FIMI in Ukraine: Комунікаційники МВС покращили знання щодо методів протидії іноземним маніпуляціям в інфопросторі
Департамент комунікації МВС за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) організував навчальну конференцію «FIMI in Ukraine» для комунікаційних підрозділів Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Головного сервісного центру МВС та Державної міграційної служби. Учасники заходу поглибили знання щодо іноземних маніпуляцій інформацією та впливів, а також засобів виявлення та протидії цим небезпечним явищам.

Для чого вивчати FIMI
У вітальному слові керівник відділу зв’язків із громадськістю КМЕС Йоханнес Ругер розповів про комунікаційну діяльність консультативної місії та висловив готовність у подальшій співпраці з Міністерством та органами системи МВС:
“Консультативна місія Європейського Союзу в Україні вже 10 років співпрацює з Міністерством внутрішніх справ та його підрозділами. КМЄС — єдина цивільна місія ЄС, що має окрему команду, яка спеціалізується на стратегічних комунікаціях. Її основна задача — підтримка та супровід партнерів у сфері страткому. Для цього ми сприяємо розробці комунікаційних стратегій, організовуємо тренінги й інші навчальні заходи, а також передаємо необхідне для роботи обладнання”.

Заступниця директора Департаменту комунікації МВС України Вікторія Пивоварова зауважила, що FIMI несе загрозу для національної безпеки через інформаційні атаки, пропаганду, психологічні операції та інші методи впливу, які містить у собі це явище, тож комунікаційні підрозділи системи МВС мають вчасно розпізнавати та реагувати на такі виклики.

Поява поняття FIMI в стратегічних комунікаціях ЄС
Керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО Кирило Вікторов представив учасникам конференції презентацію «FIMI як явище: ключові поняття та інструментарій».
«FIMI (Foreign Information Manipulation and Interference) — абревіатура, яка містить наступний зміст: іноземні інформаційні маніпуляції та втручання в інформаційний простір. Уперше про явище та загрозу FIMI публічно заявив Європейський Союз у 2022 році, зокрема, у своєму офіційному документі «Стратегічний компас ЄС», — повідомив Кирило Вікторов.

У своїй презентації він розповів із чого складається FIMI-інцидент, ознаки маніпулятивного контенту та методи впливу FIMI на свідомість суспільства, їхню мету та небезпеку, яку вони створюють. А також стисло представив методи боротьби з ними на прикладі реальних кейсів.
FIMI в Україні та світі
Представник кібердепартаменту Служби безпеки України, полковник Олександр Мельніченко розповів слухачам про джерела FIMI, український досвід виявлення та протидії:
«FIMI не з’являється саме по собі. Є конкретні країни, які є джерелом цього явища. Хоча цей термін заснував та використовує ЄС, багато в чому концепція FIMI існує саме завдяки українському досвіду виявлення та протидії ворожим інформаційним впливам як мінімум із 2014 року».

Він зауважив, що ворог прописує застосування інформаційних впливів у своїх офіційних внутрішньополітичних документах для формування осередків лобіювання та пропагування своїх прагматичних інтересів у світі. Також наголосив на небезпечних тактиках ворога, які він застосовує в інформаційному полі.

Водночас доповідач підкреслив, що ворожі країни часто створюють дублікати сайтів державних установ, тому комунікаційним підрозділам необхідно уважно моніторити медіаполе і, у разі виявлення, одразу повідомляти відповідні правоохоронні органи.
Стратегії комунікації з “Глобальним Півднем”
Ілля Панфілов, керівник групи експертів зі стратегічних комунікацій з країнами «Глобального Півдня» при Міністерстві закордонних справ України, розповів, що в 2022 році була проголошена «Стратегія нових горизонтів», яка передбачала просування національних інтересів України в усіх куточках світу, зокрема в країнах «Глобального Півдня». У 2023–2024 роках це маніфестувалося у затвердженні двох комунікаційних стратегій, які визначають основні засади взаємодії з країнами Африки, а також Латинської Америки та Карибського басейну, і є логічним продовженням політичних та економічних стратегій України із взаємодії з цими регіонами.

У своїй доповіді він розповів, що в рамках втілення комунікаційних стратегій для країн «Глобального Півдня» проведено низку масштабних інформаційних кампаній, які ґрунтуються на просуванні виключно правдивої інформації про Україну.

Досвід медіааналізу та оперативного моніторингу Нацполіції
Начальник Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України Роман Бутко представив слухачам презентацію «Розвиток аналітичних спроможностей правоохоронних органів».
У своїй доповіді він розповів про види аналітичних продуктів та наголосив на важливості своєчасного виявлення комунікаційниками першого джерела інформації або дезінформації, передачі такої інформації в компетентні органи для подальшого аналізу та реагування на інформаційні атаки.
«Інформація від першоджерела набуває найшвидшого розголосу, тому від своєчасності реагування на ту або іншу інформацію залежить сприйняття та подальша реакція суспільства», — зазначив спікер.

Доповідач розповів про основні принципи OSINT (розвідка на основі відкритих джерел), яка передбачає пошук та використання військової, політичної, економічної та іншої інформації з відкритих джерел.

Учасники конференції активно брали участь в обговоренні презентацій спікерів та ставили їм питання щодо ефективних інструментів реагування на дезінформацію, методів протидії маніпуляціям, про засоби коректної та ефективної обробки візуальних матеріалів тощо.

Департамент комунікації МВС України