Міністерство
внутрішніх справ України 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
з по
Пошук по сайту

Міністерство внутрішніх справ України

Автоматична інформаційно-довідкова служба:
(044) 256-03-33

Канцелярія:
(044) 256-16-27

Факс:
(044) 253-64-04

Інформаційні запити ЗМІ

e-mail: zmi@mvs gov ua

Телефон "Довіри" Управління у справах участників АТО

(044) 256-17-20
вівторок та четвер
(крім державних свят)
з 10:00 до 12:00
та з 15:00 до 17:00
ГУМВС України в Київській області
Київ
Лвів
Луцьк
Рівне
Ужгород
Івано-Франківськ
Тернопіль
Чернівці
Хмельницький
Житомир
Вінниця
Чернігів
Черкаси
Суми
Полтава
Харків
Кіровоград
Дніпропетровськ
Луганськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
Миколаїв
Одеса
Сімферополь
Київська областьЛьвівська областьВолинська областьРівненська областьЗакарпатська область
Івано-Франківська областьТернопільська областьЧернівецька областьХмельницька областьЖитомирська область
Вінницька областьЧернігівська областьЧеркаська областьСумська областьПолтавська область
Харківська областьКіровоградська областьДніпропетровська областьЛуганська областьДонецька область
Запорізька областьХерсонська областьМиколаївська областьОдеська областьАР Крим область

Міжнародні договори

  • Протокол про співробітництво між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України й Департаментом військ карабінерів (внутрішніх військ) Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова

    Дата підписання: 11 вересня 2006 року

    Дата набуття чинності: 11 вересня 2006 року

     

    Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України і Департамент  військ карабінерів (внутрішніх військ) Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова (далі – Сторони),

    виражаючи бажання розвивати й зміцнювати дружні відносини й співробітництво у сфері охорони громадського порядку,

    розуміючи необхідність об'єднання зусиль з метою проведення спільних заходів, спрямованих на забезпечення суспільної безпеки на територіях своїх держав,

    ураховуючи прагнення зміцнювати й розвивати співробітництво між Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України і військами карабінерів (внутрішніми військами) Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдови,

    діючи у межах компетенції, а також згідно з Договором про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України й Міністерством  внутрішніх справ Республіки Молдова від 3 листопада 1992 року,

    домовились про наступне:

     

    Стаття 1

    Сторони відповідно до підписаних раніше нормативно-правових актів будуть здійснювати співробітництво й надавати взаємну практичну й методичну допомогу з метою забезпечення суспільної безпеки й правопорядку за наступними напрямками:

     

    a)         правове забезпечення;

    b)         культурне й спортивне співробітництво;

    c)         медичне забезпечення з питань обміну санаторно-курортними путівками;

    d)         інші напрямки, які не суперечать законодавству Сторін, а також міжнародним договорам.

     

    Стаття 2

    Сторони будуть розвивати співробітництво в наступних формах:

     

    a)         двосторонні візити й робочі зустрічі;

    b)         проведення конференцій і семінарів;

    c)         організація, на умовах паритетності й взаємовигоди, навчання й стажувань у навчальних закладах і військових частинах за профілями;

    d)         обмін інформацією й нормативно-правовими актами.

     

    Стаття 3

    Основою співробітництва Сторін є План спільних заходів на рік, який затверджується повноважними представниками Сторін, як правило, не пізніше першого місяця наступного року.

    Пропозиції для включення в План спільних заходів на рік узгоджуються через Управління міжнародних зв'язків Міністерства внутрішніх справ України  й Управління міжнародних відносин і європейської інтеграції Міністерства внутрішніх справ Молдови до 15 грудня поточного року.

    У Плані вказуються назва заходів, форми, строки й місце їхнього проведення, а також кількість учасників.

     

    Стаття 4

    Сторони самостійно несуть витрати, пов'язані з реалізацією положень дійсного Протоколу, якщо не буде погоджений інший порядок.

     

    Стаття 5

    Кожна зі Сторін забезпечує конфіденційність отриманої інформації, що не може бути опублікована або передана третій стороні без письмової згоди на те Сторони, яка її надала.

     

    Стаття 6

    Розбіжності, пов'язані з тлумаченням і застосуванням положень цього Протоколу будуть узгоджуватись Сторонами шляхом двосторонніх консультацій або прямих переговорів.

     

    Стаття 7

    При здійсненні співробітництва Сторони користуються російською мовою.

     

    Стаття 8

    Дійсний Протокол не перешкоджає Сторонам у проведенні інших погоджених заходів відповідно до національного законодавства й міжнародних договорів своїх держав.

     

    Стаття 9

    Повноважні представники Сторін з метою розгляду виконання положень дійсного Протоколу будуть зустрічатися один раз на 6 місяців, у Києві й Кишиневі по черзі.

     

    Стаття 10

    За взаємною згодою Сторін у текст цього Протоколу можуть бути внесені зміни й доповнення.

