СТРАТЕГІЯ
громадської безпеки та цивільного захисту України

Загальні питання

1. Ця Стратегія визначає напрями державної політики щодо захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів суспільства та держави від загроз у сферах громадської безпеки та цивільного захисту, а також цілі, пріоритети та очікувані результати їх досягнення.

2. Цю Стратегію розроблено з метою реалізації Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392, виконання зобов’язань, узятих Україною згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та за результатами огляду громадської безпеки та цивільного захисту.

3. Цю Стратегію розроблено відповідно до положень Конституції України, Кодексу цивільного захисту України, Законів України “Про національну безпеку України”, “Про Національну поліцію”, “Про Національну гвардію України”, “Про Державну прикордонну службу України”, “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, інших актів законодавства.

4. Ця Стратегія ґрунтується на таких принципах:

верховенство права та законність;

пріоритетність прав і свобод людини та відсутність дискримінації за
будь-якою ознакою;

пріоритетність превентивних заходів;

стимулювання особистої відповідальності людини за формування безпекового середовища;

наукова обґрунтованість підходів до формування безпекового середовища;

комплексний підхід до формування безпекового середовища;

інституційна ефективність та міжсекторальна взаємодія суб’єктів формування та реалізації державної політики у сфері громадської безпеки та цивільного захисту, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства та приватного сектору для досягнення цілей цієї державної політики.

5. У цій Стратегії терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законі України “Про національну безпеку України” та інших актах законодавства.

Пріоритети національних інтересів у сфері
громадської безпеки та цивільного захисту

6. Пріоритетами національних інтересів у сфері громадської безпеки та цивільного захисту є:

утвердження конституційного імперативу щодо розгляду людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки як найвищої соціальної цінності в Україні;

розбудова України як безпечної держави, де визнається і діє принцип верховенства права, держава захищає громадян і суспільство;

послідовна реалізація системних підходів у сфері громадської безпеки та цивільного захисту;

інтеграція України в європейський та євроатлантичний безпековий простір.

7. Реалізація пріоритетів здійснюється за такими напрямами:

посилення спроможностей сил громадської безпеки та цивільного захисту;

захист особи та суспільства від правопорушень, забезпечення відновлення порушених прав, відшкодування заподіяної шкоди;

створення безпечних умов життєдіяльності людини, розбудова ефективної системи цивільного захисту.

Наявні та потенційні загрози, тенденції та проблеми у сферах
громадської безпеки та цивільного захисту

8. Результати аналізу криміногенної ситуації, стану техногенної і природної безпеки, загроз соціального та воєнного характеру на фоні кардинальних трансформацій та зміни геополітичної конфігурації, що проводився під час здійснення огляду громадської безпеки та цивільного захисту, та оцінки готовності сил і засобів громадської безпеки та цивільного захисту свідчать про наявність ряду загроз, негативних тенденцій та проблем.

Загрози

9. Одним з найбільш небезпечних є комплекс таких криміногенних загроз та пов’язаних з ними факторів:

1) низький рівень добробуту людей, що викликає в частини населення зневіру і невпевненість у майбутньому, провокує радикальні настрої та спричинені ними прояви насильства, у тому числі домашнього насильства за ознакою статі, сексуального насильства (в умовах збройного конфлікту та в мирний час). Укорінення радикальних настроїв стає основою для політичного насильства;

2) залучення до протиправного способу життя частини дітей та молоді, насамперед до насильницьких, хуліганських та вандалістських дій;

3) зневага до права власності, гідності та фізичної недоторканості особи, що є загрозливим явищем. При цьому значна частина посягань проти власності залишається латентною. Викликає занепокоєння значне поширення використання Інтернету під час учинення корисливих кримінальних правопорушень, насамперед шахрайства;

4) економічні та податкові кримінальні правопорушення в сукупності з факторами тінізації сфер підприємницької діяльності та зайнятості, що завдають масштабних збитків. Тіньове підприємництво створює додатковий фактор віктимізації осіб, які ним займаються, у частині вчинення щодо них корисливо-насильницьких кримінальних правопорушень, насамперед розбоїв, грабежів та вимагання;

5) напруженість криміногенної ситуації, що суттєво посилює наявність у незаконному обігу значних обсягів вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв і речовин. Кількість кримінальних посягань, пов’язаних з незаконним обігом зброї, залишається стабільно високою. Великий сегмент у незаконному обігу вогнепальної зброї становить вогнепальна зброя, що нелегально потрапляє із зони проведення операції Об’єднаних сил. Досить значною є кількість вибухових пристроїв, що перебувають у незаконному обігу та застосування яких з протиправною метою або необережне поводження з якими спричиняє смерть чи травмування;

6) серйозні перешкоди для нормального функціонування соціально значимої інфраструктури, насамперед транспортної, медичної, навчальної та торговельно-розважальної, що спричинені завідомо неправдивими повідомленнями про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Заходи з евакуації людей з приміщень об’єктів відповідних видів інфраструктури та тривалі перерви в їх функціонуванні спричиняють також значну фінансово-матеріальну шкоду їх власникам або керівним суб’єктам;

7) поширення організованої злочинності, що становить високу загрозу громадській безпеці. Кількість виявлених організованих груп та злочинних організацій значною мірою відображає активність правоохоронних органів у протидії організованій злочинності, а не масштаб дійсного її поширення, ураховуючи традиційно високий рівень її латентності. Окремі сегменти легальних та переважну більшість нелегальних видів діяльності, насамперед торгівлю людьми, незаконний обіг наркотиків та організацію нелегальної міграції, контролюють організовані групи, злочинні організації та спільноти, у тому числі ті, що утворені за етнічною ознакою або діють на транснаціональному рівні;

8) втягнення до сфери традиційно контрольованої організованою  злочинністю торгівлі людьми значної частини молодих жінок з метою сексуальної експлуатації та залучення до заняття проституцією, що становить загрозу вкрай негативних криміногенних соціально-психологічних та соціально-демографічних наслідків у віддаленій перспективі. Зазначена протиправна діяльність характеризується високою латентністю, проте експертні оцінки засвідчують високий рівень кримінальної активності, пов’язаної з торгівлею людьми. Україна одночасно є державою походження, призначення та транзиту мігрантів, територією руху міграційних потоків різних за характером, спрямуванням та масштабом (обсягом);

9) загострення міграційної ситуації — міграційна криза в державах —членах ЄС, що впливає на формування каналів нелегальної міграції в цілому ряді регіонів світу, підвищення рівня міграції з політично нестабільних держав, а також масова трудова міграція громадян України до інших країн. Потужними факторами загострення міграційної ситуації також є відсутність контролю за значною ділянкою державного кордону в Донецькій та Луганській областях, збройна агресія Російської Федерації проти України та пов’язані з нею загрози.

