Міністерство
внутрішніх справ України 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
з по
Пошук по сайту

Міністерство внутрішніх справ України

Автоматична інформаційно-довідкова служба:
(044) 256-03-33

Канцелярія:
(044) 256-16-27

Факс:
(044) 253-64-04

Інформаційні запити засобів масової інформації

e-mail: zmi@mvs.gov.ua

Телефон "Довіри" Управління у справах учасників АТО

(044) 256-17-20
вівторок та четвер
(крім державних свят)
з 10:00 до 12:00
та з 15:00 до 17:00
ГУМВС України в Київській області
Київ
Лвів
Луцьк
Рівне
Ужгород
Івано-Франківськ
Тернопіль
Чернівці
Хмельницький
Житомир
Вінниця
Чернігів
Черкаси
Суми
Полтава
Харків
Кіровоград
Дніпропетровськ
Луганськ
Донецьк
Запоріжжя
Херсон
Миколаїв
Одеса
Сімферополь
Київська областьЛьвівська областьВолинська областьРівненська областьЗакарпатська область
Івано-Франківська областьТернопільська областьЧернівецька областьХмельницька областьЖитомирська область
Вінницька областьЧернігівська областьЧеркаська областьСумська областьПолтавська область
Харківська областьКіровоградська областьДніпропетровська областьЛуганська областьДонецька область
Запорізька областьХерсонська областьМиколаївська областьОдеська областьАР Крим область

ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ РЕІНТЕГРАЦІЇ ОКРЕМИХ РАЙОНІВ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ

Екологічний аспект реінтеграції окупованих районів Донецької та Луганської областей

 

Донбас є одним з найбільших у світі вуглевидобувних техногенно-насичених регіонів, де стан довкілля завжди викликав серйозне занепокоєння у експертів. Військова агресія, економічна криза та ігнорування екологічних рісків «владою» окупованих теріторій найближчим часом може привесті до катастрофіних наслідків.

Українська сторона понад чотири роки не має доступу до захопленої бойовиками території, що не дозволяє повністю оцінити збитки, завдані навколишньому середовищу та вжити відповідних заходів реагування на існуючи загрози.

До початку військового конфлікту, в Донбасі було 4240 потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), у т.ч. 227 шахт, 174 гідротехнічні об’єкти, 784 АЗС, 15 кар’єрів, 13 залізничних станцій, 128 мостів і шляхопроводів, 18 магістральних трубопроводів, 4 родовища нафти. 2160 об’єктів мали статусвибухо-, 24 – радіаційно-, 1320 – пожежо-, 176 – гідродинамічно-, 34 – біологічно- та334хімічно-небезпечних. Сьогодні експертами визначено 176 ПНО, з яких 99 розташовані на непідконтрольній території.

 

Додаток 1.

Статистика аварій та порушення режиму роботина промислових підприємствах під час збройного конфлікту в Донбасі в 2014-2017 роках

Серед багатьох промислових підприємств, що зазнали пошкоджень унаслідок бойових дій, опинилися найбільш екологічно небезпечні виробництва: Ясинівський, Авдіївський і Єнакіївський коксохімічні заводи, Єнакіївський, Макіївський та Донецький металургійні заводи, Алчевський металургійний комбінат, Лисичанський нафтопереробний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Слов’янська, Луганська, Вуглегірська та Миронівська теплові електростанції, підприємства хімічної галузі – сєвєродонецький завод «Азот» та горлівський «Стирол».

Більшість промислових підприємств постраждали в період активних бойових дій у 2014-2015 рр. У 2016-2017 роках, за повідомленнями Ради національної безпеки та оборони України, інтенсивність бойових дій значно знизилась. У цей період пошкоджень зазнали Авдіївський коксохімічний завод, Торецький фенольний завод, Донецький казенний завод хімічних виробів, Стаханівський завод феросплавів та інші підприємства, розташован іпоблизу лінії зіткнення.

Внаслідок відсутності електропостачання та пошкодження обладнання продовжились процеси підтоплення шахт у районі Донецька, Горлівки, Єнакієво та Золотого.

Додаток 2

Забруднення поверхневих та підземних вод Донбаського регіону

Дані Центру гуманітарного діалогу щодо якості підземних вод підтвердили високий рівень їх забруднення, але відсутність порівняння результатів вимірювань з фоновими або історичними значеннями не дозволяє зробити висновки про безпосередній вплив військового конфлікту.