     

    Учинено в м. Кишинів 11 вересня 2006 року у двох примірниках, кожен українською і молдавською мовами, при цьому всі  тексти мають однакову юридичну силу.

     

    За Головне управління внутрішніх військ МВС України

     

    генерал-полковник

     

    За Департамент військ карабінерів МВС Республіки Молдова

     

    підполковник

    О.Т. Кіхтенко

     

    В.Д. Лупушару

    (підпис)

     

    (підпис)

    детальніше
  • Спільна заява про домовленість подальшого розвитку співробітництва між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Угорської Республіки

    Дата підписання:12 травня 2005 року

    Дата набуття чинності: 12 травня 2005 року

     

    Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ Угорської Республіки (надалі: Сторони)

    з огляду на рішення, прийняті на переговорах, проведених між міністрами внутрішніх справ двох держав у Будапешті 12 травня 2005 року,

    грунтуючись на необхідності подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва,

    керуючись прагненням зміцнення добрих стосунків між двома міністерствами внутрішніх справ,

    зважаючи на міжнародні зобов'язання двох держав та керуючись їх законодавством,

    враховуючи результати співробітництва між двома міністерствами,

    бажають зміцнити співробітництво в нижченаведених сферах.

     

    І. Сфери та форми співробітництва

    1. Співробітництво у сфері спільного розвитку українсько-угорських прикордонних регіонів

     

    Сторони підтверджують намір, на основі спільної концепції розвитку українсько-угорських прикордонних регіонів, сприяти суспільному та економічному розвитку прикордонних регіонів, покращенню життєвого рівня населення, проживаючого у цих регіонах та здійсненню спільних проектів, націлених на максимальне використання існуючих можливостей прикордонного співробітництва. Крім цього, особливу увагу звертатимуть на розвиток громадської безпеки прикордонних регіонів та співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю.

     

    Покладаються на співробітництво між органами самоврядування і адміністративними органами Закарпатської та Саболч-Сатмар-Берег областей.

     

    Підтримують роботу Українсько-Угорської Міжурядової змішаної комісії з транскордонного співробітництва, створеної на основі Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про транскордонне співробітництво, підписаної в Будапешті 11 листопада 1997 року, та вживатимуть ефективні заходи в інтересах успішного функціонування вищезазначеної комісії.

     

    2. Співробітництво у сфері боротьби з міжнародною організованою злочинністю

     

    Сторони, надаючи велике значення взаємовигідному співробітництву, що слугує безпеці двох сторін в сфері боротьби з міжнародною організованою злочинністю та міжнародним тероризмом, підтверджують, що в інтересах забезпечення суспільного порядку, суспільної безпеки, основних прав, свобод та інших законних інтересів громадян, проводитимуть тісну співпрацю у сфері боротьби з усіма формами злочинності та сприятимуть розвиткові співробітництва правоохоронних органів.

     

    На підставі положень Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про взаємодію в боротьбі з організованою злочинністю, підписаної в Києві 19 травня 1995 року, вирішили провести чергове засідання Спільної комісії, створеної у відповідності до положень зазначеної Угоди, у другій половині 2005 року в Україні. Під час роботи якої нададуть оцінку досягнутим результатам та визначать подальші напрямки та форми співробітництва правоохоронних органів.

     

    При взаємодії з правоохоронними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю, особливу увагу звертатимуть:

     

    • на форми та методи боротьби з міжнародною організованою злочинністю та міжнародним тероризмом,
    • на роботу, пов'язану з виявленням та попередженням незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів,
    • на форми та методи боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми, проаналізувавши відповідні дані, спільно оцінивши їх вплив в контексті норм Європейського Союзу,
    • на злочини у сфері економіки, на відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом,
    • на спільну протидію фінансуванню тероризму,
    • на виявлення спільними зусиллями злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї, боєприпасів, вибухових речовин та радіоактивних матеріалів,
    • на співробітництво у сфері боротьби з незаконним обігом, головним чином нелегальним транскордонним переміщенням товарів та автотранспорту.

     

    IIПерспективи співробітництва на основі досягнутих результатів

     

    Сторони домовились щодо поглиблення співробітництва як між двома міністерствами внутрішніх справ, зокрема через існуючий інститут офіцерів зв'язку, так і між підпорядкованими структурними та територіальними підрозділами, ініціюючи розвиток безпосереднього співробітництва.

     

    Сторони висловили задоволення стосовно результатів, досягнутих у сфері співробітництва між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Угорської Республіки, завдяки яким вдалось значною мірою сприяти розвитку взаємодії у боротьбі з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів та міжнародним тероризмом, а також поглибленню дружніх стосунків.

     

    В підтвердження цього 12 травня 2005 року здійснено підписання Заяви про домовленість у двох автентичних примірниках, кожний українською та угорською мовами.