10. Потенціал криміногенних загроз підсилюється такими факторами, пов’язаними з гібридною війною:

1) намагаючися відновити повною мірою свій вплив в Україні, Російська Федерація продовжує агресію, посилює розташоване на тимчасово окупованих територіях України угруповання військ, сил та його наступальний потенціал, що свідчить про те, що загроза військового вторгнення залишається. Поряд із воєнними засобами держава-агресор системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні засоби та кіберзасоби;

2) залишається суттєвим загрозливим фактором мінна небезпека, а саме наявність мін, снарядів, що не вибухнули, та інших вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території держави із часів Другої світової війни, особливо на території Донецької та Луганської областей, унаслідок військової агресії проти України. Цивільне населення зазначених областей постійно перебуває під загрозою застосування зброї по населених пунктах;

3) зберігаються напруженість на всій ділянці українсько-російського державного кордону, загроза з боку Російської Федерації вільному судноплавству в Чорному та Азовському морях, Керченській протоці, тривають провокаційні дії на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією України;

4) водночас заходи гібридної війни здійснюються переважно невійськовими засобами, які мають на меті дестабілізацію ситуації та створення контрольованого ззовні хаосу в Україні. Для цього Російська Федерація за допомогою деструктивної пропаганди та розвідувально-підривної діяльності спеціальних служб намагається розпалювати в Україні ворожнечу, сепаратистські настрої, провокувати посилення соціальної напруги, конфлікти, масштабні порушення громадського порядку. При цьому у своїх інтересах держава-агресор широко використовує представників кримінального середовища та корумпованих працівників органів державної влади  та місцевого самоврядування. Держава-агресор провокує резонансні кримінальні правопорушення у громадських місцях та соціальні конфлікти, зокрема для погіршення загального стану громадської безпеки та відповідно міжнародного іміджу України;

5) непоодинокими є факти явно навмисного співпадіння за місцем і часом різнополярних масових заходів та провокування конфліктів з боку їх учасників. Загостренню ситуації під час проведення масових заходів сприяють провокування штовханини між їх учасниками, застосування піротехнічних засобів, фарб, речовин із неприємним запахом, предметів, які можуть використовуватися для заподіяння тілесних ушкоджень. Загроза спровокованого ззовні переростання мирних зібрань та масових заходів в організовані масові заворушення поєднується з розпалюванням антиукраїнських настроїв у місцях компактного проживання національних меншин, особливо на релігійному, культурному та мовному ґрунті. Такі загрози на фоні низького рівня добробуту в поєднанні із спровокованими акціями політичного характеру, випадками блокування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, страйками стають підґрунтям для непокори органам державної влади, у тому числі такої, що може переростати в групові порушення громадського порядку і масові заворушення, та активізації діяльності незаконних збройних формувань, поширення політичного екстремізму, тероризму;

6) значну частку зареєстрованих проявів тероризму на території Донецької та Луганської областей становлять випадки застосування зброї представниками незаконних збройних формувань підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України. Разом з тим ескалація розв’язаної Російською Федерацією гібридної війни проти України несе загрозу здійснення терористичних актів та диверсій на всій території країни. Для їх учинення цілком імовірним може бути використання парамілітарних формувань, які діють не тільки в районі проведення операції Об’єднаних сил, а і у мирних регіонах держави та постійно створюють загрози застосування сили у конфліктних ситуаціях, спровокованих соціально-економічними факторами. При цьому російська окупаційна адміністрація на тимчасово окупованих територіях послідовно створює сприятливі умови для посилення впливу криміногенних факторів на території України в поєднанні з посиленням репресивного тиску на громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Зазначені загрози підсилюються наявністю на території України значної кількості найбільш уразливих об’єктів можливих терористичних посягань, насамперед об’єктів критичної інфраструктури, інфраструктури життєзабезпечення і транспортної інфраструктури, а також інтенсивним розвитком та значним поширенням використання безпілотних повітряних суден. Таке становище, особливо в контексті подій на тимчасово окупованих територіях, створює передумови для налагодження терористичними угрупованнями зв’язків з міжнародним тероризмом і транснаціональною організованою злочинністю та подальшої ескалації напруженості в державі;

7) гібридні та воєнні загрози посилюються внаслідок інтенсивного створення на території держави-агресора нових систем озброєнь, нових матеріалів, розширення сфери застосування робототехніки, безпілотних літальних апаратів, постійного удосконалення методів збройних конфліктів.

11. Особливої актуальності набувають кіберзагрози, зокрема:

1) масштаби і темпи поширення незаконної діяльності в кіберпросторі постійно зростають. Держава-агресор з метою досягнення суспільної дестабілізації все частіше використовує кібернетичні можливості, включаючи кібератаки, кібершпигунство та кібервплив;

2) кіберможливості широко використовуються в операціях онлайн-впливу, спрямованих насамперед на свідомість громадян з метою посилення соціальної напруги, поширення ворожнечі, підриву довіри до державних інституцій, дискредитації політиків, поширення різноманітної дезінформації, маніпулювання даними, учинення хакерських атак.

12. Протягом 2020 і 2021 років надзвичайної небезпеки набув фактор пандемій та біологічних загроз, зокрема:

1) поширення пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, стало одним з основних факторів впливу на економічні процеси та безпекову ситуацію в державі. Крім прямих негативних наслідків — значної кількості загиблих та постраждалих від медико-біологічної надзвичайної ситуації державного рівня, непрямим наслідком пандемії стало відволікання від роботи великої кількості правоохоронців, які разом з медичними працівниками забезпечують протиепідемічні заходи;

2) пандемія виявила системні проблеми у сфері охорони здоров’я, біобезпеки та соціального захисту, недостатню готовність до реагування на таку медико-біологічну надзвичайну ситуацію. Подальший перебіг пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та можливі спалахи інших інфекційних хвороб призводять до зростання показників смертності та інвалідності, негативно впливають на економічний розвиток, зайнятість та рівень життя населення, що може призвести до посилення соціальної напруги, а також на фоні поширення радикальних настроїв в умовах скрутного матеріального становища населення та його депресивних настроїв унаслідок тривалих карантинних обмежень — до масштабних акцій протесту, які можуть переростати в масові порушення громадського порядку та провокувати інші правопорушення.

