A
A
A

Арсен Аваков: П’ять років тому загинув Сергій Кульчицький та 11 бійців. Україна пам’ятає

Про це сьогодні, 29 травня, сказав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у Слов’янську на відкритті меморіалу загиблим гвардійцям і міліціонерам. 

Рівно п’ять років пройшло з моменту, коли після злету з гори Карачун, російськими бойовиками загону Гіркіна було збито вертоліт і загинуло 12 наших воїнів-захисників разом із генералом Сергієм Кульчицьким. Один із членів екіпажу, штурман Олександр Макеєнко дивом вижив.

«Ми сьогодні тут для того, щоб пам’ятати і розуміти: наші побратими виконували свою роботу, захищали свою країну і воювали чесно. Завдяки їм та таким як вони, ми маємо сьогодні Україну. Тоді, 29 травня 2014 року, наші хлопці гвардійці із десантниками були в оточенні ворога на панівній висоті над містом горі Карачун із стратегічним об’єктом телевежею і на блок-посту #5 на трасі Слов’янськ-Краматорськ. У нас був єдиний логістичний шлях, хоч і ризиковий, але безальтернативний. Всі це добре розуміли наскільки небезпечно доправляти туди боєприпаси, харчування і проводити ротації особового складу», - сказав Арсен Аваков.

 

Він наголосив, що Сергій Кульчицький  був одним із тих, хто створював добровольчий рух у НГУ. Зокрема перший резервний батальйон, з якого почалося формування усіх добровольчих гвардійських підрозділів. Після загибелі Кульчицького він став носити його ім‘я.

«Тоді у нас була ситуація, коли солдати та офіцери внутрішніх військ об'єдналися з добровольцями Майдану, щоб разом протидіяти російській загрозі. Вони всі зібралися на тренувальній базі у Нових Петрівцях, ситуація була дуже напружена, а Сергій Кульчицький зміг налагодити атмосферу. Тоді і була створена Національна гвардія України. Микола Балан, Степан Полторак і Сергій Кульчицький безпосередньо виконували цю роботу», - підкреслив Арсен Аваков.

Штурман вертольоту Олександр Макеєнко, якому єдиному вдалося вижити, згадує, що Сергій Кульчицький завжди прилітав до свої підлеглих, щоб підтримати моральний дух бійців та особисто отримати інформацію.  
«Це було 29 травня 2014 року, ми виконували задачу за призначенням - доставка продуктів, води і ротація особового складу. Склали маршрут перельоту, виконали переліт на гору Карачун, провели там ротацію особового складу, виконали переліт на п’ятий блокпост, а після зльоту пролунав вибух, вертоліт втратив керування і сталась катастрофа, в якій загинуло 12 наших військовослужбовців. Із сумом висловлюю співчуття рідним загиблим. Вони виконали свій війковий і громадянський обов’язок», - розповів Олександр Макеєнко.
 

Виконувач обов’язків командувача Нацгвардії генерал-лейтенант Микола Балан зазначив, що дізнавшись про план польоту на гору Карачун, Сергій Кульчицький миттєво прийняв рішення летіти до бійців: «Сказав що треба налагодити взаємодію із ЗСУ та підтримати морально-психологічний стан бійців. Але, на жаль ,загинув разом із ними».

Нинішній начальник поліції Хмельниччини, а на той момент командир Івано-франківських міліціонерів-спецпризначенців із колишнього загону «Беркут», полковник Василь Віконський, згадує, що коли вертоліт із генералом Кульчицьким піднявся в повітря з лісу по ньому вистрелив ворожий ПЗРК: «Ми побачили спалах в небі і вертоліт повело. Далі розповідати нічого. Тих, хто стріляв ми відсунули боєм, вони хотіли забрати все зі збитого вертольоту. Моїх там загинуло 6 міліціонерів».

Згадати загиблого батька-гвардійця на місце його загибелі приїхав і 14-річний військовий ліцеїст Владислав Курилович. Коли ворожий постріл влучив у вертоліт, хлопцю було лише 10 років. Його батько загинув на борту і не встиг попрощатися з рідними. Владислав твердо вирішив – стане офіцером.
 

Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання та поіменно згадали всіх, хто назавжди лишився в строю. На трасі Слов’янськ - Краматорськ неподалік місця падіння вертольоту урочисто відкрили меморіал загиблим. Вшанували їхню пам`ять покладанням квітів і молитвою. Участь у церемонії взяли окрім військовослужбовців НГУ і поліцейських взяли місцева влада і громадськість Слов’янська і Краматорська.

«Генерал-майор Сергій Кульчицький, начальник управління бойової та спеціальної підготовки головного управління Нацгвардії України, перший за всю історію незалежності України генерал, який загинув під час виконання службових обов’язків. Солдат і генерал, людина, яка пішла на фронт разом із своїми бійцями. І загинув він разом з ними. Це був генерал від бога. командир екіпажу Мі-8, полковник Бульдович, заступник командира в/ч 2269 НГУ. Майор Курилович, начальник групи бойової підготовки в/ч 3324 НГУ. Капітан Кравченко, старший бортовий технік-інструктор ескадрильї. Прапорщик Білошкурський, інструктор кулеметних зводів вогневої підтримки. Прапорщик Липський, інструктор кулеметних зводів вогневої підтримки. Старший лейтенант міліції Безпалько, заступник командира взводу. Старший лейтенант міліції Семанюк, інспектор черговий. Старший прапорщик міліції Шарабуряк, командир відділення. Прапорщик міліції Лисенчук. Старшина міліції Остап’юк. Старший сержант міліції Яков’як. Кожен з них був сильним та самовідданим, присвятив себе небезпечній та героїчній професії – захисту держави», - сказав Арсен Аваков.

 

Департамент комунікації МВС України