     

    Міністр внутрішніх справ України

     

    Міністр внутрішніх справ Угорської Республіки

    (підпис)

     

    (підпис)

    Юрій Луценко

     

    Моніка Ламперт

     

    детальніше
  • Угода про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Азербайджанської Республіки

    Дата підписання: 21 жовтня 1992 р.

    Набуття чинності: 21 жовтня 1992 р.

     

    Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ Азербайджанської Республіки, далі іменовані "Сторони",

    поважаючи суверенітет і незалежність обох держав,

    надаючи важливе значення розвитку взаємодії в області боротьби із злочинністю і забезпечення надійного захисту прав, свобод і законних інтересів громадян обох держав,

    виходячи із обопільного бажання зміцнювати і розвивати взаємну довіру між органами внутрішніх справ України і Азербайджанської Республіки,

    керуючись Угодою про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав в сфері боротьби із злочинністю від 24 квітня 1992 року, Угодами про співробітництво в області забезпечення матеріально-технічними засобами і виробами спеціальної техніки і про взаємовідносини в сфері обміну інформацією від 3 серпня 1992 року, керуючись також міжнародними зобов'язаннями і законодавством своїх держав

    домовились про таке:

     

    Стаття 1

    Сторони у межах своєї компетенції забезпечують однаковий захист прав, свобод, законних інтересів і майна громадян та юридичних осіб обох держав.

    Сторони зобов'язуються забезпечувати безперешкодний прийом і розгляд органами внутрішніх справ заяв і скарг громадян та юридичних осіб обох держав з питань, віднесених до компетенції цих органів.

     

    Стаття 2

    Сторони на основі чинного законодавства своїх держав здійснюють співробітництво вслідуючих напрямках:

     

    а) боротьби із злочинністю проти життя, здоров'я, свободи, гідності громадян і власності;

    б) боротьби з організованою злочинністю і корупцією;

    в) боротьби з бандитизмом, тероризмом і міжнародною злочинністю;

    г) боротьби з незаконними операціями зі зброєю, боєзапасами, вибуховими, отруйними речовинами і радіоактивними матеріалами;

    д) боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин;

    е) боротьби з виготовленням і збутом підроблених документів, грошей та цінних паперів;

    є) боротьби із злочинами в сфері економіки;

    ж) боротьби з контрабандою, а також із злочинами, об'єктом яких є культурні та історичні цінності;

    з) розшуку злочинців, осіб, які переховуються від слідства, суду і відбування покарання, пропали безвісти, а також осіб, які ухиляються від сплати аліментів і виконання рішення суду по позовах;

    и) розшуку предметів (речей), які мають номери чи специфічні розпізнавальні прикмети, а також автотранспорту та вогнепальної зброї, викрадених на території держав Сторін;

    і) встановлення невпізнаних трупів, особистості невідомих хворих і дітей;

    ї) боротьби із злочинами на автомобільному, залізничному, водному, повітряному та трубопровідному транспорті;

    й) забезпечення безпеки дорожнього руху і протипожежної безпеки;

    к) забезпечення безпеки польотів літаків, їх екіпажів і пасажирів;

    л) контролю за дотриманням паспортної і дозвільної систем;

    м) контролю руху через державний кордон людей, вантажів і цінностей;

    н) розвитку наукових, інформаційних і технічних зв'язків;

    о) ліквідації наслідків стихійних лих, великих аварій і катастроф, гасіння великих пожеж, припинення розповсюдження епідемій і епізоотій.

     

    Стаття 3

    Надалі, до укладення державами відповідних угод про надання взаємної правової допомоги, Сторони на основі практики, що склалася, національного законодавства, міжнародно-правових норм і на умовах взаємності зобов'язуються здійснювати співробітництво у боротьбі із злочинністю шляхом проведення оперативно-розшукових і процесуальних дій, виконання запитів та доручень, а також в інших формах, які не суперечать законодавству двох держав.

     

    Стаття 4

    Сторони будуть здійснювати співробітництво у таких формах:

     

    а) виконання запитів і доручень у кримінальних справах, справах оперативного обліку та по матеріалах про адміністративні правопорушення;

    б) обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою і криміналістичною інформацією про злочини, що готуються або скоєні, та причетних до них осіб, оперативною інформацією про тяжкі злочини, а також архівною інформацією;

    в) узгодженого, а в разі необхідності і спільного, здійснення оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій;

    г) переміщення засуджених громадян для відбування покарання в державу, громадянами якої вони є, згідно з міждержавними угодами;

    д) обміну досвідом роботи, законодавчими і нормативними актами, учбовою літературою з питань діяльності органів внутрішніх справ;

    е) сприяння, на взаємній основі, у підготовці, перепідготовці і підвищенню кваліфікації кадрів;

    є) здійснення взаємовигідних поставок автомобільної, криміналістичної, пожежної та спеціальної техніки, засобів зв'язку, речового майна і продукції виробничо-технічного призначення, запасних частин, витратних матеріалів;

    ж) надання взаємної допомоги у встановленні прямих зв'язків з підприємствами-постачальниками, розташованими на території Сторін;

    з) обміну науково-технічною інформацією з питань діяльності органів внутрішніх справ, спільного проведення кримінологічних досліджень і розробок актуальних проблем, що становлять взаємний інтерес, обміну з цією метою фахівцями, проведення спільних семінарів і робочих зустрічей;

    и) організація шифрованого зв'язку;

    і) здійснення транзитних перевозок спеціальних та інших вантажів, конвоювання іетапування;

    ї) розвитку спортивних і культурних зв'язків, наданні сприяння у лікуванні, санаторно-курортному оздоровленні працівників органів внутрішніх справ і членів їх сімей.

