Міністерство
внутрішніх справ України 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
з по
Пошук по сайту

Міністерство внутрішніх справ України

Автоматична інформаційно-довідкова служба МВС України:
(044) 256-0333

Факс МВС України:
(044)253-64-04

Телефон для інформаційних запитів ЗМІ

Телефон: (044) 256-11-36

Телефон "Довіри" Управління у справах участників АТО

(044) 256-17-20
вівторок та четвер
(крім державних свят)
з 10:00 до 12:00
та з 15:00 до 17:00
ГУМВС України в Київській області
Київ
Лвів
Луцьк
Рівне
Ужгород
Івано-Франківськ
Тернопіль
Чернівці
Хмельницький
Житомир
Вінниця
Чернігів
Черкаси
Суми
Полтава
Харків
Кіровоград
Дніпропетровськ
Луганськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
Миколаїв
Одеса
Сімферополь
Київська областьЛьвівська областьВолинська областьРівненська областьЗакарпатська область
Івано-Франківська областьТернопільська областьЧернівецька областьХмельницька областьЖитомирська область
Вінницька областьЧернігівська областьЧеркаська областьСумська областьПолтавська область
Харківська областьКіровоградська областьДніпропетровська областьЛуганська областьДонецька область
Запорізька областьХерсонська областьМиколаївська областьОдеська областьАР Крим область

Міжнародні договори

  • МЕМОРАНДУМ між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Чорногорії про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю

    МЕМОРАНДУМ

    між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Чорногорії
    про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю

     

    Дата підписання:

    13.06.2013

    Дата набрання чинності:

    13.06.2013

     

     

     

    Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ Чорногорії, далі - “Сторони”, бажаючи продовжувати розвиток двосторонніх відносин, визнаючи велику важливість співробітництва і координації зусиль відомств щодо забезпечення безпеки і громадського порядку, попередження та боротьби з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також іншими злочинами, усвідомлюючи, що організована злочинність становить серйозну загрозу розвитку обох держав Сторін, будучи занепокоєними зростанням незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, маючи на меті ефективно співробітничати в боротьбі з торгівлею людьми, координуючи свою діяльність, дотримуючись міжнародних зобов’язань, зокрема, у рамках:

    • Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року та додаткових Протоколів до неї,
    • Єдиної конвенції про наркотичні засоби від 30 березня 1961 року і додаткового Протоколу від 25 березня 1972 року до неї,
    • Конвенції про психотропні речовини від 21 лютого 1971 року,
    • Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року,
    • Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року та додаткових протоколів до неї: Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю,

    відповідно до законодавства держав Сторін, домовились про таке:

     

    Стаття 1

    Предмет співробітництва

     

    Сторони, відповідно до міжнародних зобов’язань та законодавства своїх держав, здійснюють співробітництво в боротьбі зі злочинністю, керуючись положеннями цього Меморандуму.

     

    Стаття 2

    Захист громадян та юридичних осіб

     

    Сторони у межах своєї компетенції забезпечують захист прав, свобод, законних інтересів і майна громадян та юридичних осіб держави іншої Сторони так само, як громадян і юридичних осіб держави своєї Сторони.

     

    Стаття 3

    Сфери співробітництва

     

    1. Сторони відповідно до законодавства своїх держав здійснюють співробітництво в боротьбі з:
    1. організованою злочинністю та тероризмом;
    2. незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів;
    3. торгівлею людьми;
    4. злочинами проти життя, здоров’я, свобод людини та людської гідності;
    5. злочинами проти власності;
    6. незаконним виробництвом, торгівлею, зберіганням та заволодінням вибуховими речовинами, вогнепальною зброєю і боєприпасами;
    7. незаконним заволодінням і обігом транспортних засобів, підробленням документів і використанням підроблених документів з цією метою;
    8. злочинами у сфері економіки,
    9. підробкою грошових знаків, цінних паперів і печаток, безготівкових засобів платежу, що не є цінними паперами, а також їх розповсюдженням і використанням;
    10. злочинами в сфері використання комп’ютерів, автоматизованих систем та комп’ютерних мереж (кіберзлочини).
    1. За взаємною згодою Сторони можуть розширити сферу співробітництва в боротьбі з іншими правопорушеннями, за які законодавством держав Сторін передбачена кримінальна відповідальність.
    2. Сторони можуть укладати протоколи, положення яких конкретизуватимуть співробітництво Сторін в окремих сферах боротьби зі злочинністю.

     

    Стаття 4
    Форми співробітництва

     

    З метою здійснення співробітництва в боротьбі зі злочинами, визначеними цим Меморандумом, Сторони відповідно до законодавства своїх держав:

    1. надають одна одній інформацію про осіб, причетних до організованої злочинності та їхні зв’язки; про злочинні організації та угруповання; про типову поведінку злочинців і злочинних груп; про факти, які, зокрема, стосуються часу, місця, способів, методів і технічних засобів вчинення злочинів; про об’єкти злочинного посягання, обставини вчинення злочинів; про норми кримінального законодавства, які порушуються; про заходи, які вживаються з метою запобігання та припинення тяжких злочинів;
    2. допомагають одна одній у розшуку осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, та осіб, які ухиляються від кримінальної відповідальності або відбування покарання;
    3. здійснюють скоординовані заходи з метою виявлення і документування злочинів;
    4. здійснюють скоординовані заходи з метою реалізації контрольованих поставок, а також обмінюються інформацією про походження, транспортні засоби, шляхи перевезення, методи і способи незаконного виробництва, зберігання, приховування й перевезення, а також іншою інформацією про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
    5. надають одна одній зразки нових наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, а також обмінюються технологічними схемами виготовлення та результатами криміналістичних досліджень наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
    6. співробітничають у пошуку осіб, зниклих безвісти, та у заходах, спрямованих на ідентифікацію осіб або невпізнаних трупів;
    7. співробітничають у пошуку викрадених речей і транспортних засобів у рамках розслідування злочинів;
    8. надають взаємну технічну та організаційну допомогу з метою виявлення осіб, які вчинили злочини;
    9. надають одна одній інформацію про шляхи, методи і засоби підробки та використання підроблених та фальшивих документів для проїзду та проживання за кордоном;
    10. обмінюються інформацією, досвідом, аналітичними та концептуальними матеріалами стосовно методів та нових форм вчинення злочинів та інших питань, пов’язаних з боротьбою зі злочинністю;
    11.  у разі необхідності проводять робочі зустрічі з метою підготовки і координації заходів щодо виявлення конкретних злочинів;
    12.  обмінюються інформацією про результати криміналістичних і кримінологічних досліджень стосовно злочинів, практики їх розслідування, методів роботи, способів і методів наукових досліджень та застосування засобів і методів з метою їх подальшого розвитку;
    13.  організовують спільне навчання, а також обмін спеціалістами у відповідних сферах в цілях їх професійної підготовки.
    14. обмінюються інформацією про положення законодавства держав Сторін, які регламентують питання боротьби зі злочинністю.