13. Рівень загроз техногенного характеру залишається високим, а саме:

1) збільшується кількість пожеж у будівлях і спорудах різного призначення;

2) погіршується технічний стан промислових та інфраструктурних об’єктів, особливо об’єктів критичної інфраструктури. Загрози для них посилюються через низький рівень захищеності від фізичних та кібернетичних загроз, недостатню спроможність протистояти таким загрозам. Це значною мірою обумовлено зношеністю таких об’єктів, відсутністю інвестицій в їх оновлення, а також непоодинокими випадками несанкціонованого втручання в їх функціонування. У своїй сукупності ці фактори суттєво впливають на збільшення кількості надзвичайних ситуацій, пов’язаних із сферою життєзабезпечення населення;

3) погіршення технічного стану об’єктів транспортної інфраструктури, транспортних засобів, гідротехнічних споруд значною мірою так само пов’язане з їх зносом і призводить до зниження рівня безпеки під час їх експлуатації, підвищення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

4) рівень аварійності на автошляхах залишається високим. Щороку в Україні тисячі людей гинуть у дорожньо-транспортних пригодах і десятки тисяч отримують тілесні ушкодження. Число загиблих і травмованих унаслідок дорожньо-транспортних пригод залишається одним з найбільших серед європейських країн. Ці втрати істотно впливають як на життя людей, так і на економіку країни;

5) зростання техногенного навантаження вкрай негативно впливає на навколишнє природне середовище, що на фоні наслідків глобальної зміни клімату призводить до збільшення масштабних пожеж у природних екосистемах. Погіршення стану навколишнього природного середовища спричиняє загрозу виникнення стихійних лих і катастроф, які можуть призвести до надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

14. Вплив соціальних загроз залишається потужним:

1) на фоні зниження соціальних стандартів стрімко поширюються так звані соціальні хвороби, алкоголізм та наркоманія, 19 відсотків кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я особи вчиняються особами у стані алкогольного сп’яніння;

2) високим є рівень агресивності в суспільстві. Одночасно на цьому фоні розвивається тенденція до провокування криміногенних конфліктів та застосування неадекватних силових засобів їх розв’язання. Так, зростає кількість зухвалих насильницьких кримінальних правопорушень, учинених на території розважальних закладів, ресторанів та готелів;

3) однією з найбільш віктимогенних груп населення залишаються люди похилого віку. Значна кількість кримінальних правопорушень здійснюється щодо осіб похилого віку в їх квартирах або домоволодіннях;

4) проблемним залишається недостатній рівень культури безпеки життєдіяльності населення та, як наслідок, низька його обізнаність щодо правил поведінки під час виникнення різних надзвичайних ситуацій, пожеж та небезпечних подій, а також низька активність населення та інститутів громадянського суспільства у здійсненні заходів цивільного захисту;

5) однією з проблем є насильство за ознакою статі, сексуальне насильство (в умовах збройного конфлікту та в мирний час),
67 відсотків українських жінок, які постраждали від насильства, зазнали фізичного, психологічного або сексуального насильства у віці від 15 років (дослідження Організації з безпеки і співробітництва в Європі “Благополуччя та безпека жінок”, 2019 рік).

Інші негативні фактори

15. Вплив зазначених факторів посилюється наявними недоліками правового регулювання.

Слід зазначити, що внесення змін до актів законодавства не набуло системного і концептуального характеру. Суперечливість окремих положень актів законодавства, їх невідповідність криміногенній ситуації в державі негативно позначається на діяльності правоохоронних органів.

Окремі важливі суспільні відносини залишаються неврегульованими або їх урегульованість є такою, що призводить до неузгодженості нормативно-правових актів між собою, а в окремих випадках з нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

16. Ускладнюють формування і реалізацію ефективної державної політики у сферах громадської безпеки та цивільного захисту фактори організаційно-інституційного характеру.

Недостатньою є ефективність органів державної влади. Більшість структур системи забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту перебувають на етапі трансформації, зумовленої необхідністю забезпечення ефективної протидії викликам і загрозам сьогодення та виконання зобов’язань, які випливають з євроінтеграційного курсу України.

Водночас приватні охоронні структури не можуть повною мірою брати участь у реагуванні на правопорушення з урахуванням обмеженості їх цільового призначення, відсутності правової бази їх участі в заходах з протидії таким правопорушенням та криміногенної ураженості частини персоналу.

Низьким є рівень готовності державних органів до захисту об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення їх сталого функціонування в умовах кризових ситуацій різного характеру, рівень комунікації з місцевими органами виконавчої влади щодо вирішення питань облаштування громадських місць з урахуванням принципів побудови безпечного середовища.

Не відповідає гостроті проблеми ефективність заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, їх моніторингу та прогнозування, у зв’язку з чим назріла потреба впровадження ризик-орієнтованих методів управління.

Потребують удосконалення механізми взаємодії держави з інститутами громадянського суспільства та приватним сектором, місцева інфраструктура безпеки, а також розширення можливостей системи відеоспостереження. Недостатньо приділяється уваги державно-приватному партнерству у сферах громадської безпеки та цивільного захисту, особливо в частині забезпечення безпеки дорожнього руху та готовності суб’єктів цивільного захисту до надзвичайних ситуацій.

17. Негативні фактори, виклики і загрози потребують системного реагування та адекватної трансформації сил громадської безпеки та цивільного захисту, перегляду змісту, обсягів та методів здійснення заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій з метою створення умов для розвитку безпечного середовища життєдіяльності як основи забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту.

Готовність сил і засобів громадської безпеки та
цивільного захисту, стан інфраструктури

18. Сили і засоби громадської безпеки та цивільного захисту загалом готові до виконання завдань за призначенням, але за деякими напрямами їх готовність обмежена. Значною мірою це обумовлено недостатнім рівнем забезпечення окремими видами техніки, транспорту, спеціальних засобів та необхідними запасами матеріально-технічних ресурсів.

19. Інфраструктура сил громадської безпеки та цивільного захисту в цілому перебуває в задовільному стані та забезпечує можливість виконання завдань за призначенням. Водночас вона потребує суттєвої модернізації, насамперед з урахуванням розвитку цифрових технологій, необхідності неухильного забезпечення прав людини, у тому числі людей з інвалідністю та особливими потребами.

Цілі та напрями державної політики у сферах
громадської безпеки та цивільного захисту

20. Результатом системного підходу до зміцнення громадської безпеки та вдосконалення цивільного захисту повинно стати досягнення відчуття захищеності людей від загроз криміногенного характеру, виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, формування на території України безпекового середовища, що сприятиме підвищенню якості життя.

21. Стратегічною метою зміцнення громадської безпеки та вдосконалення цивільного захисту є формування безпекового середовища.