     

    Стаття 5

    З метою виконання положень цієї Угоди структурні підрозділи органів внутрішніх справ Сторін, далі іменовані "структурні підрозділи", у межах своєї компетенції і з дозволу керівництва міністерств можуть встановлювати безпосередні контакти і підписувати додаткові документи про співробітництво по окремих напрямках своєї діяльності.

     

    Стаття 6

    Запити і доручення, передбаченні пунктом "а" статті 4 цієї Угоди, повинні бути належним чином оформлені і мати такі реквізити:

     

    а) найменування органу внутрішніх справ чи самостійного структурного підрозділу Сторони, від якого виходить запит чи доручення, і найменування органу внутрішніх справ чи самостійного структурного підрозділу Сторони, до якого вони звернені;

    б) найменування справи чи матеріалу, по яких направлено запит чи доручення;

    в) прізвища свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, розшукуваних, підсудних чи засуджених, їх громадянство, рід занять і постійне місце проживання чи місце перебування, а при необхідності і прізвища та адреси їх законних представників;

    г) зміст запиту чи доручення, а також необхідні відомості по їх суті і описання складу правопорушення.

     

    До запиту чи доручення додаються також належним чином оформлені спеціальні постанови, які необхідні для здійснення санкціонованих дій.

    Запит чи доручення повинні бути скріплені гербовою печаткою і підписом керівника органу внутрішніх справ чи самостійного структурного підрозділу Сторони. При виконанні запиту чи доручення Сторони користуються російською мовою.

    До документів, що додаються до запиту чи доручення, складеного на державній мові запитуючої Сторони, прикладається належним чином засвідчений переклад на російську мову.

    При виконанні запиту і доручення документи, які складені державною мовою виконуючої Сторони, перекладаються нею на російську мову.

    Переклади засвідчуються печаткою компетентної установи і підписом посадової особи.

    У невідкладних випадках можуть робитися запити в усній формі, але вони повинні бути негайно підтверджені письмово, в тому числі з використанням технічних засобів передачі тексту.

     

    Стаття 7

    Кожна із Сторін може відмовити повністю або частково в задоволенні запитів чи доручень по кримінальних справах, справах оперативного обліку та матеріалах про адміністративні правопорушення, в здійсненні оперативно-розшукових заходів, слідчих дій, якщо їх виконання може призвести до порушень прав людини, суверенітету, безпеки чи інших важливих інтересів своєї держави чи якщо такі дії суперечать законодавству, діючому на території держави запитуючої Сторони.

    В разі прийняття такого рішення Сторони письмово повідомляють одна одну із зазначенням причин відмови.

     

    Стаття 8

    Сторони, керуючись національним законодавством, зобов'язуються по прийнятому компетентними органами своїх держав рішенню належним чином сприяти один одному:

    а) в розшуку, затриманні осіб, які переховуються від слідства і суду, взятті їх у необхідних випадках під варту;

    б) у видачі осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності чи для приведення вироку до виконання.

     

    Стаття 9

    Кожна із Сторін забезпечує конфіденційність відомостей, переданих іншою Стороною, якщо ці відомості мають закритий характер або Сторона, яка їх передає, вважає небажаним розголошення їх змісту. Ступінь таємності відомостей визначається Стороною, яка їх передає.

    У випадку необхідності передачі третій Стороні інформації, матеріалів, а також технічного обладнання, одержаних однією зі Сторін у межах цієї Угоди, обов'язково потрібна згода Сторони, яка передала інформацію, матеріали і обладнання.

     

    Стаття 10

    Сторони зобов'язуються безоплатно передавати одна одній в необхідних випадках дані, що знаходяться в їх інформаційно-розшукових системах, криміналістичних та інших обліках з дотриманням умов, які передбачені статтею 9 цієї Угоди.

     

    Стаття 11

    Сторони за взаємною домовленістю можуть направляти своїх працівників у службові відрядження в органи внутрішніх справ іншої Сторони.

    Працівникам, що знаходяться в службових відрядженнях, надається необхідна допомога у виконанні покладених на них обов'язків, забезпечується їх правовий захист у відповідності до законодавства держав Сторін.