     

    Стаття 5
    Умови співробітництва

     

    1. Запитувана Сторона надає інформацію на запит запитуючої Сторони відповідно до положень цього Меморандуму.
    2. Запит про надання інформації або допомоги направляється в письмовій формі, якщо немає іншої домовленості.
    3. Запитувана Сторона виконує такий запит без затримки. Додаткова інформація може бути запитана, якщо вона необхідна для виконання запиту.
    4. Одна зі Сторін може з власної ініціативи надавати іншій Стороні інформацію, яка могла б допомогти у запобіганні, виявленні та розслідуванні злочинів, якщо вона вважає, що така інформація становить інтерес для іншої Сторони.

     

    Стаття 6
    Відмова від виконання запиту

     

    1. Кожна Сторона може відмовитися повністю або частково надавати інформацію або допомогу, якщо вона вважає, що виконання запиту може загрожувати її суверенітету, національній безпеці або інтересам її держави , або у випадку, якщо запит суперечить законодавству її держави або міжнародним зобов’язанням.
    2. Сторони інформують одна одну в письмовій формі про відмову від виконання запиту щодо надання інформації та/або допомоги, зазначаючи причини відмови.

     

    Стаття 7
    Захист інформації

     

    1. Інформація і документи, якими Сторони обмінюються в рамках цього Меморандуму, не можуть бути передані третій стороні без письмової згоди Сторони, що їх передала. Зазначені інформація і документи не можуть бути використані з іншою метою ніж та, задля якої вони були передані, без письмової згоди Сторони, що їх передала.
    2. Передача і взаємний захист інформації з обмеженим доступом у рамках цього Меморандуму здійснюватиметься Сторонами відповідно до законодавства своїх держав та на підставі міжнародних договорів у цій сфері.

     

    Стаття 8
    Захист персональних даних

     

    Сторони відповідно до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та законодавства держав Сторін дотримуються таких вимог щодо захисту персональних даних:

    1. Запитуюча Сторона може використовувати такі дані тільки в тих цілях і за тих умов, які визначені Запитуваною Стороною;
    2. За запитом Запитуваної Сторони Запитуюча Сторона інформує її про використання отриманої інформації та досягнуті результати;
    3. Сторони зобов’язані ефективно захищати персональні дані від несанкціонованого доступу, втрати, розголошення, внесення змін або знищення;
    4. Запитувана Сторона зобов’язана надавати дійсну і достовірну інформацію. У випадку, якщо надана інформація виявилася неправильною або ця інформація не підлягала передачі, Запитуюча Сторона повинна бути негайно про це поінформована. Запитуюча Сторона при цьому виправляє помилки у наданій їй інформації, або знищує її, якщо ця інформація не підлягала передачі.

     

    Стаття 9

    Витрати

     

    Сторони самостійно несуть витрати, які виникають в рамках цього Меморандуму, якщо не буде досягнуто іншої домовленості.

     

    Стаття 10

    Вирішення спорів

     

    Будь-які спірні питання стосовно тлумачення та/або застосування положень цього Меморандуму вирішуватимуться шляхом проведення консультацій і переговорів між Сторонами.

     

    Стаття 11

    Відношення до інших міжнародних договорів

     

    Цей Меморандум не впливає на права і зобов’язання Сторін за іншими міжнародними договорами.

     

    Стаття 12

    Зміни і доповнення

     

    За взаємною згодою Сторін до цього Меморандуму можуть бути внесені зміни і доповнення, які оформлюються письмово, складають його невід'ємну частину та набирають чинності в порядку, передбаченому в пункті 1 статті 13 цього Меморандуму.

     

    Стаття 13

    Заключні положення

     

    1. Цей Меморандум укладається на невизначений термін та набирає чинності з дати його підписання.

    2. Кожна зі Сторін може припинити дію цього Меморандуму шляхом направлення письмового повідомлення іншій Стороні. У такому випадку Меморандум припиняється через три місяці після отримання такого повідомлення однією зі Сторін.

    Учинено в м. Київ 13 червня 2013 року в двох примірниках, кожний українською, чорногорською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей щодо тлумачення та/або застосування положень цього Меморандуму переважну силу матиме текст англійською мовою.

     

    За Міністерство внутрішніх справ України

     

    За Міністерство внутрішніх справ Чорногорії

    (підпис)

     

    (підпис)

     

     

     

    детальніше
  • УГОДА між Кабінетом Міністрів України та Федеральним Урядом Республіки Австрія про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю

    УГОДА

    між Кабінетом Міністрів України та Федеральним Урядом Республіки Австрія
    про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю

     

    Дата підписання:

    21.11.2013

    Дата затвердження Україною:

    17.07.2014

    Дата набрання чинності для України:

    27.06.2015

     

     

     

     

     

    Кабінет Міністрів України та Федеральний Уряд Республіки Австрія (далі – Договірні Сторони), з метою розвитку і зміцнення відносин між Україною та Республікою Австрія, висловлюючи стурбованість поширенням міжнародної злочинності, яка загрожує безпеці та іншим суттєвим інтересам України та Республіки Австрія,

    декларуючи прагнення до посилення співробітництва у сфері протидії міжнародній злочинності, на підставі Єдиної конвенції про наркотичні засоби від 30 березня 1961 року з поправками, унесеними до неї згідно з Протоколом від 25 березня 1972 року про поправки до Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 року, Конвенції про психотропні речовини від 21 лютого 1971 року та Конвенції про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року, а також Резолюції Генеральної асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року № 45/123 щодо міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю та Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року, уключаючи Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року,

    відповідно до норм законодавства держав Договірних Сторін,

    домовилися про таке:

    Стаття 1 
    Мета та сфери співробітництва

    1. Договірні Сторони зобов’язуються в рамках положень національного законодавства своїх держав зміцнювати співробітництво компетентних органів для попередження, виявлення і розслідування злочинів, а також надавати одна одній професійну допомогу.

    2. Співробітництво поширюється, у першу чергу, на боротьбу з організованою злочинністю, передусім у наступних сферах:

    a) злочини проти життя, здоров’я і особистої свободи особи;

    b) тероризм, уключаючи його фінансування;

    c) торгівля людьми в усіх її проявах та організація незаконного переправлення осіб через державний кордон;

    d) виготовлення та розповсюдження предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію;

    e) незаконне виготовлення, ввезення, вивезення, перевезення, пересилання та обіг, що включає придбання, зберігання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів;

    f) незаконні виробництво, зберігання, торгівля, а також контрабанда зброї, боєприпасів, вибухових, ядерних, радіоактивних, хімічних і біологічних речовин;

    g) викрадення, незаконна торгівля та контрабанда предметів, що мають культурну та історичну цінність;

    h) злочини проти власності, зокрема, пов’язані з незаконним заволодінням та незаконною торгівлею транспортними засобами;

    i) виготовлення та розповсюдження підробленої національної валюти держав Договірних Сторін чи іноземної валюти;

    j) підроблення безготівкових платіжних засобів та цінних паперів, а також їх використання;

    k) підроблення офіційних, зокрема ідентифікаційних документів фізичної особи та їх використання;

    і) злочини у сфері господарської діяльності та легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

    m) комп’ютерна злочинність (злочини у сфері використання комп’ютерів, автоматизованих систем та комп’ютерних мереж);

    n) злочини проти інтелектуальної власності;

    о) корупційні правопорушення, злочини у сфері службової діяльності.