22. Формування безпекового середовища повинно здійснюватися поетапно через реалізацію таких стратегічних пріоритетів:

перший — підвищення спроможностей суб’єктів формування та реалізації державної політики у сфері громадської безпеки та цивільного захисту;

другий — об’єднання зусиль державного, громадського та приватного сектору в зміцненні громадської безпеки та посиленні цивільного захисту;

третій — утвердження в суспільстві культури безпеки.

Пріоритет 1. Підвищення спроможностей суб’єктів формування
та реалізації державної політики у сфері громадської безпеки
та цивільного захисту

Стратегічна ціль 1. Підвищення спроможностей щодо реагування

23. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

створення та забезпечення функціонування ефективної системи своєчасного реагування на факти протиправної діяльності, надзвичайні ситуації, пожежі та інші небезпечні події, що включає запровадження операційних процедур, що забезпечують прибуття поліції та пожежно-рятувальних підрозділів на місце події (виклику) в максимально стислий строк, запровадження нових форм і методів та новітніх технологій у сфері реагування;

розвиток структури та спроможностей щодо реагування сил громадської безпеки та цивільного захисту, що включає підвищення рівня готовності органів управління, сил і засобів громадської безпеки та цивільного захисту до реагування, пріоритетний розвиток у структурі Державної служби України з надзвичайних ситуацій аварійно-рятувальних формувань, посилення їх спроможностей та підрозділів поліції щодо реагування на наслідки дорожньо-транспортних пригод, забезпечення спроможностей для виконання завдань в умовах деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Стратегічна ціль 2. Інституалізація системи координації
та взаємодії у сфері громадської безпеки та цивільного захисту

24. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

удосконалення інституційних засад координації у сфері громадської безпеки та цивільного захисту, що включає актуалізацію нормативного регулювання у відповідній сфері, утворення в територіальних громадах центрів безпеки;

посилення міжсекторальної взаємодії, що включає формування системи взаємодії сил громадської безпеки та цивільного захисту з органами державної влади на всіх рівнях, максимальне залучення їх до виконання спільних завдань, нормативне врегулювання питань щодо спрощення залучення Збройних Сил України та інших військових формувань до реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру та ліквідації їх наслідків.

Стратегічна ціль 3. Забезпечення належного рівня захищеності життя, здоров’я, прав і свобод громадян від протиправних проявів та загроз техногенного і природного характеру

25. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

підвищення ефективності сил і засобів громадської безпеки із запобігання кримінальним правопорушенням, виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності, невідворотності покарання, а також відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, та відновлення порушених прав;

посилення заходів із запобігання вуличній та дитячій злочинності;

забезпечення захищеності населення від організованої злочинності шляхом ліквідації організованих груп, злочинних організацій та злочинних спільнот, насамперед тих, що діють у сфері торгівлі людьми, організації нелегальної міграції, причетні до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, мають транснаціональні зв’язки, а також посилення протидії лідерам злочинних угруповань;

підвищення спроможностей у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, що включає активізацію профілактики їх немедичного споживання, сприяння лікуванню та реабілітації громадян із залежністю від наркотичних засобів та психотропних речовин, запровадження нових технологій отримання інформації про факти незаконного обігу наркотиків, недопущення витоку підконтрольних речовин з об’єктів їх легального обігу в нелегальний;

підвищення спроможностей системи запобігання надзвичайним ситуаціям, пожежам та іншим небезпечним подіям шляхом удосконалення механізму державного нагляду (контролю) з питань цивільного захисту за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що включає здійснення переходу від системи державного нагляду (контролю) до системи запобігання, підвищення відповідальності суб’єктів господарювання за недотримання правил і норм техногенної та пожежної безпеки, запровадження механізму фінансового стимулювання суб’єктів господарювання з високим рівнем техногенної та пожежної безпеки;

підвищення ефективності заходів щодо профілактики пожеж, що включає запровадження сучасних способів і методів забезпечення пожежної безпеки під час зберігання боєприпасів, здійснення комплексу заходів щодо надійного захисту екосистем від пожеж;

забезпечення захищеності населення від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, сексуального насильства (в умовах збройного конфлікту та в мирний час), що включає створення ефективної системи міжвідомчого виявлення та реагування на випадки злочинів і надання допомоги постраждалим особам.

Стратегічна ціль 4. Підвищення спроможностей у формуванні та реалізації державної політики у сферах безпеки державного кордону, охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні, а також у протидії правопорушенням, пов’язаним з дотриманням міграційних правил

26. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

удосконалення правового регулювання діяльності та оптимізація структури Державної прикордонної служби України, розвиток національної системи охорони державного кордону, створення системи стійкості Державної прикордонної служби України, підвищення рівня спроможності її органів до виконання завдань за призначенням та забезпечення готовності до охорони тимчасово неконтрольованих ділянок державного кордону після відновлення територіальної цілісності України;

підвищення спроможностей, пов’язаних із забезпеченням дотримання міграційних правил, що включає посилення протидії незаконній міграції, насамперед кримінальних елементів, посилення контролю за дотриманням міграційного законодавства на території України, активізація заходів з повернення нелегальних мігрантів до держав їх походження;

підвищення спроможностей, пов’язаних із забезпеченням протидії торгівлі людьми.

Стратегічна ціль 5. Підвищення спроможностей у протидії гібридним загрозам у сферах громадської безпеки та цивільного захисту

27. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

оцінювання наявних спроможностей сил громадської безпеки за напрямом стратегічних комунікацій для протидії розпалюванню національної, расової чи релігійної ворожнечі, приниженню національної честі та гідності, проявам тероризму, екстремізму та сепаратизму, виявлення прогалин у відповідних спроможностях (capability gaps) та шляхів їх усунення, запобігання випадкам порушення функціонування органів державної влади, блокування важливих об’єктів промисловості та інфраструктури, диверсій на стратегічно важливих об’єктах та об’єктах критичної інфраструктури;

активізація заходів із припинення діяльності незаконних збройних формувань, протидії спробам розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі, а також проявам тероризму, екстремізму та сепаратизму;

забезпечення розслідування кримінальних правопорушень, учинених на тимчасово окупованій території України, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;

підвищення спроможностей Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо організації та проведення заходів із гуманітарного розмінування;

підвищення спроможностей Державної прикордонної служби України щодо організації заходів з протидії перетину державного кордону або адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України учасниками незаконних збройних формувань, найманцями тощо;

підвищення спроможностей Національної поліції України, Національної гвардії України щодо організації заходів з протидії груповим порушенням громадського порядку чи масовим заворушенням, протидії організації державою-агресором масових заходів протестного характеру, спрямованих на штучну дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі.