     

    Стаття 12

    Сторони домовились не перешкоджати переходу працівників на службу в органи внутрішніх справ іншої Сторони, відповідно з нормативними актами своїх держав про проходження служби в органах внутрішніх справ вирішувати питання збереження їм стажу служби для виплати процентної надбавки за вислугу років, присвоєння спеціальних звань, оплати праці, встановлення прав і пільг та призначення державних пенсій у розмірах, встановлених для працівників органів внутрішніх справ тієї Сторони, куди було здійснено переведення.

    Сторони також домовились, що питання врегулювання пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, постійно проживаючих на території держав Сторін, вирішуються на основі міждержавних Угод, законів про пенсійне забезпечення.

     

    Стаття 13

    Витрати, які пов'язані з виконанням цієї Угоди, Сторони несуть самостійно в розмірах, необхідних для виконання ними своїх обов'язків.

    В разі необхідності Сторони несуть спільні витрати по цій Угоді, що оформляється відповідними взаємоприйнятними угодами чи домовленостями в кожному окремому випадку.

     

    Стаття 14

    Сторони при здійсненні співробітництва по виконанню цієї Угоди користуються російською мовою.

    У випадках використання державних мов Сторони забезпечують усний і письмовий переклад на російську мову.

     

    Стаття 15

    Ця Угода не зачіпає зобов'язань Сторін по інших міжнародних договорах і угодах і не перешкоджає розробці інших взаємоприйнятних напрямків і форм співробітництва між Сторонами.

    В цю Угоду Сторони можуть вносити взаємоприйнятні поправки і доповнення, які вступають в силу після підписання відповідних угод.

     

    Стаття 16

    В разі виникнення спорів між Сторонами відносно тлумачення чи застосування цієї Угоди Сторони консультуються між собою з метою врегулювання спорів.

    При необхідності може бути створена погоджувальна комісія із повноважних представників Сторін, якій доручається врегулювання спірних питань. Протокол погоджувальної комісії, підписаний повноважними представниками Сторін, приймається для виконання обома Сторонами.

     

    Стаття 17

    Ця Угода укладається на п'ять років, і її дія автоматично продовжується на наступний п'ятирічний строк, якщо одна із Сторін чи обидві Сторони не побажають припинити її дію.

    Кожна із Сторін може денонсувати цю Угоду в будь-який час шляхом письмового повідомлення іншої Сторони. Угода втрачає свою силу через шість місяців з моменту отримання іншою Стороною письмового повідомлення з боку Сторони, бажаючої денонсувати цю Угоду.

    Здійснено в м. Києві 21 жовтня 1992 р. в двох примірниках, кожний українською і азербайджанською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

     

    За Міністерство внутрішніх справ України

     

    За Міністерство внутрішніх справ Азербайджанської Республіки

    А. Василишин

     

    М. Джафаров

    (підпис)

     

    (підпис)

    детальніше
  • Додатковий протокол про імплементацію Статті 1 Угоди про співробітництво між Урядом України та Урядом Турецької Республіки в боротьбі зі злочинністю

    Протокол затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 № 806

     

    Дата підписання: 7 червня 2005 року

    Дата набуття чинності: 7 червня 2006 року

     

    Відповідно до положень Статті 1 Угоди про співробітництво між Урядом України та Урядом Турецької Республіки в боротьбі зі злочинністю, підписаної в Анкарі 15 квітня 1994 року, Уряд України та Уряд Турецької Республіки, далі - "Сторони";

    будучи глибоко занепокоєними тим фактом, що торгівля людьми як один з видів транснаціональної організованої злочинності набуває поширення в світі і в нашому регіоні та приносить величезні прибутки організованим злочинним угрупованням, а також пов'язана з незаконним обігом наркотиків, зброї і незаконним перевезенням мігрантів;

    усвідомлюючи, що торгівля людьми може бути подолана шляхом своєчасного та ефективного міжнародного співробітництва;

    підкреслюючи необхідність надання юридичної, гуманітарної, психологічної і медичної допомоги потерпілим від торгівлі людьми, сприяння їхньому поверненню до своїх країн, забезпечення їх соціальної реінтеграції і формування громадської свідомості;

    визнаючи важливість зусиль з припинення торгівлі людьми шляхом викриття кримінальних мереж і здійснення необхідних заходів щодо встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності;

    наголошуючи на необхідності зміцнювати співробітництво та координацію зусиль між Україною і Турецькою Республікою у боротьбі з торгівлею людьми;

    висловлюючи взаємне бажання до здійснення в рамках їх внутрішнього законодавства спільних зусиль і заходів у цій сфері в максимально можливих межах і з максимальною ефективністю;

    домовилися про таке:

     

    Стаття 1

    Сторони будуть співробітничати з метою:

     

    1. Створення внутрішньої правової інфраструктури, необхідної для боротьби з торгівлею людьми, а також здійснення у цій сфері інших необхідних адміністративних та інституційних заходів;