    3. Ця Угода не стосується співробітництва у сферах екстрадиції та надання правової допомоги в кримінальних провадженнях, якщо запит та його виконання належать до компетенції органів юстиції Договірних Сторін, а також співробітництва у фіскальних питаннях.

    Стаття 2 
    Компетентні органи

    1. Компетентними органами, відповідальними за співробітництво в рамках цієї Угоди, відповідно до національного законодавства держав Договірних Сторін є:

    a. Для Української Договірної Сторони:

    - Міністерство внутрішніх справ;

    - Міністерство доходів і зборів;

    - Служба безпеки;

    - Адміністрація Державної прикордонної служби;

    - Державна служба фінансового моніторингу.

    b. Для Австрійської Договірної Сторони:

    - Федеральний міністр внутрішніх справ.

    2. Договірні Сторони повідомляють одна одну про зміни, що відбулися в компетенції чи в назві компетентних органів, зазначених у пункті 1 цієї статті, дипломатичним шляхом.

    3. Після набрання чинності цією Угодою Договірні Сторони обміняються адресами, номерами телефонів та факсів компетентних органів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також іншою інформацією, необхідною для виконання цієї Угоди.

    Стаття 3 
    Форми співробітництва

    Відповідно до цієї Угоди співробітництво між компетентними органами Договірних Сторін здійснюється, зокрема, у наступних формах:

    1. Обмін інформацією.

    2. Взаємна підтримка у здійсненні розшуку осіб та предметів, установленні особистості та ідентифікація невстановлених трупів.

    3. Координації спільних дій, направлених на попередження та боротьбу зі злочинністю.

    4. Формування спільних робочих груп.

    5. Обмін досвідом у сфері боротьби зі злочинністю, а також стажування та навчання працівників.

    6. Регулярний обмін інформаційними та аналітичними матеріалами щодо форм і проявів торгівлі людьми, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон, у тому числі базуючись на досвіді фахівців з дослідження документів.

    Стаття 4 
    Порядок співробітництва

    1. Запити про надання сприяння і відповіді на них передаються в письмовій формі. У невідкладних випадках допускається направлення запитів в усній формі з негайним письмовим підтвердженням. Передача запитів і відповідей у письмовій формі здійснюється поштовими відправленнями або з використанням технічних засобів передачі інформації, дозволених національним законодавством держав Договірних Сторін. Якщо є сумніви в достовірності чи змісті запиту, можливо запитати додаткове підтвердження.

    2. Запити надсилаються мовою запитуючої Договірної Сторони з додаванням перекладу на мову запитуваної Договірної Сторони або англійською мовою. Відповіді на запит надсилаються в якомога стислі строки мовою запитуваної Договірної Сторони з додаванням перекладу на мову запитуючої Договірної Сторони або англійською мовою.

    3. У запиті про надання сприяння зазначається:

    a) найменування запитуючого компетентного органу та запитуваного компетентного органу;

    b) мета запиту, його обґрунтування та відомості, необхідні для його виконання;

    c) перелік питань, на які необхідно одержати відповідь, або заходів, які необхідно здійснити;

    d) бажані терміни виконання запиту.

    4. Компетентні органи Договірних Сторін можуть інформувати один одного в окремих випадках без відповідного запиту в разі, якщо наявна інформація може бути важлива в боротьбі з загрозами громадській безпеці і громадському порядку або в попередженні і боротьбі зі злочинами.

    5. Якщо запитуваний компетентний орган не має повноважень на виконання цього запиту, він передає запит компетентному органу своєї Договірної Сторони.

    6. Якщо запитуваний компетентний орган Договірної Сторони потребує додаткової інформації для виконання запиту, він може звернутися до запитуючого компетентного органу іншої Договірної Сторони для її отримання.

    Стаття 5 
    Обмеження співробітництва

    1. Якщо одна з Договірних Сторін вважає, що виконання запиту про допомогу або іншого заходу співробітництва може загрожувати суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим важливим інтересам її держави, або він суперечить національному законодавству її держави, вона може повністю чи частково відмовитися від виконання запиту або іншого заходу співробітництва або обумовити умови його виконання.

    2. У такому випадку запитуюча Договірна Сторона письмово повідомляється про прийняте рішення згідно з пунктом 1 цієї статті із зазначенням причин.

    Стаття 6 
    Офіцер зв’язку або уповноважений представник

    Здійснення співробітництва між Договірними Сторонами можливе через офіцера зв’язку або уповноваженого представника. Офіцер зв’язку або уповноважений представник виконує інформаційні та консультаційні функції. Призначення і направлення офіцерів зв’язку або уповноважених представників не є взаємним обов’язком.

    Стаття 7 
    Захист інформації

    1. Інформація і документи, якими компетентні органи Договірних Сторін обмінюються в рамках цієї Угоди, не можуть бути передані третій стороні без письмової згоди компетентного органу, який їх передав. Зазначені інформація і документи не можуть бути використані з іншою метою ніж тією, задля якої вони були передані, без попередньої згоди компетентного органу Договірної Сторони, який їх передав.

    2. Передача і взаємний захист інформації з обмеженим доступом у рамках цієї Угоди здійснюватиметься Договірними Сторонами відповідно до національного законодавства своїх держав та на підставі відповідних міжнародних договорів.

    Стаття 8 
    Захист персональних даних

    1. Незалежно від наведених нижче положень про захист персональних даних компетентні органи Договірних Сторін при реалізації цієї Угоди враховують зміст і цілі Конвенції Ради Європи від 28 січня 1981 року про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції від 8 листопада 2001 року, а також рекомендації № R (87) 15 Комітету міністрів Ради Європи від 17 вересня 1987 року по регулюванню використання персональних даних поліцією, навіть у разі обробки даних із застосуванням неавтоматизованих засобів. Взаємна передача персональних даних (далі - даних) між компетентними органами Договірних Сторін відбувається з урахуванням умов компетентного органу, який їх передає, і відповідно до існуючих вимог і принципів, які застосовуються як для автоматизованої, так і для неавтоматизованої обробки даних.

    2. Отримані від компетентного органу дані не можуть використовуватися в інших цілях, ніж ті, які були підставою для передачі, без попередньої згоди компетентного органу, який їх передав. Така згода може бути надана тільки в тому випадку, якщо національне законодавство держави компетентного органу, який передає дані, допускає таке використання в інших цілях. У разі запиту компетентного органу, який передав дані, компетентний орган, який прийняв дані, повинен надати довідку про можливе використання отриманих даних і отримані, завдяки цьому, результати.

    3. Компетентний орган, який передає дані, зобов’язаний забезпечувати достовірність даних, що підлягають передачі, а також зважати на їхню необхідність та відповідність меті цієї передачі. При цьому слід дотримуватися заборон щодо передачі даних, установлених національним законодавством. Передача даних не відбувається в разі, якщо компетентний орган, який передає дані, має підстави вважати, що це суперечить цілям національного законодавства, або завдасть шкоди гідним захисту інтересам особи, якої ці дані стосуються. У випадку передачі недостовірних даних або даних, які передачі не підлягали, необхідно негайно поінформувати про це компетентний орган, який їх отримав.