Стратегічна ціль 6. Підвищення спроможностей у сфері захисту об’єктів критичної інфраструктури

28. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

оцінювання наявної та потенційної вразливості об’єктів критичної інфраструктури, охорона яких забезпечується силами громадської безпеки;

здійснення заходів з підвищення рівня антитерористичної захищеності організацій оборонно-промислового, ядерного, хімічного, паливно-енергетичного комплексів країни, об’єктів підвищеної небезпеки, життєзабезпечення населення, транспортної інфраструктури, інших критично важливих об’єктів;

підвищення спроможностей Національної гвардії України та Національної поліції України щодо забезпечення надійного фізичного захисту об’єктів критичної інфраструктури, які перебувають під їх охороною.

Стратегічна ціль 7. Підвищення спроможностей щодо здійснення досудового розслідування

29. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

підвищення ефективності діяльності органів досудового розслідування Національної поліції України, що включає вдосконалення методики досудового розслідування окремих видів кримінальних правопорушень та упровадження новітніх технічних та криміналістичних засобів;

забезпечення неухильного дотримання та забезпечення захисту прав людини і основоположних свобод під час проведення досудового розслідування в кримінальних провадженнях, що включатиме облаштування відповідно до європейських стандартів у підрозділах поліції приміщення для прийому громадян і кімнати проведення слідчих дій та вдосконалення організаційних основ ефективної роботи з потерпілими з метою відновлення їх порушених прав.

Стратегічна ціль 8. Підвищення спроможностей щодо забезпечення прав людини у службовій діяльності

30. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

облаштування в територіальних органах поліції закладів тимчасового тримання осіб з урахуванням критерію здатності забезпечення належного їх утримання відповідно до мінімальних стандартів утримання ООН та законодавства України, запровадження в усіх територіальних органах поліції автоматизованої електронної системи обліку затриманих осіб (custody records), здійснення заходів щодо національного превентивного механізму;

підвищення можливостей реалізації прав людей з інвалідністю, інших маломобільних груп населення у сферах діяльності сил громадської безпеки та цивільного захисту, що включає облаштування приміщень адміністративних будівель сил громадської безпеки та цивільного захисту для реалізації можливості доступу до них, розширення можливостей сервісів Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України та всієї мережі сервісних центрів для цієї категорії осіб.

Стратегічна ціль 9. Підвищення управлінських спроможностей сил громадської безпеки та цивільного захисту

31. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

забезпечення структурної та функціональної розбудови органів і підрозділів поліції, удосконалення структури та управлінських процесів з урахуванням потреб максимальної доступності поліцейських послуг для громадян та максимальної ефективності виконання службових завдань, приведення структури підрозділів Національної гвардії України у відповідність із стандартами Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції у статусі військової установи та НАТО, Державної прикордонної служби України у відповідність із стандартами НАТО, запровадження стратегічного планування та кризового менеджменту з урахуванням рекомендацій НАТО, забезпечення ефективного функціонування підрозділів поліції, які виконують завдання в безпосередній взаємодії з населенням, спрощення процедур і прискорення прийняття управлінських рішень, запровадження кращих управлінських практик на основі аналізу, планування, апробації та використання проектного підходу;

уточнення завдань та повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту в мирний час та особливий період з урахуванням актуальної безпекової ситуації, розроблення нових концептуальних підходів до організації оповіщення та інформування про загрози;

удосконалення процесу здійснення заходів з евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон можливих надзвичайних ситуацій та збройних конфліктів;

упровадження ризик-орієнтованих методів управління надзвичайними ситуаціями, що включає сучасні механізми управління безпекою на об’єктах підвищеної небезпеки, у тому числі визначених Директивою Європейського Парламенту і Ради № 2012/18/ЄС від 4 липня 2012 року про контроль загроз виникнення значних аварій, пов’язаних із використанням небезпечних речовин, та про внесення змін і подальше скасування Директиви Ради 96/82/ЄС (Директива СЕВЕЗО); підготовка та виконання планів управління ризиками затоплення відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради № 2007/60/ЄС від 23 жовтня 2007 року про оцінку та управління ризиками затоплення; розроблення каталогів та атласів (карт) ризиків та небезпек виникнення надзвичайних ситуацій.

Стратегічна ціль 10. Удосконалення нормативно-правового
забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту
і підвищення правового потенціалу

32. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

внутрішня гармонізація нормативно-правового забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту, що включає проведення комплексного всебічного аналізу наявної проблематики правозастосовної практики, розроблення законопроектів щодо узгодження актів законодавства між собою та приведення у відповідність з потребами ефективної протидії вчиненню правопорушень, урегулювання питання відшкодування особами, які вчинили завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, витрат, пов’язаних із здійсненням відповідними органами та службами заходів реагування на таке повідомлення, а також шкоди, заподіяної власникам об’єктів соціально значимої інфраструктури;

зовнішня гармонізація нормативно-правового забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту, що включає проведення оцінки стосовно потреб її приведення у відповідність з нормами міжнародного права, стандартів та практик ЄС та НАТО.

Стратегічна ціль 11. Підвищення авіаційних та водних
спроможностей сил громадської безпеки та цивільного захисту

33. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

отримання та введення в експлуатацію новітніх повітряних суден (літаків, гелікоптерів та безпілотних авіаційних комплексів) для потреб сил громадської безпеки та цивільного захисту, підготовки льотного та наземного авіаційного персоналу для забезпечення їх експлуатації, забезпечення доступності розміщення авіаційних засобів до регіонів з високим рівнем ризику виникнення надзвичайних ситуацій, введення в експлуатацію повітряних суден багатоцільового призначення та повітряних суден для гасіння пожеж в екосистемах, запровадження у взаємодії з Міністерством охорони здоров’я України системи аеромедичної евакуації та підтримки трансплантології, нарощування спроможностей застосування безпілотних авіаційних комплексів та забезпечення розвитку інфраструктури експлуатації безпілотних авіаційних комплексів;

отримання та введення в експлуатацію нового та модернізація наявного корабельно-катерного складу, розвиток спроможностей цієї складової сил громадської безпеки з метою забезпечення реагування в будь-якій точці України в максимально стислий строк;

підвищення спроможностей щодо протидії використанню безпілотних повітряних суден з протиправною метою, що включає вдосконалення нормативно-правової бази, забезпечення умов для створення інтегрованої системи протидії несанкціонованому використанню цивільних безпілотних повітряних суден, нарощування відповідних технічних спроможностей підрозділів Національної поліції України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.