    2. Підтримки потерпілих від торгівлі людьми шляхом створення Сторонами умов для надання їм допомоги у гуманітарній, психологічній та медичній сферах;

    3. Сприяння залученню потерпілих до надання свідчень в рамках внутрішніх правових систем Сторін з метою притягнення винних до відповідальності і захисту потерпілих;

    4. Формування усвідомлення громадськістю та відповідними установами необхідності подолання торгівлі людьми;

    5. Формування у своїх країнах відповідного усвідомлення серед осіб, які подорожують за кордон і можуть стати потерпілими від торгівлі людьми;

    6. Визначення в державах Сторін контактних органів (пунктів) для накопичення інформації про потерпілих від торгівлі людьми, координації зусиль щодо попередження та подолання торгівлі людьми, обміну накопиченою інформацією з іншою Стороною. Для підвищення ефективності співробітництва Сторони обміняються інформацією щодо засобів комунікації відповідних служб;

    7. Підготовки працівників правоохоронних органів для боротьби з торгівлею людьми, організації спільних програм підготовки, обміну експертами, підвищення рівня можливостей співробітництва;

    8. Здійснення співробітництва між науковими та навчальними установами, обміну експертами обох країн з метою обміну досвідом та знаннями.

     

    Стаття 2

    Сторони спрямовуватимуть зусилля компетентних правоохоронних органів своїх держав на реалізацію положень цього Додаткового протоколу, зокрема шляхом:

     

    1. Обміну інформацією про кримінальні мережі, злочинні організації та осіб, які займаються торгівлею людьми;

    2. Обміну інформацією про потерпілих від таких злочинів, маршрути їх транспортування, надання взаємної допомоги в їх розшуку, ідентифікації та поверненні;

    3. Проведення спільних операцій з метою попередження і боротьби з торгівлею людьми;

    4. Проведення спільних фінансових розслідувань в рамках кримінальних справ, порушених проти торгівців людьми, для викриття фактів відмивання та легалізації незаконно отриманих доходів;

    5. Інших форм співробітництва відповідно до їхнього національного законодавства.

     

    Стаття 3

    Органами, відповідальними за координацію імплементації положень цього Додаткового протоколу, є:

     

    1. З Турецької Сторони:

    а) Департамент по роботі з іноземцями, охороні кордонів, наданню притулку Генерального директорату безпеки Міністерства внутрішніх справ

    тел.: +90.312.412 32 10, +90.312.412 33 05

    факс: +90.312.466 90 11

    e-mail: illegalmig@egm.gov.tr yhidb@egm.gov.tr

     

    b) Департамент по боротьбі з організованою злочинністю та контрабандою Генерального Директорату безпеки Міністерства внутрішніх справ

    тел.: +90.312.412 71 00-0

    факс: +90.312. 417 06 21

    е-mail: kom@kom.gov.tr

     

    2. З Української Сторони:

    а) Департамент боротьби з торгівлею людьми Міністерства внутрішніх справ

    тел.: + 38.044.256 17 83, + 38.044.254 75 16

    факс: + 38.044.271 88 70

    е-mail: dtymoshenko@ukr.net

     

    b) Адміністрація Державної прикордонної служби

    тел.: + 38.044.271 89 07

    факс: + 38.044.271 88 70

    е-mail: dkk@pvu.gov.ua

     

    Стаття 4

    Цей Додатковий протокол набуває чинності з дати останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття ним чинності.

     

    Стаття 5

    Кожна Сторона може запропонувати зміни і доповнення до цього Додаткового протоколу, які у разі їх прийнятності для обох Сторін набувають чинності у порядку, передбаченому статтею 4 цього Додаткового протоколу.

     

    Стаття 6

    Кожна Сторона може припинити дію цього Додаткового протоколу, письмово повідомивши іншу Сторону. У такому випадку припинення дії відбудеться через 90 днів після дати отримання такого повідомлення іншою Стороною.

    На підтвердження цього особи, що нижче підписалися, будучи належним чином уповноважені їх відповідними Урядами, підписали цей Додатковий протокол.

    Вчинено у м. Анкара 7 червня 2005 року в двох оригінальних примірниках, кожний українською, турецькою та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними.

    У випадку виникнення розбіжностей при тлумаченні текст англійською мовою матиме переважну силу.

     

    За Уряд України

     

    За Уряд Турецької Республіки

    (підпис)

     

    (підпис)

    детальніше
  • Угода про співробітництво між Міністерством внутрішніх справ України і Міністерством внутрішніх справ Республіки Вірменія у боротьбі із злочинністю

    Дата підписання: 21 жовтня 1992 р.

    Набуття чинності: 21 жовтня 1992 р.