    4. Дані, отримані від компетентного органу іншої Договірної Сторони, слід знищити або привести у відповідність, якщо:

    a) дані є недостовірними;

    b) компетентний орган, який передав дані, надішле обґрунтований запит про необхідність знищення даних;

    c) дані більше не потрібні для досягнення мети, з якою вони були передані;

    d) у разі припинення дії цієї Угоди.

    5. Компетентні органи Договірних Сторін використовують для передачі даних тільки такі засоби комунікації, які забезпечують необхідний захист даних від несанкціонованого доступу або зміни третіми сторонами в процесі передачі. Спосіб передачі слід вибирати відповідно до важливості даних, що передаються. Компетентні органи забезпечують доступ до відповідного комунікаційного пристрою виключно уповноваженим особам. Компетентні органи не надають прямий доступ до даних, обробка яких здійснюється автоматизовано.

    6. Компетентний орган, який отримав дані, зобов’язаний ефективно захищати дані від випадкового або несанкціонованого знищення або випадкової втрати, несанкціонованого доступу, зміни або розголошення.

    7. Компетентні органи, які передають або отримують дані, зобов’язані документувати кожну передачу та отримання даних. У ході документування зазначаються мета, зміст і час передачі або отримання даних, а також компетентний орган, який передає або отримує дані. Те ж стосується і знищення даних. Зазначене документування використовується виключно для контролю за дотриманням відповідних норм законодавства про захист даних.

    8. Особі, якої це стосується, на підставі її заяви надається інформація щодо даних, які були передані стосовно неї та про передбачувану мету їх використання. Обов’язок надання інформації не виникає, якщо в окремому випадку було прийнято рішення, що суспільні інтереси в ненаданні такої інформації переважають інтерес особи, якої це стосується, у наданні інформації. Крім того, право особи, якої це стосується, на отримання інформації щодо існуючих про неї даних, регулюється національним законодавством держави Договірної Сторони, на території якої подано заяву про надання інформації. Дані особи, якої вони стосуються, підлягають знищенню або виправленню, в разі якщо вони були використані всупереч положенням цієї Угоди. Особі, дані якої були передані, гарантуються відповідні права, зокрема, на виправлення або знищення недостовірних даних, та використання засобів правового захисту.

    9. Компетентні органи Договірних Сторін несуть відповідальність відповідно до національного законодавства їх держав за шкоду, заподіяну особі внаслідок обробки даних, переданих відносно неї відповідно до цієї Угоди. У межах цієї відповідальності компетентні органи Договірних Сторін відповідно до національного законодавства їх держав не можуть посилатися перед потерпілим на те, що передані дані були недостовірними або неправомірно переданими. Якщо компетентний орган Договірної Сторони, який отримав дані, виплачує компенсацію за шкоду, заподіяну через використання недостовірних або неправомірно переданих даних, то компетентний орган Договірної Сторони, який передав такі дані, відшкодовує компетентному органу Договірної Сторони, який їх отримав, повну суму виплаченої компенсації.

    Стаття 9 
    Зустріч експертів

    Представники компетентних органів Договірних Сторін у разі необхідності проводять зустрічі з метою оцінки співробітництва в рамках цієї Угоди та для розгляду нових стратегій і подальшого розвитку майбутнього співробітництва.

    Стаття 10 
    Витрати

    Компетентні органи Договірних Сторін самостійно несуть витрати, які виникають під час реалізації цієї Угоди, якщо в окремих випадках не було досягнуто інших домовленостей.

    Стаття 11 
    Відношення до інших міжнародних договорів

    1. Ця Угода не зачіпає прав та зобов’язань, що випливають з інших двосторонніх або багатосторонніх міжнародних договорів, учасником яких є будь-яка із держав Договірних Сторін.

    2. Ця Угода не впливає на зобов’язання Республіки Австрія, які випливають із її членства в Європейському Союзі.

    Стаття 12 
    Вирішення спорів

    1. Спори, пов’язані з тлумаченням чи застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом переговорів між компетентними органами Договірних Сторін.

    2. У випадку, якщо в результаті переговорів, зазначених в пункті 1 цієї статті, не вдалося досягнути консенсусу, то питання вирішується дипломатичним шляхом.

    Стаття 13 
    Заключні положення

    1. Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати, коли Договірні Сторони письмово повідомили одна одну дипломатичними каналами про те, що всі внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання нею чинності, виконані. Відповідною датою є день надходження останнього повідомлення.

    2. Ця Угода укладається на невизначений строк. Будь-яка з Договірних Сторін у будь-який час може припинити цю Угоду шляхом надіслання письмового повідомлення дипломатичними каналами. У цьому випадку Угода припиняється через б місяців з дати отримання такого письмового повідомлення іншою Договірною Стороною.

    3. До цієї Угоди за взаємною згодою Договірних Сторін можуть уноситися зміни і доповнення, що оформлюються окремими протоколами.

     

    Учинено в м. Відень 21 листопада 2013 року у двох примірниках, українською та німецькою мовами кожний, при цьому всі тексти є автентичними.

     

     

    За Кабінет Міністрів України 

     

    За Федеральний Уряд Республіки Австрія 

    (підпис)

     

    (підпис)

     

     

     

    детальніше
  • ПРОТОКОЛ між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Республіки Хорватія про співробітництво протягом туристичного сезону

    ПРОТОКОЛ

    між Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством внутрішніх справ Республіки Хорватія
    про співробітництво протягом туристичного сезону

     

    Дата підписання:

    17.07.2014

    Дата набрання чинності:

    30.07.2014

     

     

     

    Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство внутрішніх справ Республіки Хорватія (далі – Сторони), маючи на меті надання сприяння правоохоронним органам Республіки Хорватія, головним завданням яких є забезпечення громадського порядку, підвищення рівня безпеки і підтримка громадян України, які протягом туристичного сезону перебувають у Республіці Хорватія, домовилися про таке:

    Стаття 1

    1. Відповідно до  оцінки потреб Українська Сторона направляє своїх представників до Республіки Хорватія (далі – представники Української Сторони) на період туристичного сезону (з 1 липня до 31 серпня).
    2. Перед кожним туристичним сезоном за взаємними письмовими домовленостями Сторони визначатимуть місце, час роботи та кількість представників Української Сторони, які будуть направлені до Республіки Хорватія.
    3. Представники Української Сторони протягом перебування у Республіці Хорватія будуть координуватися Хорватською Стороною згідно з національним законодавством держави перебування.
    4. Представники Української Сторони у співробітництві з представниками хорватської поліції (далі – представники Хорватської Сторони) здійснюють діяльність, що полягає у:
    1. наданні допомоги представникам Хорватської Сторони у спілкуванні з громадянами України;
    2. наданні експертних порад і консультацій щодо вжиття представниками Хорватської Сторони заходів відносно громадян України;
    3. наданні необхідної допомоги громадянам України у встановленні і здійсненні контактів з Посольством України у Республіці Хорватія.