Однак порівняння даних Сіверсько-Донецького БУВР щодо вмісту металів в донних відкладах Карлівського та Клебан-Бицького водосховищ із ситуацією до початку конфлікту (в 2008 році) показало підвищений (в 5 разів) вміст нерадіоактивного стронцію, а також значне підвищення концентрації барію (в 13-15 тисячразів). Всі ці речовини використовуються у промисловості, в той же час вони також відомі як стандартні складові сучасних боєприпасів.

Результати дослідження можливого впливу конфлікту на сході України на якість поверхневих вод та динаміку її змін також не дозволили достатньо чітко встановити наслідки такого впливу.

Були відзначені підвищені концентрації біогенних елементів (мінеральних форм азоту і фосфору) у воді як р. Сіверський Донець, так і інших річок, що досліджувалися. Значне збільшення концентрації амонійного азоту у воді річці Клебан-Бик, починаючи з 2015 року, може бути наслідком забруднення річки стічними водами.

Підвищений вміст нітратного азоту в порівнянні з рікою Сіверський Донець було відзначено у воді річок Казенний Торець і Кривий Торець: його вміст з 2013 року коливався приблизно в межах 20 мг/дм3, і це також може вказувати на забруднення води сполуками азоту зі стічних вод.

«Перехопити» локальне аварійне забруднення вкрай складно. За умови нейтралізації осередка забруднення (відновлення зруйнованих очисних споруд та ін.), а також завдяки здатності природних вод самоочищуватися, концентрації гідрохімічних показників надалі повертаються до доаварійних рівнів. Для виявлення короткострокових впливів, до яких належать і бойові дії, потрібні більш мобільні засоби оперативного моніторингу.

Пошкодження водогонів та очисних споруд

З початку збройного конфлікту бойові неодноразово порушувалась і призупинялась робота об’єктів системи водопостачання та водоочищення та водовідведення, створюючи умови для спонтанного аварійного забруднення. Випадки пошкодження комунальних каналізаційних та водопровідних мереж були зафіксовані в більшості населених пунктів вздовж лінії зіткнення.

На початку січня 2017 року через пошкодження ділянки водоводу «Горлівка-Торецьк» внаслідок обстрілів вода затоплює шахти імені Артема та «Південну». На поверхнюпідіймається газ метан, який потрапляє у підвали житлових та виробничих будівель, що може призвести до вибухів та отруєння людей. Щоденно з водоводу витікає близько 12 тис м3води. Від того майже 35 тис мешканців міста отримають воду лише дві години на добу.

Особливо загрозливою ситуація стає влітку, коли підвищується ймовірність виникнення епідемії інфекційних захворювань.

За наявними даними, за період 2014-2017 рр., порушення роботи також були зафіксовані на найбільш важливих об’єктах системи водопостачання регіону – каналі Сіверський Донець – Донбас, Маріупольській, Єнакієвській, Горлівській, Слов’янській, Західній фільтрувальній станції, Південно-Донбаському, Другому Донецькому, Айдарському, Молодогвардійському, Кондрашівському водопроводах та інших об’єктах.

11 червня 2015 р. у результаті потужного артобстрілу Горлівки був пошкоджений єдиний працюючий трубопровід каналу Сіверський Донець – Донбас. Снаряди потрапили на територію Горлівської фільтрувальної станції №2, внаслідок чого станція повністю знеструмлена – була пошкоджена лінія електропередачі та розподільчий пристрій. Без води залишилися міста Горлівка і Дзержинськ.

Зафіксовані пожежі на об’єктах водопостачання, на території яких зберігався хлор – Донецькій фільтрувальній станції та Верхньокальміуській фільтрувальній станції.

11 серпня 2016 р. Докучаєвське управління водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) через обстріли не може відновити роботу, що може призвести до спалаху інфекційних захворювань і забруднення ґрунту. Територія каналізаційних очисних споруд підприємств розташована близько до лінії розмежування.У п’яти населених пунктах не було водичерез відсутність дозволу на ремонт з боку окупантів.

У 2016 році до потрапляння стічних вод в навколишнє середовище призвело переповнення відстійників «Бахмутського аграрного союзу» через неможливість їх своєчасного обслуговування.