     

    Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство внутрішніх справ Республіки Вірменія, далі іменовані "Сторони",

    надаючи важливого значення розвитку взаємодії в області боротьби із злочинністю і забезпечення надійного захисту прав і свобод громадян,

    підкреслюючи, що в основі співробітництва незалежних держав у сфері боротьби із злочинністю лежать принципи поваги суверенітету, рівноправності держав, взаєморозуміння і взаємної вигоди,

    керуючись бажанням зміцнювати й розвивати співробітництво і взаємну довіру між органами внутрішніх справ України і Республіки Вірменія,

    домовились про таке:

     

    Стаття 1

    Сторони у межах своєї компетенції забезпечують захист свобод, законних інтересів і майна громадян і юридичних осіб на рівних умовах.

    Сторони зобов'язуються забезпечувати прийом і розгляд органами внутрішніх справ скарг і заяв громадян та юридичних осіб держави іншої Сторони з питань, віднесених до компетенції цих органів.

     

    Стаття 2

    1. Сторони на основі чинного законодавства своїх держав здійснюють співробітництво по таких напрямках:

     

    а) боротьби із злочинами проти життя людей, здоров'я, свободи, гідності громадян і власності;

    б) боротьби із бандитизмом, тероризмом і міжнародною злочинністю;

    в) боротьби з незаконними діяннями, пов'язаними з вогнепальною зброєю, боєприпасами, вибуховими, отруйними речовинами і радіоактивними матеріалами;

    г) боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин;

    д) боротьби з виготовленням і збутом підроблених документів, грошей та цінних паперів;

    е) боротьби із злочинами в сфері економіки;

    є) боротьби з контрабандою, а також із злочинами, об'єктом яких є культурні та історичні цінності;

    ж) розшуку злочинців, осіб, які переховуються від слідства і суду, відбування покарання, пропали безвісти, а також осіб, які ухиляються від сплати аліментів і виконання рішення суду по позовах;

    з) розшуку предметів, в тому числі автотранспорту, які викрадені на території держави однієї із Сторін;

    и) встановлення невпізнаних трупів, осіб невідомих хворих і дітей;

    і) боротьби із злочинами на залізниці, автомобільному, водному, повітряному і трубопровідному транспорті;

    ї) надання допомоги у проведенні спільних заходів при ліквідації наслідків стихійних лих, катастроф, великих аварій і пожеж;

    й) забезпечення безпеки дорожнього руху і протипожежної безпеки;

    к) забезпечення безпеки польотів літаків, їх екіпажів і пасажирів;

    л) контролю за дотриманням паспортної та дозвільної систем;

    м) контролю руху через державний кордон людей, вантажів та цінностей;

    н) розвитку наукових, інформаційних і технічних зв'язків.

     

    Сторони здійснюють співробітництво також в інших напрямках, що становлять взаємний інтерес.

     

    Стаття 3

    Надалі, до укладення державами відповідних договорів про надання взаємної правової допомоги, Сторони на основі практики, що склалася, національного законодавства, міжнародно-правових норм і на умовах взаємності зобов'язуються здійснювати співробітництво у боротьбі із злочинністю шляхом проведення оперативно-розшукових та процесуальних дій, виконання запитів та доручень, а також в інших формах, які не суперечать законодавству двох держав.

     

    Стаття 4

    Співробітництво Сторін здійснюється у таких формах:

     

    а) виконання запитів і доручень у кримінальних справах, справах оперативного обліку та по матеріалах про адміністративні правопорушення;

    б) обміну оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою і криміналістичною інформацією про злочини, що готуються або скоєні, та причетних до них осіб, а також архівною інформацією;

    в) сприяння у проведенні оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій;

    г) обміну досвідом роботи, законодавчими і нормативними актами, учбовою літературою з питань діяльності органів внутрішніх справ, а також сприяння на взаємній основі підготовці, перепідготовці й підвищенню кваліфікації кадрів;

    д) взаємовигідних поставок автомобільної, криміналістичної і спеціальної техніки, засобів зв'язку, речового майна та продукції виробничо-технічного призначення;

    е) сприяння у здійсненні транзитних перевозок, спеціальних та інших вантажів, конвоюванні та етапуванні засуджених;

    є) обміну науково-технічною інформацією з питань діяльності органів внутрішніх справ, спільного проведення наукових досліджень, розробок і програм з актуальних проблем, що становлять взаємний інтерес;

    ж) організації шифрованого зв'язку;

    з) розвитку спортивних і культурних зв'язків, сприянні у лікуванні, санаторно-курортному оздоровленні співробітників і членів їх сімей.

     

    Ця Угода не перешкоджає Сторонам у розробці та розвитку інших взаємоприйнятних форм співробітництва.

     

    Стаття 5

    Сторони, керуючись національним законодавством, зобов'язуються за посередництвом компетентних органів своїх держав сприяти одна одній у виконанні запиту чи доручення іншої Сторони:

     

    а) у затриманні осіб, які сховалися від слідства, суду та відбування покарання, взятті їх у необхідних випадках під варту;

    б) у видачі осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності чи для приведення вироку до виконання.

