Чотири години протистояння: прикордонники тримали оборону проти 30 окупантів
Бій на Куп’янському напрямку, який тривав чотири години, став справжнім випробуванням на стійкість і злагодженість для чотирьох прикордонників бойового підрозділу комендатури швидкого реагування 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого. Проти них наступали понад 30 російських окупантів, які атакували десантом, під прикриттям бронетехніки та з використанням скидів боєприпасів із безпілотників.
Андрій, позивний «Київстар», разом із побратимами помітив ворога ще на підходах. «Ми зайшли на позиції за кілька днів до штурму. Спочатку було відносно спокійно, але того ранку все змінилося. Ще тільки сіріло на дворі, сонце ще не встало. У тепловізор я побачив перший силует ворога і відразу відкрив вогонь на ураження. Це був лише початок», – розповідає він.
Далі окупанти атакували хвилями, висаджуючи десант із бронетехніки. Проте прикордонники діяли чітко й злагоджено, використовуючи кожну можливість для вогневого ураження ворога.
«Ми знищували десант з усієї наявної зброї. Кожен із нас розумів свою роль і виконував її без жодних сумнівів. Саме це допомогло вистояти», – згадує Андрій.
Попри чисельну перевагу ворога, оборонці не дали йому шансів прорвати позицію. У результаті бою ліквідовано 22 окупантів та поранено дев’ятьох. А ще знищили одну бронемашину росіян. Підпускали їх близько, щоб точно уразити.
Ключовим фактором успіху стала злагодженість дій і досвід одного з побратимів – прикордонника з позивним «Знахар». Для нього це вже третя ротація в зоні бойових дій, і його впевненість допомагала команді залишатися міцною навіть у найгарячіші моменти.
«Цей бій ми виграли не лише завдяки влучності чи стійкості, а завдяки командній роботі. Кожен із нас знав, що на нього розраховують, і це додавало сил», – зазначає Андрій.
Попри поранення в руку, Андрій продовжував бій до кінця.
Про себе я тоді не думав. Головне було втримати позицію, триматися разом із хлопцями. Ми знали, що тільки так зможемо вижити й перемогти. Хлопці й зараз на позиціях, тримаються. Постійно питаю за них», – зазначає він.
Нині Андрій після поранення проходить лікування. «Поранення легке, - каже, - підлікуюся - і до справи».
Ця історія – приклад того, як четверо українських прикордонників змогли зупинити ворога, що значно переважав у кількості. Завдяки злагодженості, мужності та досвіду вони не лише втримали позицію, а й завдали окупантам значних втрат.
Державна прикордонна служба України