 

Додаток 3.

Порушення режиму експлуатації і затоплення шахт

Перед початком конфлікту на сході України 150 вугільних шахт експлуатувалися або працювали в водовідливному режимі.

У Донецькій області внаслідок конфлікту перебої в роботі підприємств або насосного обладнання були зафіксовані на шахтах «Комсомолець Донбасу», «Лідіївка», «Вуглегірська», «Червоний Профінтерн», «Булавинська», «Ольховатська», «Трудівська», «Челюскінців» та ін.

У Луганській області перебоїв в роботі зазнали шахти «Суходольська-Східна», «Привольнянська», «Никанор-Нова», «Київська», «Довжанська-Капітальна», «Центроспілка», «Харківська», «Червоний партизан», «Самсонівська-Західна», «Першотравнева», «Пролетарська», «Білоріченська», імені Фрунзе, Вахрушева, Космонавтів, Дзержинського, Свердлова тощо.

Неодноразово фіксувалися випадки пошкодження інфраструктури та відключення вугледобувних підприємств від електропостачання, що призводило до зупинки систем водовідведення шахтних вод, а в ряді випадків – до повного затоплення шахт.

На сьогодні водовідлив не працює практично на всій територіївід м. Горлівка до м. Єнакієве, в районі Первомайська, частково – в містах Донецьк, Макіївка, Шахтарськ, Торецьк.

36 шахт регіону затоплюється або вже повністю затоплені та не підлягають подальшій експлуатації. Підтоплення шахт та прилеглих територій – одна з основних причин потенційного забруднення підземних та поверхневих вод залізом, хлоридами, сульфатами, іншими мінеральними солями й важкими металами.

Особливу загрозу становить підтоплення шахт, які використовувались як сховища відходів – «Олександр-Захід», «Вуглегірська» та імені Калініна в м. Горлівка Донецької області.

Додаток 4.

 

Просідання грунтів

Неминучим наслідком масштабного затоплення шахт є підтоплення навколишніх територій і просідання поверхні землі, що виводить з експлуатації будівлі, споруди і комунікації, в тому числі підземні газопроводи, каналізаційні та водопровідні системи і елементи системи водопостачання Донбасу.

У межах міста Донецька площа підтоплених земель становить близько 31% (5180 га) від загальної площі міста, у Макіївці– 42% (1690 га).

Згідно з супутникового моніторингу, територія Донецька просіла вже на 20-25 см. 

Зафіксовано значні просідання ґрунту:

Неподаліквідшахт у Київському районі (Донецьк) – 53 см;

у Калінінськомурайоні (Донецьк) – 69 см;

у Петровськомурайоні (Донецьк) – до 92 см;

поблизу шахти «Щегловська» (Макіївка) – 52 см;

Гірницький район (Макіївка) – 63 см,

та в інших місцях.

Додаток 5.

Хімічне забруднення території бойових дій

Докладні польові дослідження хімічного забруднення в зоніконфлікту на сході України проводились трьома організаціями: «Екологія. Право. Людина» (ЕПЛ) в 2014 році (ґрунти, поверхневі води), Центром гуманітарного діалогу (ЦГД) в 2016 році (підземні води, ґрунти), Сіверсько-Донецьким басейновим управлінням водних ресурсів (БУВР) у рамках дослідження Координатора проектів ОБСЄ в Україні (ґрунти, донні відклади).

Відповідно до даних ЕПЛ, вміст важких металів у пробах ґрунту, відібраних на ділянках бойових дій (переважно у воронках протягом короткого часу після припинення бойових дій), в більшості випадків перевищував фонове значення в 1,2-12 разів.

За даними ЦГД, із семи досліджуваних металів, лише вміст кадмію (в 4,4 рази) та свинцю (в середньому в 1,2 рази) перевищував середньорегіональні значення.

На основі результатів аналізу, виконаного лабораторією Сіверсько-Донецького БУВР в 2017 році, усереднені по 10 ділянках, на яких проводилися бойові дії, значення показників хімічного забруднення в цілому дорівнювали фоновим значенням, отриманим з прилеглих територій з подібними чинниками впливу, за винятком впливу бойових дій.