    (5) У ході здійснення своєї діяльності представники Української Сторони носитимуть формений одяг працівників міліції встановленого зразка і не будуть озброєні. Представники Української Сторони можуть надавати лише консультативно-дорадчу, експертну допомогу та не мають повноважень, якими користуються представники  Хорватської Сторони .

    (6) Усі звернення громадян України, у розгляді яких беруть участь представники Української Сторони, повинні розглядатися компетентними підрозділами Хорватської Сторони згідно з національним законодавством Республіки Хорватія.

    Стаття 2

    У разі потреби представники Української Сторони під час здійснення своєї діяльності передають та отримують інформацію, що стосується громадян України, виключно каналами Інтерполу.

    Стаття 3

    Хорватська Сторона ознайомить  представників Української Сторони з відповідними положеннями національного законодавства Республіки Хорватія та спеціальним порядком роботи протягом туристичного сезону.

    Стаття 4

    1. Графік роботи представників Української Сторони готує підрозділ Хорватської Сторони, до якого вони направляються відповідно до досягнутих домовленостей згідно з пунктом 2 статті 1 цього Протоколу. У разі необхідності, представники Української Сторони можуть бути направлені до іншого підрозділу Хорватської Сторони. Чергування здійснюється у дві зміни: з 8 до 16 години та з 14 до 22 години. Максимальна кількість робочих годин протягом тижня не повинна перевищувати 40. У екстрених випадках представники Української Сторони мають бути готові до виконання своїх обов’язків у будь-який час доби.
    2. Представники Української Сторони невідкладно повідомляють відповідний підрозділ Хорватської Сторони про проблеми зі здоров’ям, травми або поранення, що виникають під час їхньої діяльності.
    3. Витрати, пов’язані з вирішенням таких проблем, а також хронічними захворюваннями чи загибеллю представників Української Сторони, покриваються Українською Стороною.

    Стаття 5

    Протягом всього перебування представників Української Сторони в Республіці Хорватія, Хорватська Сторона гарантує їм такий же рівень безпеки, що й для своїх представників.

    Стаття 6

    Усі завдання, які виконують представники Української Сторони, координуються представником підрозділу Хорватської Сторони, до якого вони направляються (далі – координатор). Хорватська Сторона повинна надати Українській Стороні контактну інформацію координатора (прізвище та ім’я, номер телефону, номер стільникового телефону, адресу електронної пошти, поштову адресу) відповідно до досягнутих домовленостей згідно з пунктом 2 статті 1 цього Протоколу.

    Стаття 7

    1.  Хорватська Сторона забезпечить вирішення усіх адміністративних питань, пов’язаних із здійсненням діяльності представниками Української Сторони, визначених у статті 1 цього Протоколу. Усі запити у зв’язку з цим направляються координатору.
    2. Хорватська Сторона на період усього перебування в Республіці Хорватія фінансуватиме витрати  представників Української Сторони на проживання, харчування та місцеві перевезення.
    3. Міжнародні транспортні витрати, а також витрати на страхування життя та здоров'я  представників Української Сторони фінансуватимуться Українською Стороною.

    Стаття 8

    Представники Української Сторони при спілкуванні з представниками Хорватської Сторони використовують англійську мову.

    Стаття 9

    (1) Хорватська Сторона може відмовити у перебуванні представників Української Сторони у таких випадках:

    1. представники Української Сторони халатно або безвідповідально ставляться до своєї діяльності;
    2. представники Української Сторони не дотримуються вимог професійної етики.

    (2) У випадку підтвердження фактів, викладених у пункті 1 цієї статті, відповідний підрозділ Хорватської Сторони повідомляє про це координатора, який в подальшому інформує Українську Сторону.

    Стаття 10

    Усі спори щодо тлумачення або застосування положень цього Протоколу вирішуватимуться шляхом проведення консультацій між Сторонами.

    Стаття 11

    Цей Протокол набирає чинності з дати підписання. За взаємною письмовою згодою Сторін до цього Протоколу можуть вноситися зміни і доповнення. Дія цього Протоколу може бути припинена кожною зі Сторін шляхом письмового повідомлення дипломатичними каналами. Цей Протокол втрачає чинність через три місяці з дати отримання однією зі Сторін письмового повідомлення іншої Сторони про свій намір припинити дію цього Протоколу.

    Учинено в м. Загребі 17 липня 2014 року та в м. Києві
    30 липня 2014 року в двох примірниках, кожний українською, хорватською та англійською мовами, при цьому всі тексти є автентичними. У випадку виникнення будь-яких розбіжностей переважну силу матиме текст англійською мовою.

     

    За Міністерство внутрішніх справ України

     

    За Міністерство внутрішніх справ Республіки Хорватія

    (підпис)

     

    (підпис)

     

     

    детальніше
  • УГОДА між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про допомогу у галузі правоохоронної діяльності та кримінальної юстиції

    УГОДА
    між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америкипро допомогу
    у галузі правоохоронної діяльності та кримінальної юстиції

     

    Дата підписання:

    13.03.2015

    Дата набрання чинності:

    13.03.2015

     

     

     

    І. Загальні положення

    Уряд Сполучених Штатів Америки та Уряд України (далі кожен окремо - «Сторона», а разом – «Сторони») погоджуються започаткувати програму, спрямовану на підтримку реформ у галузі правоохоронної діяльності і кримінальної юстиції в Україні, і сприяти її реалізації.

    Заходи, які вживатимуться, і ресурси, які надаватимуться Урядом Сполучених Штатів Америки, представленим відділом з правоохоронних питань Посольства Сполучених Штатів Америки в Посольстві США в Україні (далі «відділ з правоохоронних питань Посольства США в Україні») і Урядом України на підтримку цієї Угоди, викладені далі й становлять зобов’язання, яких кожна зі Сторін твердо дотримуватиметься. За цією Угодою Уряд США виділить кошти у розмірі 26 358 000 доларів США. У подальшому додаткове фінансування надаватиметься Урядом США за умови досягнення задовільного прогресу в реалізації цілей цієї програми та наявності коштів, що визначаються та асигнуються на щорічній основі Конгресом США та затверджуються Державним департаментом США. Сторони погоджуються, що додаткове фінансування може бути надане для реалізації зазначених цілей на тих самих умовах, що викладені в цій Угоді, без подальшої необхідності вносити до цієї Угоди зміни та доповнення з метою відображення сум коштів, що надаватиметься. Про надання додаткових ресурсів на підтримку цих програм Уряд США повідомлятиме Уряд України дипломатичною нотою на адресу Міністерства закордонних справ України.

    Допомога, яка надається за цією Угодою, призначена для підтримки реформ та розвитку потенціалу у галузі правоохоронної діяльності та кримінальної юстиції в Україні.

