Часи, коли відбитки пальців брали за
допомогою валу і чорнила, а потім заносили їх у паперові дактилокарти,
йдуть в минуле. 2 лютого в міліційному Главку журналістам представили систему безфарбникового електронного дактилоскопування
– «живий» сканер.
Недарма Крим завжди займав перше місце по дактилоскопії:
наші криміналісти використовуватимуть такі сканери першими в Україні. Кримський
Главк закупив 30 екземплярів, які роздадуть в комплекті з ноутбуками у всі
відділення міліції півострова. До речі, всі ноутбуки запаролено
і на них не можна встановити жодну програму, навіть іграшку. Використовуючи
такий сканер, працівники правоохоронних органів за декілька хвилин зможуть
створити якісну дактилокарту затриманого, на якій
буде виразно видний папілярний візерунок. Правоохоронці виключають втручання в
систему і зміну папілярних ліній технічним шляхом. Також електронний «відкат» допомагає уникнути помилок у вигляді змазів і спотворення відбитків, черговості і повноти
плющення.
– Коли у підозрюваного беруть відбитки пальців,
спрацьовує чисто психологічний момент. Людина хвилюється, і у нього починають
потіти руки. Фарба змазується, і неможливе узяти якісний зразок. На сканері
вогкість видна, вона легко усувається – протер вікно і все. Крім того, раніше
потрібно було взяти зразки, відсканувати дактилокарту і внести її в базу, що позначалося на якості і
віднімало багато часу, – коментує ноу-хау начальник Слідчого управління Главку
Фелікс Трушляков. – А «живий» сканер – це робочий
стіл, із якого зразки відразу можна занести в Автоматизовану Дактилоскопічну
Ідентифікаційну Систему (АДІС) «Сонда».
Крім цього, вживання безчорнильного
способу посприяє більш лояльному відношенню людей до самої технології зняття
відбитків. Адже пальчики беруть не тільки у підозрюваних і злочинців, але й у
свідків, а кому приємно поганити руки фарбою, яку потім вельми проблематично
відмити.
Правоохоронці використовують базу АДІС «Сонда» не тільки з метою розшуку злочинців, але й для
пошуку безвісти зниклих, встановлення особи непізнаних трупів. За інформацією
заступника начальника Науково-дослідного експериментального криміналістського
центру при ГУМВС АРК Григорія Козінця, за 10 років
роботи на півострові встановили порядку 4 тисяч непізнаних тіл, 24 з них –
тільки за січень поточного року. В цілому за ці роки загальний об'єм «Сонди» досяг 1 мільйона 200 тисяч дактилокарт,
половину карт заведено на кримчан.
Кримські правоохонці нарікають,
що якби в Україні був прийнятий закон про дактилоскопію – це значно полегшило б
роботу міліції. Вони не бачать нічого поганого в тому, щоб перейняти досвід
зарубіжних колег і брати відбитки пальців у кожного, хто досяг 16-річного віку.
А потім вносити їх в паспорт і права водіїв. В кінці минулого року подібний
закон прийняли в Білорусі, зобов'язавши всіх чоловіків у віці від 18 до 55
років «відкотити» пальчики. В Росії немає обов'язкової дактилоскопії, але є
категорія громадян, у яких беруть зразки папілярних ліній, - представники
небезпечних професій, наприклад, шахтарі, водії.
– Законопокірному громадянину
нічого боятися, а так є багато випадків, коли оперативники довго не можуть
встановити особу загиблого. Загальна дактилоскопія спростила б роботу, звівши
пошуки до діб, – вважає Фелікс Трушляков.
Як приклад Фелікс Михайлович привів розкриття вбивства у
Феодосії. Слюсаря феодосійського ЖЕКу, який вчинив
вбивство самотньої пенсіонерки, обчислили менш ніж за добу за залишеними на
місці злочину відбитках. З'ясувалося, що по «Сонді»
підозрюваний проходив двічі, оскільки був неодноразово судимий.
А в Ялті оперативники затримали злодія, який також
числився в розшуку за крадіжку музейної цінності – підсвічника ХШ століття.
Наталя
Лузгіна
ВЗГ ГУМВС
України в АР Крим