Стратегічна ціль 12. Підвищення матеріально-технічних
спроможностей сил громадської безпеки та цивільного захисту

34. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

модернізація та оновлення матеріально-технічної бази сил громадської безпеки та цивільного захисту, продовження технічного переоснащення органів та підрозділів поліції, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), навчальних центрів, формувань та підрозділів забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій з урахуванням регіональної специфіки;

удосконалення системи логістичного забезпечення органів і підрозділів поліції, підрозділів Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державної прикордонної служби України в частині внутрішнього планування, розподілу та ефективного використання матеріально-технічних ресурсів;

оновлення та доукомплектування лісових пожежних станцій відомчої пожежної охорони сучасною та ефективною технікою для гасіння лісових пожеж;

створення та використання на всіх рівнях матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, надання допомоги постраждалому населенню, проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів.

Стратегічна ціль 13. Посилення кадрового та наукового потенціалу

35. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

упровадження системи ефективного управління кадрами сил громадської безпеки та цивільного захисту та підвищення їх професійного рівня, заснованої на кращій європейській практиці, що включає вдосконалення процесів добору кадрів, підвищення рівня їх професійної підготовки, забезпечення практичної спрямованості професійного навчання, вивчення та впровадження передового досвіду сил громадської безпеки та цивільного захисту, у тому числі з використанням можливостей трастових фондів НАТО та Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції у статусі військової установи;

підвищення якості підготовки керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, до дій в умовах надзвичайних ситуацій в мирний час та особливий період;

перегляд мотиваційної та соціальної складових кадрового потенціалу, що включає, зокрема, врахування гендерної складової під час підготовки кадрів, запровадження системи професійних стандартів поведінки, підвищення престижу служби, створення гідних умов праці, підвищення рівня забезпечення житлом;

проведення наукових досліджень з актуальних питань протидії кримінальним та адміністративним правопорушенням, зміцнення громадської безпеки, посилення цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Стратегічна ціль 14. Посилення потенціалу
міжнародного співробітництва

36. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

розширення стратегічних відносин із Сполученими Штатами Америки, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, Канадою, Федеративною Республікою Німеччина, Французькою Республікою, іншими державами та міжнародними організаціями для посилення спроможностей у сферах громадської безпеки та цивільного захисту;

використання можливостей міжнародної підтримки України для посилення спроможностей сил громадської безпеки та цивільного захисту, збереження консолідованого міжнародного політичного, економічного та правового тиску на державу-агресора;

забезпечення переговорного процесу з державами міграційного ризику щодо укладення угод про реадмісію;

зміцнення організаційно-правових основ і вдосконалення механізмів двостороннього та транскордонного співробітництва з відповідними органами державної влади та регіональними службами з надзвичайних ситуацій сусідніх з Україною країн у сфері запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, що, зокрема, включає інтеграцію України до європейських та світових механізмів протидії надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, участь органів управління та сил цивільного захисту в заходах, що проводяться відповідними органами і організаціями системи Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу, НАТО, Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції у статусі військової установи, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також іншими міжнародними організаціями у сфері цивільного захисту, удосконалення механізму обміну з іншими державами інформацією щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, їх моніторингу та реагування на них;

зміцнення організаційно-правових основ вдосконалення двосторонньої транскордонної співпраці.

Пріоритет 2. Об’єднання зусиль державного, громадського
та приватного сектору в зміцненні громадської безпеки та
посиленні цивільного захисту

Стратегічна ціль 15. Підвищення ефективності об’єднаних зусиль з громадським та приватним сектором у формуванні захищеності людини від протиправних посягань та надзвичайних ситуацій

37. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

спільне здійснення економічно обґрунтованого та оптимального за обсягом комплексу заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, удосконалення механізму участі громадян в охороні громадського порядку та державного кордону, утворення відповідних громадських формувань і груп волонтерської підтримки, спільне формування та реалізація багаторівневої системи віктимологічного запобігання кримінальним правопорушенням;

залучення громадського та приватного сектору до вдосконалення форм та методів індивідуальної запобіжної роботи з потенційними правопорушниками, спільний розвиток форм та методів соціального запобігання, покращення соціального середовища на рівні регіонів, районів, міст, територіальних громад, розвиток системи комунікацій як засобу ефективної взаємодії з інститутами громадянського суспільства та приватним сектором, подальший розвиток підрозділів, що виконують функції з превентивної комунікації (поліція діалогу);

забезпечення готовності органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, територіальних громад, інститутів громадянського суспільства, населення до реагування на факти домашнього насильства та насильства за ознакою статі, сексуального насильства (в умовах збройного конфлікту та в мирний час), торгівлі людьми, надзвичайні ситуації та досягнення інституційної стійкості безпекового середовища, що включає перебудову системи органів управління цивільного захисту на рівні територіальних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту з урахуванням нового адміністративно-територіального устрою, повноважень місцевих органів виконавчої влади, проведення комплексної безпекової паспортизації територій, прийняття на рівні регіонів, районів, міст, територіальних громад відповідних комплексних цільових програм;

розвиток спроможностей державно-приватного партнерства для забезпечення підтримки зусиль органів державної влади у протидії проявам ворожнечі, сепаратизму та тероризму в проблемних регіонах держави, взаємодія у підвищенні рівня захищеності громадян і суспільства від деструктивного інформаційного впливу;

модернізація системи оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Стратегічна ціль 16. Спільна розбудова безпечного середовища

38. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

формування цілісного безпечного середовища на рівні окремих територіальних громад та держави в цілому шляхом спільного створення безпечного середовища життєдіяльності людини (житлового, інфраструктурного, соціального, освітнього, робочого та культурно-рекреаційного), започаткування практики запобігання правопорушенням через планування територій (crime prevention through environmental
design — CPTED);

розвиток інфраструктури безпеки відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155);

модернізація та підвищення ефективності систем протипожежного захисту висотних будинків та будинків підвищеної поверховості, забезпечення їх систематичного технічного обслуговування та надійного функціонування;

надання органами державної влади методичної та практичної допомоги органам місцевого самоврядування в утворенні центрів безпеки;

забезпечення доступності поліцейських послуг для жителів селищ і сіл та своєчасного реагування на надзвичайні ситуації шляхом утворення центрів безпеки, поліцейських станцій, пожежних депо, у тому числі у складі зазначених центрів;

урахування під час формування та розбудови безпечного середовища специфіки та потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

реалізація принципу співпраці поліції та громади (сommunity policing) шляхом запровадження в усіх територіальних громадах проекту “Поліцейський офіцер громади”;

розбудова системи запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі, у тому числі сексуальному насильству (в умовах збройного конфлікту та в мирний час), торгівлі людьми, а також запровадження комплексних заходів, спрямованих на зменшення масштабів цього явища;

спільне запровадження автоматизованої фіксації порушень правил дорожнього руху на всій території держави;

удосконалення та поширення на всій території держави комплексної інтелектуальної системи відеоспостереження з аналітичною складовою.