    II. Опис програм

    1. Реформування правоохоронних органів та підвищення ефективності службової діяльності (16 722 000 доларів США)

    У рамках цієї програми Уряд США працюватиме спільно з Урядом України над забезпеченням підтримки реформ і зміцнення потенціалу правоохоронних органів. Проекти у цій галузі спрямовуватимуться на сприяння реалізації важливих реформ в правоохоронній галузі й зміцнення потенціалу органів внутрішніх справ, охорони кордону та інших правоохоронних органів з метою захисту і служіння народу України. Допомога у галузі правоохоронної діяльності реалізуватиметься у формі конкретних проектів та заходів, які розроблятимуться та узгоджуватимуться відділом з правоохоронних питань Посольства США в Україні, що виступатиме в якості донора, та відповідними міністерствами, відомствами та (або) організаціями в Україні, визначеними в якості бенефіціарів та (або) реципієнтів допомоги за кожним конкретним проектом.

    Проекти у галузі правоохоронної діяльності, зокрема, включатимуть такі напрями, як підтримка структурних реформ правоохоронних органів в Україні; боротьба з транснаціональною та організованою злочинністю, тероризмом, торгівлею людьми, наркотиками, відмиванням грошей і кіберзлочинністю; сприяння професійній підготовці та кар’єрному розвитку працівників; запобігання внутрішній корупції та зміцнення внутрішньої дисципліни; розвиток кримінального аналізу і криміналістичних експертиз.

    Прогрес у досягненні цілей цієї програми підтверджуватиметься наступним:

    - демонстрацією правоохоронними органами України прогресу в досягненні європейських стандартів та кращих міжнародних практик правоохоронної діяльності;

    - демонстрацією правоохоронними органами та їх працівниками ефективніших результатів службової діяльності.

    - підвищенням рівня громадської довіри до правоохоронних органів в Україні.

    2. Реформування галузі кримінальної юстиції та боротьба з корупцією (9 636 000 доларів США)

    У рамках цієї програми Уряд США працюватиме спільно з Урядом України над забезпеченням підтримки реформ і зміцнення потенціалу органів кримінальної юстиції в Україні та розширенням доступу до правосуддя для громадян України. Допомога у галузі кримінальної юстиції та боротьби з корупцією реалізуватиметься у вигляді конкретних проектів та заходів, які розроблятимуться та узгоджуватимуться відділом з правоохоронних питань Посольства США в Україні, що виступатиме в якості донора, та відповідними міністерствами, відомствами та (або) організаціями в Україні, визначеними в якості бенефіціарів та (або) реципієнтів допомоги за кожним конкретним проектом.

    Проекти у галузі кримінального правосуддя та боротьби з корупцією, зокрема, включатимуть такі напрями, як приведення системи кримінального правосуддя України у відповідність до європейських стандартів; зміцнення верховенства закону і захисту прав людини; підтримка структурних реформ та зміцнення потенціалу органів кримінальної юстиції та боротьби з корупцією; підвищення професіоналізму, прозорості діяльності та незалежності працівників системи кримінальної юстиції та їх здатності забезпечувати провадження у складних кримінальних справах; покращення доступу до правосуддя.

    Прогрес у досягненні цілей цієї програми підтверджуватиметься наступним:

    - демонстрацією органами кримінальної юстиції прогресу в досягненні європейських стандартів;

    - демонстрацією працівниками системи кримінального правосуддя ефективніших результатів діяльності, зокрема в процесі забезпечення провадження у складних справах, таких як справи за фактами відмивання грошей, боротьби з корупцією, торгівлею людьми та кіберзлочинністю.

    - підвищенням рівня громадської довіри до системи кримінального правосуддя.

    III. План оцінювання

    Моніторинг і оцінка проектів, що реалізуються в рамках цієї Угоди, здійснюватимуться на регулярній основі донором і бенефіціарами та (або) реципієнтами. Відповідні працівники донора і бенефіціарів та (або) реципієнтів проводитимуть постійний моніторинг проектів. Крім того, оцінювання прогресу в реалізації проектів здійснюватиметься шляхом проведення спільних зустрічей з метою оцінки ходу виконання проектів, засідань керівних комітетів проектів або за допомогою інших механізмів моніторингу та оцінки, розроблених та узгоджених між донором і бенефіціаром та (або) реципієнтом в рамках кожного конкретного проекту. Зустрічі чи заходи оцінювання проводитимуться в міру необхідності. Прогрес оцінюватиметься відповідно до критеріїв успішності, які визначатимуться для кожного конкретного проекту. Інформація, яка розглядатиметься під час проведення такого оцінювання, включатиме кількісні та якісні показники.

    IV. Типові положення

    1. Фінансування

    A. Уряд США виділяє фінансування для придбання майна, обладнання, витратних та інших матеріалів (далі «майно») і послуг для реалізації зазначених вище програм і проектів.

    B. Якщо протягом 12 місяців виділені кошти не будуть вчасно витрачені, американська сторона може їх відкликати. Строк, на який виділені кошти, може бути продовжений відділом з правоохоронних питань Посольства США в Україні.

    C. Уряд України сприятиме реалізації проекту (проектів) згідно з цією Угодою шляхом забезпечення належного фінансування звичайних адміністративних та інших подібних витрат на забезпечення роботи працівників українських відомств, а також шляхом набору та утримання на службі кваліфікованих працівників. Ці витрати включають оплату вартості оренди, комунальних послуг, телефонних послуг, заробітної плати та пільг (в тому числі медичного та іншого страхування), добових та витрат на відрядження у межах України, особистого спорядження та уніформи.

    D. Уряд України вживатиме необхідних зусиль з метою виключення можливості використання допомоги, що надається за цією Угодою, для підтримки незаконного обігу наркотичних засобів.

    2. Право власності

    Право власності на все майно, закуплене за кошти, надані Урядом США за цією Угодою, належить Урядові України, крім випадків, коли інше буде письмово узгоджене Сторонами.

    3. Майно і персонал

    A. Майно

    1) Майно, отримане Урядом України за рахунок коштів, виділених Урядом США, має використовуватися для досягнення цілей цієї Угоди. Уряд України поверне Уряду США майно, отримане за рахунок коштів, виділених Урядом США, або відшкодує Уряду США початкову закупівельну вартість такого майна, якщо воно не використовуватиметься відповідно до вимог цього положення. Уряд України не реекспортуватиме, не передаватиме у власність, оренду, не продаватиме і не відчужуватиме іншим чином будь-яке майно, надане йому відповідно до цієї Угоди, без попереднього письмового дозволу Уряду США. Кошти, отримані від реекспорту, передачі у власність, оренду, продажу або іншого відчуження майна, наданого або закупленого Урядом США для Уряду України в рамках цієї Угоди, використовуватимуться для досягнення цілей цієї Угоди.

    2) Звітність про все майно, передане або закуплене за цією Угодою, надаватиметься Урядом України Посольству США в Україні у порядку не менш суворому, ніж порядок звітування, що використовується, коли майно придбавається Урядом України за власні кошти.

    B. Персонал

    1) Перед виділенням стипендій, допомоги на навчання чи проведенням професійної підготовки для працівників, запропонованих Урядом України, за цією Угодою кожна така особа має скласти заяву в формі, викладеній в Додатку до цієї Угоди, про те, що вона не притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, і не займалася незаконною торгівлею наркотичними засобами протягом останніх десяти років.

