ізольовані острови та завадити перетоку електричної енергії між регіонами. Тому окрім власне самих військових, у підготовці ударів брали участь й російські енергетики.
Станом на26 січня 2023 року від ударів загинули не менше 134 цивільних громадян і були поранені ще близько 380.
➤ 11 вересня 2022 року
Ліквідація пожежі на Харківській ТЕЦ-5 після російського обстрілу.
Надвечір неділі 11 вересня 2022 року, за даними Повітряних сил ЗСУ, ворог здійснив 12 пусків крилатих ракет морського та повітряного базування — «Калібр» та Х-101. Українським ППО вдалось знищити 9 із 12 ракет, однак росіянам вдалось обстріляти Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, внаслідок чого було знеструмлено 40 підстанцій різної напруги, відімкнено 2 повітряні лінії 750 кВ, 5 повітряних ліній 330 кВт. Також була обстріляна Харківська ТЕЦ-5, частково зруйнована адміністративна будівля, виникла величезна пожежа.
Під час обстрілів загинули 4 енергетиків, троє — дістали поранення. Сотні тисяч споживачів залишались без світла на Полтавщині, Дніпропетровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині.
Проте електропостачання вдалось відновити у доволі стислі терміни. У відповідь на обстріл Президент України Володимир Зеленський написав у фейсбуці допис «Без вас»:
Ви досі думаєте, що ми «адін народ»?
Ви досі думаєте, що зможете нас налякати, зламати, схилити до поступок?
Ви справді так нічого й не зрозуміли?
Не зрозуміли, хто ми? За що ми? Про що ми?
Читайте по губах:
Без газу чи без вас? Без вас.
Без світла чи без вас? Без вас.
Без води чи без вас? Без вас.
Без їжі чи без вас? Без вас.
Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші «дружба й братерство».
Але історія все розставить по місцях.
І ми будемо з газом, світлом, водою та їжею.. і БЕЗ вас!
______________________
➤ 10—19 жовтня 2022 року
Наслідки удару по Київській ТЕЦ-5
10 жовтня 2022 року російські війська завдали масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БПЛА типу «Shahed-136». Від обстрілів загинули 23 особи, іще 100 — поранено.
Станом на 11 годину ранку 10 жовтня внаслідок ударів пошкоджено 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві. Частину областей знеструмлено. Укренерго повідомила, що у деяких містах і населених пунктах країни можливі перебої з електропостачанням. Усього протягом 10 жовтня та під час менш потужних обстрілів у два наступні дні, ракетними ударами пошкодили 28 об'єктів енергетичної інфраструктури. Ракетні удари продовжилися наступного дня, принаймні 28 ракетних ударів було завдано 11 жовтня.
Російська влада робила хибні заяви, що обстріл став відповіддю на вибух на Кримському мосту: насправді ракетні удари готувалися заздалегідь. На це вказувало спільне розслідування видань Bellingcat, The Insider і Der Spiegel про Головний обчислювальний центр ЗС РФ, підрозділ якого займається наведенням ракет.
Протягом наступного тижня, до 18 жовтня, ракетами та дронами-камікадзе росіяни уразили та пошкодили 408 об'єктів інфраструктури, із них понад 45 — об'єкти енергетичної інфраструктури, також відомо про пошкодження 180 житлових будників.
Часті обстріли енергетичної інфраструктури протягом наступних днів, а надто 19 жовтня, завдали помітної шкоди. Національний оператор НЕК «Укренерго» був змушений вдатися до планових вимкнень споживачів. Імовірно, з настанням холодів частота вимкнень може зрости.
22 жовтня 2022 року російські війська завдали наступного масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували крилаті ракети повітряного та морського базування. Було завдано 33 ракетних удари, з яких 18 ракет було перехоплено ППО а 15 влучили по важливих енергетичних спорудах у Кропивницькому і Голованівському районах Кіровоградщини, по енергообʼєкту Одеської області та міста Рівне.