Стратегічна ціль 17. Спільне вдосконалення захисту населення від надзвичайних ситуацій

39. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

удосконалення медико-біологічного захисту населення, що включає підвищення ефективності функціонування системи екстреної медичної допомоги в разі виникнення ситуацій з масовими втратами серед населення, забезпечення належного рівня біологічного захисту населення в разі спалахів інфекційних захворювань, епідемій та пандемій шляхом здійснення заходів та виконання завдань, визначених Стратегією забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров’я” на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1416 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 10, ст. 405), і планом заходів з її реалізації;

удосконалення радіаційно-хімічного захисту населення, упровадження ефективних інженерно-технічних заходів цивільного захисту та підтримання в готовності до використання за призначенням фонду захисних споруд цивільного захисту, зокрема шляхом розроблення нових концептуальних підходів до їх організації;

обов’язкове врахування інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час просторового розвитку територій та створення об’єктів будівництва, а також під час планування та здійснення заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури та підвищення відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання за нездійснення цих заходів.

Пріоритет 3. Утвердження в суспільстві культури безпеки

Стратегічна ціль 18. Формування та розвиток
культури безпеки в суспільстві

40. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

формування концептуальних основ культури безпеки, зокрема усвідомлення населенням цінності безпечного середовища та необхідності активного долучення до його створення, утвердження в суспільстві концепції доброчесності, нульової толерантності до насильства та корупції, готовності громадян до участі в боротьбі з дискримінацією та кримінальними правопорушеннями на ґрунті ненависті, захисті вразливих верств населення, заходах із запобігання та протидії кримінальним та адміністративним правопорушенням, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

послідовний розвиток культури безпеки усіх верств населення, упровадження її в суспільстві як способу підвищення рівня особистої та колективної безпеки, правил поведінки, спрямованих на підтримання самодисципліни, пріоритету дотримання правил безпеки, свідомих дій у надзвичайних ситуаціях.

Стратегічна ціль 19. Поширення кримінологічної, безпекової грамотності та правового виховання населення, підвищення обізнаності всіх верств населення щодо дій у надзвичайних ситуаціях

41. Реалізація зазначеної цілі здійснюється шляхом досягнення таких оперативних цілей і завдань:

створення дієвої системи правового виховання та правової освіти громадян, спрямованої насамперед на формування правосвідомості громадян та негативного ставлення до порушень правових норм, підвищення загального рівня правової культури в суспільстві, запровадження сучасних форм та методів навчання населення практичним діям у надзвичайних ситуаціях;

залучення системи освіти до формування безпечного середовища, зокрема шляхом доповнення змісту повної загальної середньої освіти та напрямів вищої освіти, не пов’язаних із сферами правознавства, правоохоронної діяльності та цивільного захисту, компонентами, що забезпечують формування навичок захисту від небезпечних подій, надзвичайних ситуацій та небезпек і загроз кримінального характеру, підтримання безпечного середовища та гендерно чутливого публічного простору, дружнього до сімей з дітьми, маломобільних груп населення;

упровадження в закладах вищої та загальної середньої освіти окремої дисципліни “Безпека життєдіяльності”, проведення в закладах освіти інформаційно-просвітницьких та виховних заходів з питань безпеки, запобігання та протидії кримінальним і адміністративним правопорушенням та дій у надзвичайних ситуаціях.

Організаційне та фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії

42. Ця Стратегія є документом довгострокового планування, реалізацію якої передбачається здійснити двома етапами.

43. На першому етапі необхідно здійснити такі заходи:

розроблення і прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на досягнення цілей, виконання завдань і визначення основних напрямів діяльності із забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту;

розроблення цільових програм забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту;

коригування галузевих, регіональних і місцевих програм у сферах громадської безпеки та цивільного захисту та планів заходів з їх виконання, забезпечення виконання програм, проведення моніторингу їх виконання.

44. На другому етапі необхідно здійснити такі заходи:

прийняття цільових програм забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту;

проведення моніторингу цільових програм забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту;

узагальнення та проведення аналізу правозастосовної практики законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на досягнення цілей, виконання завдань і визначення основних напрямів діяльності щодо забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту.

45. Досягнення визначених стратегічних цілей потребує відповідного бюджетного фінансування.

Фінансування заходів з реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, у межах коштів, виділених суб’єктам, задіяним, зокрема, у реалізації цієї Стратегії, а також інших джерел, не заборонених законодавством, із застосуванням можливостей фінансової та технічної допомоги, яку надають Україні міжнародні організації, інші інституції та іноземні держави.

Обсяг видатків для реалізації цієї Стратегії визначається у межах загального обсягу видатків на фінансування сектору безпеки і оборони з урахуванням обґрунтованих потреб органів системи Міністерства внутрішніх справ України та реальних можливостей держави.

46. Планування заходів з реалізації цієї Стратегії здійснюється з урахуванням імовірних сценаріїв розвитку криміногенної ситуації та надзвичайних ситуацій, а саме:

сприятливий сценарій;

помірно загрозливий сценарій;

небезпечно загрозливий сценарій;

критично загрозливий сценарій.

47. Планування заходів з реалізації цієї Стратегії має на меті недопущення негативного розвитку криміногенної та надзвичайної ситуацій у напрямі до помірно загрозливого, небезпечно загрозливого та критично загрозливого.

48. Важливою складовою планування заходів з реалізації цієї Стратегії є чітке усвідомлення перспективної моделі організації сил громадської безпеки та цивільного захисту в частині забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту.

49. Трансформація моделі організації та розвитку сил громадської безпеки та цивільного захисту для забезпечення її здатності повною мірою ефективно реагувати на виклики сьогодення, що спричиняються як криміногенною ситуацією, так і надзвичайними ситуаціями, передбачає перехід від пріоритетності реагування відповідних сил за фактами виникнення до пріоритетності запобігання їм.