    2) 3 метою отримання максимальної користі від вкладення коштів у професійну підготовку, Уряд України погоджується утримувати на службі працівників, які пройшли підготовку, надану чи профінансовану в рамках цієї Угоди, як мінімум протягом двох років після проходження такої підготовки. Відхилення від дотримання цього положення допускається за письмовою згодою Сторін.

    4. Моніторинг та оцінка

    A. Кожна Сторона має право: 1) проводити огляд майна, наданого або закупленого за цією Угодою з метою перевірки, що таке майно використовується відповідно до умов цієї Угоди; 2) проводити перевірку та аудит облікових документів та звітності що стосуються коштів, майна або послуг, наданих або закуплених за цією Угодою, щоб пересвідчитися, що такі кошти, майно та послуги використовуються відповідно до умов цієї Угоди.

    B. Сторони здійснюватимуть моніторинг ходу реалізації цієї Угоди, зокрема використання коштів, майна та послуг, наданих або закуплених в рамках цієї Угоди, не рідше одного разу на рік. Кожна Сторона призначатиме кваліфікованих працівників для участі в процесі моніторингу та оцінки.

    C. Кожна зі Сторін надаватиме іншій Стороні інформацію, необхідну для проведення оцінки ефективності реалізації проектів відповідно до умов цієї Угоди. По закінченні кожного проекту готуватиметься звіт про його виконання. Цей звіт міститиме стислу інформацію про внесок Уряду США та Уряду України в проект, проведені заходи, досягнуті цілі та інші подібні відомості.

    5. Чинне законодавство

    A. Кожна Сторона витрачатиме кошти і забезпечуватиме підтримку проектних заходів відповідно до чинних законів та інших нормативно-правових актів.

    B. Все майно, надане або закуплене Урядом США в рамках цієї Угоди, постачається і надсилається зі Сполучених Штатів Америки, якщо інше не передбачено цією Угодою, додатками до проектів чи окремим письмовими дозволом, наданим Урядом США.

    6. Податки та інші збори

    Питання щодо податків регулюються положеннями Статті I Угоди між Урядом України і Урядом США про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року.

    7. Статус персоналу

    Питання щодо статусу персоналу в Україні регулюються положеннями Статті II Угоди між Урядом України і Урядом США про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року.

    8. Права людини

    Сторони визнають, що захист прав людини є важливою складовою цієї Угоди. Враховуючи це, Сторони усвідомлюють, що:

    A. Допомога, що надається Урядом США Уряду України з метою протидії злочинності, надаватиметься за умови активного захисту Урядом України прав людини в Україні.

    B. Відповідно до законів і державної політики США, зокрема згідно зі статтею 620М Закону «Про іноземну допомогу» 1961 року зі змінами та доповненнями, допомога чи кошти Уряду США, що надаються в рамках цієї Угоди, не можуть надаватися для використання будь-яким підрозділом правоохоронних органів України, якщо в Уряду США наявні достовірні відомості про те, що такий підрозділ або окремий представник такого підрозділу вчинив грубе порушення прав людини, крім випадків, коли Уряд США дійде висновку, що Уряд України вживає ефективних заходів для притягнення винних представників такого підрозділу правоохоронних органів до відповідальності. Уряд України погоджується надавати Уряду США імена передбачуваних учасників програм навчальної підготовки і будь-яку іншу інформацію, необхідну для проведення перевірки таких осіб, у тому числі інформацію про підрозділ, в якому вони проходять службу, не менш ніж за сорок п’ять днів до передбачуваного дня початку програми навчальної підготовки. Сторони усвідомлюють, що навчальна підготовка та будь-які пільги за цією Угодою не можуть надаватися будь-якій особі чи підрозділу, поки Уряд США не підтвердить відповідний допуск такої особи чи підрозділу. Сторони усвідомлюють, що вираз «ефективні заходи» означає проведення Урядом України об’єктивного розслідування і вжиття щодо причетних осіб належних заходів дисциплінарної відповідальності або неупередженого притягнення їх до кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України.

    9. Прикінцеві положення

    A. Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками обох Сторін.

    B. Зміна положень цієї Угоди може здійснюватися за погодженням Сторін шляхом внесення змін та доповнень до цієї Угоди.

    C. Кожна зі Сторін може припинити дію цієї Угоди шляхом письмового повідомлення іншої Сторони про такий намір за 90 днів. Уряд США може призупинити свої зобов’язання за цією Угодою в цілому або частково одразу після направлення Уряду України письмового повідомлення.

    D. Незважаючи на процедуру повідомлення, викладену в підпункті C, Уряд США зберігає за собою право припинити надання допомоги за цією Угодою одразу після відповідного повідомлення, або вжити інших відповідних заходів, якщо буде встановлено, що орган Уряду України, якому або через який надається допомога в рамках цієї Угоди, або керівна посадова особа такого органу, або будь-який одержувач стипендій або допомоги для навчання або учасник програми навчальної підготовки, що надається або фінансується в рамках цієї Угоди, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, пов’язаного незаконним обігом наркотичних засобів, або займається чи займався незаконною торгівлею наркотичних засобів.

    E. Незважаючи на припинення цієї Угоди, зобов’язання Уряду України відповідно до пункту 3 розділу IV цієї Угоди щодо користуванням майном продовжують застосовуватися безстроково, якщо про інше не буде домовлено Сторонами в письмовому вигляді.

    F. Як умова продовження надання коштів, може проводитися щорічна звірка коштів (аудит) згідно з вимогами щодо поточного контрольного звітування Уряду США.

    Вчинено у місті Києві (Україна) 13 березня 2015 року у двох примірниках українською та англійською мовами, кожен з яких є однаково автентичним.

     

    За Уряд України

     

    За Уряд Сполучених Штатів Америки

    (підпис)

     

    (підпис)

     

     

     

    детальніше
  • УГОДА між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про взаємне визнання та обмін посвідчень водія

    УГОДА
    між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки
    про взаємне визнання та обмін посвідчень водія

     

    Дата підписання:

    19.11.2015

    Дата затвердження Україною:

    16.03.2016

    Дата набрання чинності для України:

    29.05.2016

     

    Кабінет Міністрів України та Уряд Італійської Республіки
    (далі – Договірні Сторони), кожна з урахуванням зобов’язань, які випливають з двосторонніх та багатосторонніх договорів, зокрема з урахуванням зобов'язань Італійської Сторони, що виходять з її членства в Європейському Союзі, з метою поліпшення безпеки дорожнього транспорту та сприяння дорожньому руху на території держав Договірних Сторін, домовились про таке:

    Стаття 1

    Договірні Сторони взаємно визнають, з метою подальшого обміну, посвідчення водія, які не є тимчасовими, є дійсними, та які були видані уповноваженими органами іншої Договірної Сторони відповідно до законодавства її держави, власникам посвідчень водія, місце проживання яких зареєстровано на території держави цієї Договірної Сторони.

    Стаття 2

    При тлумаченні статей цієї Угоди під терміном «зареєстроване місце проживання» мається на увазі поняття, визначене та врегульоване законодавством держав Договірних Сторін.