     

    Стаття 6

    З метою виконання положень цієї Угоди структурні підрозділи органів внутрішніх справ Сторін, далі іменовані "структурні підрозділи", у межах своєї компетенції і з дозволу керівництва міністерств можуть встановлювати безпосередні контакти і підписувати додаткові договірні документи про співробітництво по окремих напрямках своєї діяльності.

     

    Стаття 7

    1. Запити і доручення, передбачені п. а) статті 4 цієї Угоди, повинні бути належним чином оформлені і мати такі реквізити:

     

    а) найменування структурного підрозділу, від якого виходить запит чи доручення, і структурного підрозділу, до якого вони звернені;

    б) найменування справи чи матеріалів, по яких направлено запит чи доручення;

    в) прізвища свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, розшукуваних, підсудних чи засуджених, їх громадянство, заняття і постійне місце перебування, а при необхідності - прізвища та адреси їх законних представників;

    г) зміст запиту чи доручення, а також необхідні дані по їх суті, а по кримінальних справах також опис складу злочину.

     

    2. До запитання чи доручення додаються також належним чином оформлені спеціальні постанови, необхідні для здійснення санкціонованих дій.

    3. Запит чи доручення повинні бути скріплені підписами керівника і гербовою печаткою органу внутрішніх справ. Сторони при виконанні запитів чи доручень користуються російською мовою.

    4. До виконаних державною мовою запитуючої Сторони документів, що додаються до запитів чи доручень, прикладається належним чином засвідчений переклад на російську мову.

    5. При виконанні запиту і доручення документи, які складені державною мовою виконуючої Сторони, перекладаються нею на російську мову.

    6. Переклади засвідчуються підписом посадової особи і печаткою компетентної установи.

    7. У невідкладних випадках можуть робитися запити в усній формі, але вони повинні бути негайно підтверджені письмово, в тому числі з використанням технічних засобів передачі тексту.

     

    Стаття 8

    1. Кожна із Сторін може відмовити в співробітництві або наданні допомоги, повністю чи частково, якщо їх реалізація може загрожувати її суверенітету або суттєвим інтересам, а також якщо вони суперечать законодавству держав Сторін.

    2. Про відмову в сприянні чи наданні допомоги Сторони негайно повідомляють одна одну.

     

    Стаття 9

    1. Кожна із Сторін забезпечує конфіденційність відомостей, переданих іншою Стороною, якщо вони згідно з законодавством цієї Сторони мають таємний характер. Ступінь таємності відомостей визначається Стороною, яка їх передає.

    2. Матеріали, інформація, а також технічне обладнання, яке отримане на основі цієї Угоди, можуть бути передані третій Стороні виключно лише після отримання згоди відповідного органу чи структурного підрозділу Сторони, яка їх передала.

     

    Стаття 10

    1. Сторони за взаємною домовленістю можуть направляти своїх працівників у службові відрядження в органи внутрішніх справ іншої Сторони.

    2. Працівникам, які знаходяться у службових відрядженнях, надається необхідна допомога у виконанні накладених на них обов'язків, забезпечується їх правовий захист у відповідності до чинного законодавства держав Сторін.

     

    Стаття 11

    1. Сторони домовились в індивідуальному порядку і згідно з національним законодавством розглядати питання прийому працівників на службу в органи внутрішніх справ іншої Сторони, вирішувати питання збереження їм стажу служби для виплати процентної надбавки за вислугу років і призначення державних пенсій у розмірах, встановлених для працівників органів внутрішніх справ тієї Сторони, куди було здійснено переведення.

    2. Сторони також домовились в установленому порядку здійснювати пенсійне забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей, які постійно мешкають на території держав Сторін, згідно з діючим в них пенсійним законодавством.

     

    Стаття 12

    Сторони при здійсненні співробітництва користуються українською, вірменською чи російською мовами, з використанням, в разі необхідності, перекладача.

     

    Стаття 13

    1. Уповноважені представники Сторін можуть зустрічатися один з одним в міру необхідності з метою обговорення питань, пов'язаних з реалізацією положень цієї Угоди.

    2. За згодою обох Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення.

     

    Стаття 14

    Положення цієї Угоди не зачіпають зобов'язань Сторін по інших міжнародних договорах і угодах.

     

    Стаття 15

    Сторони самостійно несуть витрати, які будуть виникати в ході реалізації цієї Угоди, якщо не буде встановлено інший порядок.

     

    Стаття 16

    Ця Угода укладається на строк 10 років і буде діяти до закінчення шести місяців з дня, коли одна із Сторін одержить письмове повідомлення іншої Сторони про її намір припинити дію Угоди.

    Здійснено в м. Києві 21 жовтня 1992 року, в двох примірниках, кожен українською і вірменською мовами, причому тексти на двох мовах мають однакову силу.

     

    Міністр внутрішніх справ України

     

    Міністр внутрішніх справ Республіки Вірменія

    А. Василишин

     

    В. Сирадегян

    (підпис)

     

    (підпис)

     

    детальніше