50. Перспективна модель організації сил громадської безпеки та цивільного захисту держави в контексті визначених стратегічних та оперативних цілей і завдань передбачає:

людиноцентричність моделі організації діяльності та розвитку сил громадської безпеки та цивільного захисту з урахуванням особливостей кожного регіону;

оптимізацію організаційних структур органів державної влади, що входять до складу сил громадської безпеки та цивільного захисту та загалом Єдиної державної системи цивільного захисту, з чітко визначеною структурою (функціональні та територіальні підсистеми, органи управління та сили цивільного захисту), а також уточненими завданнями та повноваженнями суб’єктів забезпечення цивільного захисту в мирний час та особливий період;

функціонування сучасної системи управління (координації) процесами забезпечення громадської безпеки, побудованої з урахуванням можливостей ситуаційних центрів Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, системи управління цивільного захисту у складі Державного центру управління у надзвичайних ситуаціях та мережі відповідних ситуаційних центрів нижчого рівня, оснащених необхідними прогнозно-моделюючими комплексами, сучасними комунікаційними та інформаційними засобами та в повній взаємодії з Головним ситуаційним центром;

спроможність своєчасного та компетентного реагування на кримінальні та адміністративні правопорушення, прогнозовані надзвичайні ситуації і небезпечні події;

наявність ефективних механізмів запобігання кримінальним правопорушенням, їх виявлення та розслідування з метою задоволення потреб суспільства в побудові безпечного середовища, а також відновлення прав і законних інтересів та відшкодування збитків, шкоди, завданої фізичним та юридичним особам, з дотриманням принципу невідворотності покарання;

створення ефективної системи запобігання та управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що дасть змогу зменшити кількість та мінімізувати соціально-економічні наслідки надзвичайних ситуацій, забезпечити досягнення гарантованого прийнятного рівня безпеки громадянина і суспільства;

здійснення оптимального обсягу комплексних заходів із запобігання і протидії кримінальним та адміністративним правопорушенням, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та небезпечних подій;

забезпечення належного рівня підготовки органів управління та сил громадської безпеки та цивільного захисту, а також навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях у мирний час та особливий період;

створення в тісній співпраці з територіальними громадами, інститутами громадянського суспільства та за активної участі приватного сектору і окремих громадян безпечного середовища життєдіяльності людей, що забезпечується шляхом провадження орієнтованої на потреби населення діяльності сил громадської безпеки та цивільного захисту;

налагодження системи стратегічних комунікацій органів та підрозділів сил громадської безпеки та цивільного захисту, яка передбачає скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави — публічної дипломатії, зв’язків із громадськістю, суспільних зв’язків для реалізації національних інтересів у сфері забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту та швидкого розв’язання наявних (прогнозованих) проблем у сферах громадської безпеки та цивільного захисту;

покращення якості і доступності поліцейських послуг, а також інших сервісних послуг, що надаються складовими сил громадської безпеки та цивільного захисту для забезпечення прав та інтересів фізичних і юридичних осіб;

усунення корупційних ризиків у діяльності сил громадської безпеки та цивільного захисту;

ефективне функціонування системи відбору кваліфікованих кадрів сил громадської безпеки та цивільного захисту та системи підготовки висококваліфікованих фахівців за напрямами їх майбутньої діяльності;

активний розвиток міжнародного співробітництва у сферах громадської безпеки та цивільного захисту, інтеграція до європейських та світових механізмів протидії кримінальним правопорушенням та реагування на надзвичайні ситуації, захисту населення в умовах масштабних надзвичайних ситуацій.

51. Організаційним механізмом реалізації цієї Стратегії є обумовлені визначеними цілями плани, державні програми та галузеві стратегії.

52. Для реалізації цієї Стратегії розробляється план заходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України, у тримісячний строк після затвердження цієї Стратегії. Планом заходів передбачаються конкретні завдання, заходи, індикатори досягнення цілей, відповідальні виконавці, а також джерела та обсяги фінансування заходів. Під час підготовки плану заходів додатково вивчаються та враховуються позиції заінтересованих органів.

53. Крім плану заходів з реалізації цієї Стратегії, механізмами реалізації цієї Стратегії є:

Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544;

план невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 р. № 361;

Державна цільова програма підвищення рівня громадської безпеки, а також відповідні регіональні і місцеві програми;

Державна цільова програма розвитку цивільного захисту, а також відповідні регіональні і місцеві програми;

Державна, галузеві, регіональні та місцеві програми забезпечення пожежної безпеки;

стратегії та плани розвитку Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України;

плани заходів з виконання галузевих, регіональних і місцевих програм у сферах громадської безпеки та цивільного захисту.

54. Належна організація реалізації цієї Стратегії включає проведення моніторингу та здійснення контролю.

55. Організація роботи з проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації цієї Стратегії здійснюється відповідно до плану заходів з її реалізації Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною прикордонною службою України, Державною міграційною службою України, які разом з іншими суб’єктами забезпечення громадської безпеки та цивільного захисту і експертними організаціями готують:

річні звіти про стан виконання цілей і завдань, визначених цією Стратегією, та завдань, визначених планом заходів з її реалізації;

періодичне видання (не рідше ніж один раз на два роки) “Білої книги Національної гвардії України”, “Білої книги цивільного захисту України”, “Білої книги Державної прикордонної служби України”, звітів Національної поліції України та Державної міграційної служби України.

56. У річному звіті про стан виконання цілей і завдань, визначених цією Стратегією, та завдань, визначених планом заходів з її реалізації, повинна міститися інформація про поточний стан реалізації цієї Стратегії, основні досягнення та недоліки державної політики за визначений період, причини відхилень у досягненні ключових показників та виконанні завдань і здійсненні заходів (за наявності таких відхилень), пропозиції щодо усунення причин таких відхилень.

57. З метою дотримання об’єктивності та неупередженості до проведення моніторингу реалізації цієї Стратегії можуть залучатися громадські об’єднання, незалежні установи та організації, експерти.

58. Результати моніторингу реалізації цієї Стратегії можуть бути підставою для коригування плану заходів з її реалізації. Оцінювання досягнення мети цієї Стратегії здійснюється на підставі застосування індикаторів, які зазначені в плані заходів з її реалізації. При цьому повинні враховуватися громадська думка, показники соціально-економічного розвитку суспільства. Відповідальність за координацію проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації цієї Стратегії покладається на Міністерство внутрішніх справ України.

59. Реалізація цієї Стратегії сприятиме забезпеченню стійкого соціально-економічного розвитку держави шляхом підтримання прийнятного рівня безпеки та підвищення захищеності населення, матеріальних і культурних цінностей та майна від кримінальних та адміністративних правопорушень, надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, а також небезпек, що виникають під час або внаслідок збройних конфліктів.

_____________________