Стихія під контролем: 105 років гідрометеорологічній службі України
Гідрометеорологічна служба України 105 років поспіль спостерігає за погодою, досліджує природні процеси та попереджає про небезпечні явища, від прогнозів яких залежить безпека людей, робота критичної інфраструктури й оперативність реагування на надзвичайні ситуації. Гідрометеорологічна служба є важливою складовою системи Міністерства внутрішніх справ України, адже її дані допомагають підрозділам ДСНС завчасно оцінювати ризики, планувати дії та реагувати на виклики, спричинені стихією.

105 років спостережень, досліджень, прогнозів і попереджень
Гідрометеорологічна служба України - це історія професійної відданості та відповідальності перед суспільством. За понад століття роботи служба пройшла шлях від перших гідрометеорологічних спостережень до сучасної системи моніторингу, прогнозування та попередження про небезпечні природні явища.
І сьогодні її головна мета залишається незмінною - надавати достовірну та своєчасну інформацію, яка допомагає людям краще розуміти природні процеси, оцінювати ризики й ухвалювати рішення, що можуть уберегти життя та здоров’я. В умовах війни, коли погодні фактори впливають і на безпеку цивільного населення, і на роботу рятувальників, значення цієї служби особливо відчутне.

«Для сучасної України гідрометеорологія у системі МВС та ДСНС - це давно вже не про побутову інформацію, чи варто брати парасольку із собою. Це невід’ємна складова національної безпеки, оборони та цивільного захисту», - зауважила державний секретар МВС України Інна Ящук.
Історія служби та її робота в умовах війни
Відлік історії єдиної української метеорологічної служби ведеться від 19 листопада 1921 року, коли декретом Ради народних комісарів УСРР було створено Українську метеорологічну службу - Укрмет. Від перших кроків, коли організація мала обмежені ресурси й лише починала налагоджувати систематичні спостереження, гідрометеорологічна служба поступово перетворилася на розгалужену систему моніторингу, прогнозування та аналізу природних процесів.
За понад століття її робота охопила різні напрями - від метеорологічних і гідрологічних спостережень до прогнозування небезпечних явищ та інформаційного забезпечення державних органів, економіки й населення. За кожним прогнозом стоїть робота фахівців і мережі спостережень, що дають змогу відстежувати зміни погоди, стан водних об’єктів та інші природні процеси.
Повномасштабне вторгнення росії стало одним із найважчих випробувань для української гідрометеорологічної служби. Частина станцій та інфраструктури опинилася на тимчасово окупованих територіях, інші зазнали руйнувань внаслідок обстрілів. Це позначилося на можливостях спостереження в окремих регіонах, однак фахівці продовжують працювати, підтримувати функціонування мережі та відновлювати її можливості.
У своєму виступі Інна Ящук згадала і про втрати, яких зазнала служба від початку російської агресії, зокрема про зруйнований метеорологічний радар у Борисполі та пошкоджені станції на сході й півдні України:
«Це зруйнований радар у Борисполі, ми про нього неодноразово говорили. Це пошкоджені обстрілами метеорологічні станції на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Миколаївщині, Херсонщині та легендарному острові Зміїному».
Попри втрати та складні умови роботи, гідрометеорологічна служба продовжує розвиватися й забезпечувати країну прогнозами та попередженнями. Відновлення мережі спостережень, розвиток технологій і підтримка міжнародних партнерів залишаються важливими для того, щоб інформація надходила вчасно, а природні ризики можна було оцінювати якомога точніше.
Служба, яка тримається на людях
За технологіями, прогнозами, даними та багаторічними архівами спостережень стоять люди, для яких гідрометеорологія стала справою життя. Саме їхню відданість професії, досвід і щоденну працю відзначила Інна Ящук, підсумовуючи свої враження від зустрічі.
«105-та річниця з дня заснування гідрометеорологічної служби тримається на людях, які просто надзвичайно люблять свою професію і люблять ту справу, яку вони роблять», - підсумувала Інна Ящук.
Державний секретар МВС подякувала працівникам та ветеранам служби за професіоналізм, витримку й внесок у розвиток України, побажала здоров’я, сил, задоволення від роботи та спільного руху до перемоги.
Гідрометеорологічна служба - важлива складова безпеки держави
На важливості гідрометеорологічної служби для системи цивільного захисту та оборони України наголосив заступник Голови ДСНС Олексій Мигрін. Він також відзначив досвід працівників, частина з яких присвятила цій професії десятиліття та сьогодні передає знання молодим фахівцям.
«Інформація, яку збирають і опрацьовують фахівці, необхідна для ухвалення управлінських рішень, збереження життя людей та виконання завдань не лише на землі, а й у повітрі та на воді. Є люди, які не поміняли протягом 50 років роботу, вони знаходяться 50 років у службі і працюють, передають свій досвід молодим», - зазначив Олексій Мигрін.

