Міністерство
внутрішніх справ України 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
з по
Пошук по сайту

Міністерство внутрішніх справ України

Автоматична інформаційно-довідкова служба:
(044) 256-03-33

Канцелярія:
(044) 256-16-27

Факс:
(044) 253-64-04

Інформаційні запити ЗМІ

e-mail: zmi@mvs.gov.ua

Телефон "Довіри" Управління у справах участників АТО

(044) 256-17-20
вівторок та четвер
(крім державних свят)
з 10:00 до 12:00
та з 15:00 до 17:00
ГУМВС України в Київській області
Київ
Лвів
Луцьк
Рівне
Ужгород
Івано-Франківськ
Тернопіль
Чернівці
Хмельницький
Житомир
Вінниця
Чернігів
Черкаси
Суми
Полтава
Харків
Кіровоград
Дніпропетровськ
Луганськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
Миколаїв
Одеса
Сімферополь
Київська областьЛьвівська областьВолинська областьРівненська областьЗакарпатська область
Івано-Франківська областьТернопільська областьЧернівецька областьХмельницька областьЖитомирська область
Вінницька областьЧернігівська областьЧеркаська областьСумська областьПолтавська область
Харківська областьКіровоградська областьДніпропетровська областьЛуганська областьДонецька область
Запорізька областьХерсонська областьМиколаївська областьОдеська областьАР Крим область

Повідоміти про корупцію

  • Правовий статус викривачів

    Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, органи Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи.

    Викривачі перебувають під захистом держави.

    Слід пам’ятати, що особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 354, 368-3, 368-4, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона – до отримання з інших джерел інформації про цей злочин уповноваженим органом, – добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку. – ч. 5 ст. 354 КК.

    Міжнародні гарантії та стандарти ООН

    Стаття 33 «Захист осіб, які повідомляють інформацію» Конвенції ООН проти корупції передбачає, що кожна Держава-учасниця розглядає можливість включення до своєї внутрішньої правової системи належних заходів для забезпечення захисту будь-яких осіб, які добросовісно й на обґрунтованих підставах повідомляють компетентним органам про будь-які факти, повʼязані із злочинами, визнаними такими відповідно до цієї Конвенції, від будь-якого несправедливого поводження.

    Гарантії захисту щодо анонімності та нерозголошення інформації щодо викривачів

    Передбачена Законом можливість повідомляти інформацію анонімно (частина п’ята статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»). Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом (абзац другий частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

    Гарантії захисту за наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та  майну викривачів

    Якщо у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог Закону існує загроза життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (частина друга статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

    За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривача або його близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені статтею 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», а саме:

    – особиста охорона, охорона житла і майна;

    – видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;

    – використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

    – заміна документів та зміна зовнішності;

    – зміна місця роботи або навчання; переселення в інше місце проживання;

    – забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

    – закритий судовий розгляд;

    – інші заходи безпеки.

    При цьому слід враховувати, що відповідно до статті 2 вказаного Закону, право на забезпечення безпеки, за наявності відповідних підстав мають:

    – особа, яка заявила до правоохоронного органу про кримінальне правопорушення або в іншій формі брала участь чи сприяла виявленню, попередженню, припиненню або розкриттю кримінальних правопорушень;

    – потерпілий та його представник у кримінальному провадженні;

    – підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники;

    – цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у справі про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

    – представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

    – свідок, експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;

    – члени сімей та близькі родичі зазначених осіб, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

    Гарантії у сфері захисту трудових прав

    До особи, яка здійснила повідомлення про порушення вимог Закону або члена її сім’ї, у зв’язку зі здійсненням такого повідомлення не можуть бути застосовані наступні заходи:

    – звільнення або примушення до звільнення;

    – притягнення до дисциплінарної відповідальності;

    – інші негативні заходи (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати) (абзац перший частини третьої статті 53 Закону України «Про запобігання корупції»).

    Водночас, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону іншою особою працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. (частина перша статті 235 Кодексу законів про працю України).

    У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї повідомленням про порушення вимог Закону іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку (частина четверта статті 235 Кодексу законів про працю України).

    Гарантії захисту у адміністративному процесі

    Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону іншою особою (абзац другий частини другої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України).

    Гарантії захисту у цивільному процесі

    Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону іншою особою (абзац другий частини другої статті 35 Цивільного процесуального кодексу).

    У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача (абзац третій частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу).

    У випадку розголошення під час повідомлення викривачем інформації з обмеженим доступом, відповідно до статті 11 Закону України «Про доступ до публічної інформації» посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов’язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю.

    Відповідальність за неправдиві

    повідомлення про вчинене корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення

    ВИКРИВАЧ, повинен уважно ставитися до інформації, яку повідомляє і пам’ятати, що він надає інформацію на власний розсуд і відповідальність. Викривач має бути обґрунтовано переконаний в тому, що інформація, яку він повідомляє, є достовірною. В протилежному випадку йому не буде надано державний захист, в тому числі, якщо він не доклав зусиль, щоб перевірити достовірність інформації, маючи таку можливість. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (у т.ч. корупційного правопорушення), вчинене викривачем, карається згідно з чинним законодавством України.

    Важливим в даному аспекті є вірне тлумачення таких понять, як «обґрунтоване переконання» та «достовірність інформації».

    Під достовірністю інформації слід розуміти здатність інформації об’єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі. Як правило, достовірною вважається насамперед інформація, яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Водночас, для того, щоб особа підлягала захисту як викривач принципово важливим є саме обґрунтоване переконання такої особи в тому, що інформація про яку повідомляється, є достовірною. За такої умови, навіть якщо інформація про вчинене корупційне правопорушення не підтвердилась, але особа була переконана в її достовірності, така особа підлягає захисту від наявного або можливого негативного впливу на неї у зв’язку з таким повідомленням.

    Важливим є визначення критеріїв обґрунтованості переконання особи в достовірності інформації про корупційне правопорушення, яка повідомляється. Такими критеріями можуть бути:

    – вжиття особою заходів з метою отримання доказів корупційного правопорушення, про яке повідомляється (наприклад, направлення запитів, збирання документів, звуко-, відеозаписів, які засвідчують факти та обставини тощо);

    – пріоритет публічного інтересу особи, яка повідомляє про порушення, над особистою образою.

    Відповідно до статті 383 КК України завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

    Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    Повідомлення про злочин має бути неправдивим, тобто не відповідати дійсності чи в повному обсязі, чи хоча б частково. Неправдиві відомості можуть стосуватися події злочину, особи, що нібито його вчинила; можуть бути пов’язані з обвинуваченням у злочині, який дійсно мав місце, але був вчинений не тією особою, яка обвинувачується; можуть полягати в неправдивому обвинуваченні особи у більш тяжкому злочині тощо. Ці відомості можуть стосуватися й окремих обставин вчинення злочину (місця, часу, застосованих засобів тощо). Однак неправдивість повідомлення стосується лише фактичних обставин, а не їх юридичної оцінки.

    Особа, яка повідомляє про корупцію (викривач), автоматично вступає в боротьбу з цим негативним явищем. І тому вона, щоб бути впевненою в кінцевому результаті такої боротьби, має право отримувати від органу, до якого подала заяву, повідомлення про наслідки розгляду заяв (ст. 15 Закону України «Про звернення громадян») або письмове чи усне повідомлення, за бажанням громадянина, про результати розгляду звернення викривача під час особистого прийому громадян (ст. 22 Закону України «Про звернення громадян»).

     

    детальніше