Вранці 31 жовтня 2022 року відбувся черговий кількісний ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Російські військові здійснили кілька хвиль ракетних атак по життєво важливих спорудах України. Всього запустили 78 ракет. Із літаків-ракетоносців стратегічної авіації Ту-95/Ту-160 випустили 55 крилатих ракет Х-101 та одну Х-59 з півночі Каспійського моря та з району Волгодонська (Ростовська область). Сили та засоби Повітряних сил знищили 44 крилаті ракети. Окрім того, росіяни завдали ударів 22 ракетами з комплексу С-300 та застосували 5 безпілотників.
Цим нападом росіяни пошкодили 18 об'єктів (переважно енергетики) у 10 областях, знеструмили ділянки залізниці та сотні населених пунктів у семи областях України.
Удари російськими ракетами засвідчено в Київській, Кіровоградській, Запорізькій, Чернівецькій, Черкаській, Харківській областях, на Вінниччині збита ракета впала на цивільні будівлі. Росіяни завдали ракетні удари по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС.
Внаслідок ударів по об'єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80 % споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом.
Крилаті ракети порушили повітряний простір Молдови. Уламки однієї збитої ракети впали поблизу Дністровської ГЕС — в селі Наславча, в багатьох будинках вибило вікна. Того ж дня Міністерство закордонних справ Молдови викликало російського посла й оголосило одного співробітника персоною нон ґрата.
15 листопада 2022 року російські військові здійснили четвертий масований ракетний удар по енергетичним спорудам України, який за кількістю випущених ракет — близько 100 одиниць, перевершив обстріл 10 жовтня з 84 ракетами.
Зі стратегічних бомбардувальників Ту-95, Ту-160 з району Каспію та Ростовської області були випущені ракети типу Х-101 та Х-555. Водночас, з акваторії Чорного моря були випущені ракети типу «Калібр». На відміну від обстрілу 10 жовтня цього разу на бойовому чергуванні українських військ були ЗРК IRIS-T SLM та NASAMS.
У низці областей: Полтавській, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Харківській повітряна тривога тривала понад 5 з половиною — майже 6 годин. За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України.
23 листопада 2022 року російські військові здійснили черговий масований удар по об'єктах енергетичної інфраструктури України. З літаків-ракетоносців Ту-95МС та ракетних катерів в акваторії Чорного моря було випущено 70 ракет Х-101/Х-555 та «Калібр». Силам протиповітряної оборони вдалося збити 51 ракету та ще 5 баражуючих боєприпасів «Ланцет».
Через пошкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Аварійний захист спрацював на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично вимкнені. Також було знеструмлено більшість теплових та гідро- електростанцій. Через відімкнення всіх АЕС від енергомережі відновлення живлення в країні тривало порівняно довше.
Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня, 24 листопада. Лише Запорізька АЕС лишилась працювати на дизель-генераторах.
Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін.
Через ракетний удар по об'єкту критичної інфраструктури поруч з Вишгородом постраждали 6 енергетиків. Унаслідок обстрілів також зруйновано приватний будинок у Фастівському районі. В Києві та області загинуло чотири особи, серед них 17-річна дівчина. Також через ракетні удари постраждали 27 людей.
У місті Києві зупинено постачання води, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв та фунікулера. Було повністю знеструмлено місто Львів. В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників. Понад 85 % потягів «Укрзалізниці» затримались в дорозі на понад годину та більше. Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту в пункті пропуску «Солотвино» (на кордоні з Румунією), та в пунктах пропуску «Косино» і «Дзвінкове» (на кордоні з Угорщиною). Через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова.
Внаслідок обстрілів була порушена цілісність енергосистеми, возз'єднати її вдалось лише о 4-ї ранку наступного дня, 24 листопада. Всього по всій країні внаслідок ракетного обстрілу за даними Національної поліції станом на 24 листопада загинуло десятеро осіб, серед них двоє дітей, іще 52 особи зазнали поранень. Згодом в лікарні загинула сьома людина внаслідок удару по Вишгороду.