З нагоди професійного свята Олексій Мигрін привітав працівників і ветеранів гідрометеорологічної служби від імені керівництва ДСНС, побажав міцного здоров’я, добробуту, мирного неба та спільної перемоги.
Міжнародна співпраця та модернізація служби
Повномасштабна війна позначилася не лише на географії гідрометеорологічних спостережень, а й на доступності окремих даних та інструментів. Через тимчасову окупацію частини територій і бойові дії служба втратила можливість отримувати інформацію з низки пунктів спостереження, зокрема аерологічні та радіолокаційні дані. Водночас міжнародна підтримка допомагає шукати альтернативні рішення, модернізувати мережу та програмне забезпечення, впроваджувати нові технології.
Про зміни в роботі служби та міжнародну підтримку розповіла начальниця відділу комунікації з медіа Українського гідрометеорологічного центру Наталія Птуха. За її словами, важливим напрямом є оновлення технічної бази, зокрема автоматизація метеорологічних спостережень і перехід на сучасні інструменти обробки даних та прогнозування.
«Модернізація, автоматизація, саме автоматичні метеорологічні станції та сучасні програмні прогностичні інструменти - це майбутнє, яке нам необхідно, щоб повноцінно функціонувати і створювати якісну продукцію для нашого населення, забезпечувати його безпеку. І зараз, у 2026 році, ми розпочинаємо другий етап міжнародного проєкту із Фінським метеорологічним інститутом», - зазначила Наталія Птуха.

Оновлення технічної бази дає змогу отримувати детальніші дані та вдосконалювати прогнози. Важливе значення має й обмін інформацією з європейськими гідрометеорологічними службами: українські фахівці передають результати спостережень і отримують доступ до прогнозних моделей, які допомагають покращувати прогнози для території України.
Співпраця з Фінляндією: рух до європейських стандартів
Партнерство Українського гідрометеорологічного центру з Фінським метеорологічним інститутом триває вже понад десять років. За цей час співпраця охопила різні напрями - від підтримки українських державних установ і громад до технічного оновлення та розвитку експертного потенціалу.
Про спільний проєкт розповіла проєктна менеджерка Фінського метеорологічного інституту Анне Хірсікко. Він передбачає, зокрема, встановлення обладнання, що відповідає директивам і вимогам Європейського Союзу, а також розвиток фахових компетенцій у сфері моніторингу, аналізу та прогнозування.
«Оскільки Україна прагне приєднатися до Європейського Союзу, національне законодавство та рівень якості політики повинні відповідати вимогам ЄС», - наголосила Анне Хірсікко.

Окремий напрям співпраці - документування втрат і руйнувань, яких зазнала українська гідрометеорологічна мережа внаслідок російської агресії. У межах проєкту розробили спеціальний шаблон, за допомогою якого можна систематизувати завдані збитки та зафіксувати їх для подальшого використання під час роботи над питаннями відшкодування.
Партнерство також передбачає обмін даними з європейськими гідрометеорологічними службами. Це дає українським фахівцям змогу використовувати додаткові прогнозні інструменти та вдосконалювати якість інформації для населення й державних установ.
Як говорити про стихію зрозуміло: посібник для медіа та освітян
Достовірна інформація важлива не лише для фахівців, а й для тих, хто передає її суспільству. У практиці Українського гідрометцентру нерідко трапляються некоректні трактування прогнозів зі сторони медіа, плутанина з термінами, надмірне спрощення складних природних процесів або їх висвітлення із сенсаційними заголовками. Такі підходи можуть спотворювати зміст повідомлень, створювати хибні уявлення про ситуацію та навіть спричиняти необґрунтовану тривогу.
Щоб допомогти журналістам та освітянам краще орієнтуватися в гідрометеорологічній тематиці, Український гідрометеорологічний центр спільно з партнерами підготував посібник «Стихії під контролем». Його друкована версія доповнює освітній серіал, створений у співпраці з Фінським метеорологічним інститутом, і покликана пояснити складні метеорологічні, гідрологічні, агрометеорологічні процеси та особливості радіаційного моніторингу доступною мовою.
У посібнику зібрано інформацію про те, як формуються прогнози та попередження, як правильно інтерпретувати гідрометеорологічні дані, де знаходити офіційні джерела інформації та як відрізняти достовірні повідомлення від фейків, маніпуляцій і клікбейту. Він стане практичним орієнтиром для представників медіа й освітньої сфери, які прагнуть доступно та коректно пояснювати аудиторії природні процеси, їхні наслідки й можливі ризики.
Про особливості посібника, зміни в роботі служби за більш ніж століття, сучасні методи прогнозування та виклики, спричинені повномасштабною війною, розповіла директорка Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України Вероніка Філоненко.
«105 років - це справді велика історія. За нею стоять покоління фахівців, багаторічні спостереження, наукова робота та досвід, який часто залишається непомітним для широкого загалу. Наразі ми отримали і використовуємо у своїй роботі сучасні інструменти прогнозування. Ми маємо чудовий колектив і, я сподіваюся, будемо нарощувати свій потенціал», - зазначила Вероніка Філоненко.

За словами директорки, посібник покликаний зробити професійні знання доступнішими для широкої аудиторії, зокрема журналістів та освітян, і допомогти їм правильно й оперативно висвітлювати гідрометеорологічну тематику.
Достовірна інформація - основа безпеки
Погода, стан водойм, агрометеорологічні умови та радіаційна ситуація - це не просто цифри, карти й інфографіка. Від точності цих даних залежать безпека людей, збереження майна та можливість своєчасно реагувати на природні загрози.
В Українському гідрометеорологічному центрі наголошують, що у потоці повідомлень із різних джерел особливо важливо перевіряти інформацію та користуватися офіційними каналами. Адже навіть найточніший прогноз має цінність лише тоді, коли він вчасно доходить до людей і правильно сприймається.
Ще один крок до доступності перевіреної інформації - офіційний мобільний застосунок Українського гідрометцентру «цеПогода». Під час заходу презентували його можливості. Застосунок дає змогу отримувати актуальні прогнози та попередження від синоптиків Українського гідрометеорологічного центру безпосередньо у смартфоні.
Департамент комунікації МВС