    Стаття 3

    Власник посвідчення водія, виданого уповноваженими органами однієї з Договірних Сторін, який має зареєстроване місце проживання на території держави іншої Договірної Сторони, може здійснити обмін посвідчення без необхідності складання теоретичних та практичних іспитів, за виключенням особливих ситуацій, що стосуються осіб з особливими потребами.

    Власник українського посвідчення водія може здійснити його обмін без складання теоретичних та практичних іспитів, якщо його місце проживання зареєстроване в Італії менше чотирьох років на момент подання заявки про обмін.

    Уповноважені органи Договірних Сторін можуть вимагати медичну довідку, що засвідчує нормальний психофізичний стан, необхідний для запитуваних категорій посвідчення.

    Для застосування першого абзацу цієї статті власник посвідчення водія повинен досягти віку, передбаченого законодавством держав Договірних Сторін для видачі категорії посвідчення, для якої подається заявка про обмін.

    Обмеження на керування та санкції, що можуть передбачатися законодавством держав Договірних Сторін у зв’язку з датою видачі посвідчення водія, застосовуються з посиланням на дату видачі первинного посвідчення водія, на яке подається заявка про обмін.

    Стаття 4

    Ця Угода застосовується тільки до посвідчень водія, виданих до отримання власником зареєстрованого місця проживання на території держави іншої Договірної Сторони і у випадку, якщо посвідчення видавалися з тимчасовим терміном дії, застосовується тільки до посвідчень, що стали дійсними на постійній основі до отримання вищезгаданого зареєстрованого місця проживання.

    Окрім того, ця Угода не застосовується до тих посвідчень водія, які були отримані у свою чергу замість документа, виданого іншою державою і яке не підлягає обміну на території держави Договірної Сторони, що має здійснити подальший обмін.

    Стаття 5

    Власник посвідчення водія, виданого уповноваженими органами однієї з Договірних Сторін, здійснює його обмін у разі відповідності цього посвідчення одному із зразків, зазначених у списку зразків, про які йдеться у цій статті та наведених у Додатку ІІІ до цієї Угоди. З метою обміну власник має представити разом з посвідченням водія його фотокопію та офіційний переклад.

    На момент обміну посвідчення водія, співвідношення категорій посвідчень водія Договірних Сторін визнається на основі таблиць відповідності, що містяться у Додатку II до цієї Угоди. Таблиця відповідності, список зразків посвідчень водія та бланк «Обмін інформацією», про який йдеться в статті 7 цієї Угоди, складають технічні додатки до цієї Угоди, становлять її невід’ємну частину та можуть бути змінені центральними уповноваженими органами Договірних Сторін у випадках, передбачених відповідним законодавством, шляхом обміну повідомленнями, направленими дипломатичними каналами.

    Центральними уповноваженими органами Договірних Сторін, відповідальними за розгляд запитів щодо обміну посвідчень водія є:

    а) в Італійській Республіці – Міністерство інфраструктури і транспорту – Департамент наземного транспорту, навігації, загальних справ і персоналу;

    б) в Україні – Міністерство внутрішніх справ, Головний сервісний центр.

    У разі зміни центральних уповноважених органів, Договірні Сторони інформують про це одна одну дипломатичними каналами без внесення змін до цієї Угоди.

    Стаття 6

    Під час процедури обміну посвідчення водія, уповноважені органи Договірних Сторін вилучають посвідчення, які підлягають обміну, та повертають їх центральним уповноваженим органам Договірних Сторін через дипломатичні представництва та консульські установи.

    Стаття 7

    Уповноважений орган Договірної Сторони, яка здійснює обмін посвідчення водія, робить запит дипломатичними каналами до уповноваженого центрального органу іншої Договірної Сторони про надання інформації стосовно посвідчення водія, щодо якого була зроблена заявка на обмін, після того, як зацікавлена особа подала усі необхідні документи.

    Для запиту та надання інформації уповноважені органи Договірних Сторін використовують бланк «Обмін інформацією», що міститься у Додатку І до цієї Угоди, використовуючи літери латинського алфавіту.

    Уповноважений орган Договірної Сторони, який здійснює обмін посвідчення водія, може запитувати через дипломатичні представництва та консульські установи інформацію у центрального уповноваженого органу іншої Договірної Сторони, якщо після отримання заповненого бланку «Обмін інформацією» все ще існують сумніви щодо даних, наведених в ньому.

    Стаття 8

    Центральний уповноважений орган Договірної Сторони, що отримує вилучені в результаті здійсненого обміну посвідчення водія, повідомляє центральний уповноважений орган іншої Договірної Сторони в разі наявності відхилень, пов’язаних із дійсністю, справжністю та зазначеними у посвідченнях даними. Така інформація має завжди передаватися дипломатичними каналами.

    Стаття 9

    Договірні Сторони до набрання цією Угодою чинності інформують одна одну про адреси центральних уповноважених органів Договірних Сторін, до яких через дипломатичні представництва та консульські установи надсилатимутися вилучені посвідчення відповідно до статті 6 цієї Угоди та до яких надсилатимутися запити щодо отриманням інформації відповідно до першого абзацу статті 7 цієї Угоди.

    Кожна з Договірних Сторін, крім цього, надає адреси своїх дипломатичних представництв та консульських установ на території держави іншої Договірної Сторони, які виконуватимуть посередницькі функції під час процедур відповідно до статті 6, третього абзацу статті 7 та статті 8 цієї Угоди.

    Протягом здійснення різних етапів процедури обміну посвідчень водія, для обміну українських посвідчень водія в Італійській Республіці уповноважені органи Італійської Договірної Сторони звертаються до дипломатичного представництва та консульських установ України в Італійській Республіці, у той час як для обміну італійських посвідчень водія в Україні уповноважені органи Української Договірної Сторони звертаються до дипломатичного представництва Італійської Республіки в Україні.

    Стаття 10

    Ця Угода набирає чинності через 60 днів з дати отримання Договірними Сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання ними внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цією Угодою.

    Ця Угода укладається строком на п'ять років.

    Протягом останнього року строку дії Угоди Сторони проводитимуть консультації з метою продовження строку дії цієї Угоди, для уникнення, навіть тимчасового, припинення обміну посвідчень водія.

    За взаємними письмовими домовленостями Договірних Сторін до цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення, які набиратимуть чинності згідно з положеннями абзацу першого цієї статті.

    Дія цієї Угоди може бути припинена в будь-який момент однією з Договірних Сторін шляхом направлення письмового повідомлення. У такому випадку дія Угоди припиняється через шість місяців після отримання такого повідомлення.

    На посвідчення чого, ті, що нижче підписалися, належним чином уповноважені своїми урядами, підписали цю Угоду.

    Учинено в м. Римі 19 листопада 2015 року в двох примірниках, кожний українською та італійською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

     

     

    За Кабінет Міністрів України 

     

    За Федеральний Уряд Республіки Австрія 

    (підпис)

     

    (підпис)

     
     

    ЗАВАНТАЖИТИ: УГОДА ТА ДОДАТКИ

    детальніше