Систематичне перевищення в 1,1-1,3 рази спостерігалося щодо ртуті, ванадію, кадмію, нерадіоактивного стронцію та гамма-випромінювання.

Характерне максимальне перевищення за окремими показниками становило 1,2-2 рази від фонового, і тільки в окремих випадках досягало 7-17 разів для зразків, відібраних у Слов’янську. У поодиноких випадках фонові значення перевищувалися у понад 100 разів.

Додаток 6.

Радіаційне забруднення

Зокрема, у разі порушення сучасного режиму водовідливу небезпеку становлять неексплуатовані шахти, що використовуються для зберігання небезпечних і радіоактивних відходів, у тому числі «Олександр-Захід», «Вуглегірська», імені Калініна і «Юний комунар».

16 червня 2016 стався вибух на Донецькому державному заводі хімічних виробів, поруч з яким є сховище радіаційних речовин. Даний могильник побудований в 1958 році і багато років перебуває в аварійному стані.

У разі його розгерметизації виникає загроза радіоактивного зараження навколишнього середовища та Карлівського водосховища, яке постачає воду Донецьку.

 

Радіаційний стан поверхневих вод.

Радіологічні дослідження проводились у 18 створах, в т.ч.:

У басейні р. Сіверський Донець – у 11 створах (4 по руслу; 7 створів в суббасейнах річок: Казенний Торець, Бахмутка, Кривий Торець та Клебан-Бикське водосховище);

У басейні річок Приазов’я у 3 створах;

У басейні р. Самара (басейн р. Дніпро) – у 4 створах.

У 2016 році середньорічний зміст штучних радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 в річках складав:

у басейні р. Сіверський Донець коливався: по стронцію-90 від 0,021 до 0,029 Бк/дм3 та по цезію-137 від 0,0305 до 0,0425 Бк/дм3, що значно нижче від встановлених нормативів «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді» (2,0 Бк/дм3);

у басейні р. Кальміус коливався: по стронцію-90 від 0,026 до 0,0275 Бк/дм3 та по цезію-137 від 0,0355 до 0,0363 Бк/дм3;

у басейні р. Самара коливався: по стронцію-90 від 0,0235 до 0,027 Бк/дм3 та по цезію-37 від 0,032 до 0,0395 Бк/дм3.

 

Додаток7.

 

Забруднення земель сільськогосподарського призначення, природно-заповідного фонду та знищення лісових угідь

Найбільшими ризиками для лісових насаджень на сході України є лісові пожежі, що виникають внаслідок вибухів боєприпасів або умисних підпалів, пов’язаних з тактикою ведення бойових дій. Внаслідок пожеж, викликаних бойовими діями, найбільше постраждали насадження уздовж лінії зіткнення.

За повідомленнями представників Донецького і Луганського обласних управлінь лісового та мисливського господарства, нині пожежна статистика ведеться тільки в безпечних віддалених районах, тож єдиним безпечним способом, який дозволяє оцінити кількість пожеж в зоні військового конфлікту, є аналіз супутникових даних.

В цілому в Донецькій і Луганській областях у 2014 році MODIS зафіксував 12 518 рослинних пожеж, з них 4 867 пожеж – у зоні бойових дій.

 

Додаток 8.

Забруднення атмосферного повітря

 

До прикладів непрямого впливу бойових дій можна віднести зміни якості атмосферного повітря в безпосередній близькості від Луганської ТЕС. Оцінка даних про забруднення атмосферного повітря у 2014 році, отриманих із двох автоматизованих постів контролю, які знаходились в місті Щастя Луганської області, не показала значного збільшення концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста в період ведення активних бойових дій.

З іншого боку, за повідомленнями енергетичного холдингу ДТЕК, після підриву моста в Новій Кіндрашівці залізничне постачання вугілля на ТЕС було припинене, а незабаром після цього через пошкодження ліній електропередачі Луганська ТЕС була ізольована від енергосистеми України.

Як наслідок, електростанція, що забезпечує електроенергією понад 90% споживачів Луганської області, була вимушена самостійно регулювати частоту енергомережі, використовуючи доступне високосірчане і високозольне вугілля, що призвело до різкого погіршення якості атмосферного повітря.

 

При використанні матеріалу гіперпосилання на mvs.gov.ua обов`язкове